Постанова № 36086889, 12.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. справа №820/11623/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Ляхова О.Г.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ПРОМТРАНСПОСТАВКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому, з урахуванням уточнень, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковим повідомленням-рішенням (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року, що винесене відповідачем на підставі висновків, викладених у акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №2255/1510/34330452 від 13.06.2013 року, донараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток, проте вказані платежі позивачем було проведено своєчасно, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для винесення вказаного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позовну заяву задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно; 12.12.2013 року надав до канцелярії суду заперечення на адміністративний позов, у яких відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Витягу від 01.07.2013 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відміткою позивача про те, що станом на час розгляду справи зміни до ЄДРЮОФОП щодо відомостей про юридичну особу позивача не вносились, Приватне підприємство "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" (код ЄДРПОУ 34330452) зареєстроване як юридична особа з 10.05.2006 року; відомості щодо перебування юридичної особи у процесі припинення, банкрутства чи санації відсутні, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні; місцезнаходження підприємства: 61204, м.Харків, проспект Перемоги, буд.76, кв.360; керівник підприємства - Бордун Юрій Миколайович; з 10.05.2006 року позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (а.с.32-34).

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт №2255/1510/34330452 від 13.06.2013 року (далі Акт перевірки або Акт), в якому відповідачем встановлено порушення позивачем термінів сплати авансових внесків з податку на прибуток (а.с.7)

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року, яким позивачу донараховано штрафні санкції у розмірі 118,69 грн.(а.с.6)

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався правом на його адміністративне оскарження та подав скарги про перегляд податкового повідомлення-рішення (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року до Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Харківській області №32/07-13/пп від 12.07.2013 року (а.с.9) та до Міністерства доходів та зборів України №41/09-13/пп від 18.09.2013 року (а.с.12), рішеннями Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Харківській області та Міністерства доходів та зборів України скарги позивача залишено без задоволення (а.с.10-11,13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними нормами чинного законодавства. Підпунктом 41.1.1. пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Статтею 61, 62 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби у межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПК України, за приписами якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається, починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно. Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом. Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України. Відповідальність за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання передбачена п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем встановлено граничний термін сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 30.04.2013 року (акт камеральної перевірки). Сума авансового внеску з податку на прибуток відповідно до приписів ст. 57 ПК України вважається узгодженою сумою податкових зобов'язань. Судом встановлено, що з метою сплати авансового внеску з податку на прибуток за квітень 2013 року у сумі 1168,00 грн. позивач надав до банку ( ПАТ «Укрсоцбанк») платіжне доручення № 2442 26.04.2013 року із зазначенням отримувачем УДКСУ у Дзержинському районі ( код 37999654) та призначення платежу: « 101;34330452; 11024000; авансовий внесок з податку на прибуток за квітень 2013 р.». Вказане платіжне доручення прийняте та проведено банком 26.04.2013 р., про що свідчить відбиток штампу банку з підписом відповідальної особи. Оригінал вказаного платіжного доручення оглянутий судом у судовому засіданні (а.с.8). Відповідно до п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного Банку України від 21.01.2004, № 22 банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання" ( п. 2.14 Інструкції), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті "Дата виконання", має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Підсумовуючи результати огляду наданого позивачем платіжного доручення та зміст вищенаведених норм права, суд приходить до висновку про те, що платіжне доручення позивача № 2242 від 26.04.2013 р. про перерахування до бюджету суми авансового внеску податку на прибуток за квітень 2013 р. у сумі 1168,00 грн. було виконане банком 26.04.2013 р. Відповідно до ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до п.116.1 ст. 161 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. Судом встановлено, що позивачем своєчасно виконано вимоги податкового законодавства щодо перерахування авансових внесків з податку на прибуток за квітень 2013 року, що підтверджено копією платіжного доручення №2442 від 26.04.2013 року, а тому посилання відповідача на висновки акту камеральної перевірки щодо несвоєчасного виконання позивачем обов'язку зі сплати вказаних платежів суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем не доведено причинний зв'язок між діями позивача з оплати авансових внесків з податку на прибуток та відсутністю в базі, дані якої використовувались при проведенні камеральної перевірки, відомостей про проведення такого платежу. Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи податкове повідомлення-рішення (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА"є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (форма "Ш") №0002361510 від 21.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" (61204, м. Харків, проспект Перемоги, буд.76, кв.360, код ЄДРПОУ 34330452) судовий збір у розмірі 172,06 грн. (сто сімдесят дві гривні шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 17 грудня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.