Постанова № 36086836, 10.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 809/3023/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.

представника позивача Горбунова О.О.,

представника відповідача Джоголика Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000382200, №0000392200, №0000402200 від 25.07.2013 року та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" звернулося в суд із позовом до Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000382200, №0000392200, №0000402200 від 25.07.2013 року та зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Еталон" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" за період з 01.07.2011 року по 29.02.2012 року, складено акт від 17.07.2013 року №90/2240/33004211, відповідно до висновків якого перевіряючим органом встановлено нікчемність правочинів, вчинених ТОВ "Еталон" із вказаними контрагентами. Вказані висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стали підставою для прийняття податкових повідомлень рішень за №0000382200 від 25.07.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86933 грн., в тому числі за основним платежем 57955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28978 грн.; №000039220 від 25.07.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3485 грн., №0000402200 від 25.07.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65031 грн., в тому числі за основним платежем 63027 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2004 грн. Податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними та такими, що грубо порушують його права та законні інтереси, оскільки висновки Тисменицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області щодо нікчемності правочинів ґрунтуються виключно на матеріалах перевірок контрагентів, в ході здійснення яких взаємовідносини вказаних контрагентів та позивача взагалі не досліджувалися.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві. Додатково суду вказав, що за висновками акту перевірки №90/2240/33004211 від 17.07.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Еталон" з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" за період з 01.07.2011 року по 29.02.2012 року» вбачається, що при проведенні перевірки використовувалися акти Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова та Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва щодо контрагентів позивача. В ході проведення вказаної перевірки податковим органом порушень з боку позивача по взаємовідносинах із контрагентами не виявлено. Крім того, усі суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, витрати, враховані позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток, на момент здійснення перевірки підтверджені відповідними розрахунками, банківськими виписками та іншими первинними документами. Відсутність чи недоліки таких документів перевіряючим органом не встановлено.

Також, як на одну із підстав вважати правочини між позивачем та його контрагентами нікчемнини, податковим органом зроблено посилання на матеріали перевірок Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова та Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва. Вказані посилання не заслуговують на увагу, оскільки контрагенти позивача, на час здійснення господарських операцій, були належно зареєстровані юридичними особами, являлися платниками податків, у тому числі мали у наявності свідоцтва платників ПДВ. А посилання в матеріалах перевірок на відсутність вказаних контрагентів за місцем реєстрації, пояснюються припиненням юридичних осіб на момент здійснення таких перевірок. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні. Додатково пояснив, що в ході проведення перевірки ТОВ "Еталон" встановлено здійснення Товариством, в період який підлягав перевірці, господарських операцій із ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця". На думку податкового органу, укладені між цими юридичними особами договори є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, і направлені на незаконне заволодіння майном держави; договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлених у них.

В ході здійснення перевірки були взяті матеріали ДПІ у Сихівському районі м.Львова та ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, за висновками яких фінансово-господарська діяльність вказаних контрагентів здійснювалася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, а самі фінансово-господарські взаємовідносини вказаних контрагентів та позивача є фіктивними правочинами. Операції не підтвердилися стосовно врахування реального здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

На думку контролюючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність вказаних контрагентів здійснювати господарські операції із позивачем. Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок відповідач дійшов висновку, що укладені договори між позивачем та його контрагентами відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того зазначив, що представлені ТОВ "Еталон" до перевірки документи та податкові накладні, не підтверджують факт отримання товару, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції. Не встановлено також факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товарів, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.

Вважає, що позивачем не підтверджена товарність господарських операцій, які здійснювалися у період, що підлягав перевірці, із контрагентами, а дії податкового органу є правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" Тисменицькою районною державною адміністрацією 19.05.2004 року зареєстроване юридичною особою та включене до ЄДРПОУ.

Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в Тисменицькому районі 21.05.2004 року взятий на податковий облік. Дана інформація міститься в акті перевірки від 17.07.2013 року за №90/2240/33004211 (т.1,а.с.14).

Тисменицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Еталон" з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" за період з 01.07.2011 року по 29.02.2012 року, за результатами якої відповідачем 17.07.2013 року складено акт за №90/2240/33004211 (т.1,а.с.14-46).

В ході перевірки відповідач, посилаючись на матеріали перевірок ДПІ у Сихівському районі м.Львова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Драмторг" та матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірки ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність вказаних контрагентів здійснювалася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, а самі фінансово-господарські взаємовідносини вказаних контрагентів та позивача є фіктивними правочинами. Мала місце необґрунтована податкова вигода, що характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки, податковим органом сформовано податкове повідомлення рішення за №0000382200 від 25.07.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86933 грн., в тому числі за основним платежем 57955 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 28978 грн.; №000039220 від 25.07.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3485 грн., №0000402200 від 25.07.2013 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65031 грн., в тому числі за основним платежем 63027 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2004 грн. (а.с.11-13).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем вони оскаржувалися до вищого за підпорядкуванням податкового органу (т.1, а.с.47).

Вирішуючи правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов до висновку, що їх прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу правильності декларування податкового зобов'язання за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Актом перевірки, за результатами якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, визнано нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" по придбанню будівельних матеріалів. При цьому Тисменицька об'єднана державна податкова інспекція посилається на матеріали перевірок ДПІ у Сихівському районі м.Львова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Драмторг" та матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірки ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця", за висновками яких операції Товариств не підтвердилися стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності необхідних умов для результатів відповідної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідне для виконання такого постачання. Не підтверджено також наявність поставок товарів (послуг) від вказаних Товариств підприємствам покупцям, що в свою чергу свідчить про те, що правочини між вказаним Товариствами та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними. Встановлено формування податкового кредиту за рахунок інших контрагентів (які мають ознаки фіктивності) з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Позивач, згідно видаткової накладної №РН-400/8 від 31.08.2011 року та податкової накладної №400 від 31.08.2011 року придбав у ТОВ "Драмторг" будівельні матеріали (шпаклівку, ґрунтовку та суміш для реставрації каменя) на загальну суму 91458 грн. (т.1, а.с.59-60).

Згідно видаткової накладної №4/10-16 від 04.10.2011 року, податкової накладної №111 від 04.10.2011 року та на підставі договору поставки ТОВ "Еталон" отримано від ТОВ БТК "Євробуд" дошки та плінтус на загальну суму 13 763,40 грн. (т.1, а.с.62-63).

Згідно видаткових накладних №РН-7-12001 від 12.07.2011 року, №РН-10-0504 від 05.10.2011 року, податкових накладних №241 від 12.07.2011 року, №83 від 05.10.2011 року позивачем від ТОВ "Викуп" отримано цеглу М-100 на загальну суму 21504 грн. по кожній накладній; згідно видаткової накладної №РН-9-06022 від 06.09.2011 року, податкової накладної №150 від 06.09.2011 року отримано цеглу М-100 на загальну суму 10752 грн.( т.1, а.с.65-66,68-69,72-73).

Видатковою накладною №РН-8-10004 від 10.08.2011 року, податковою накладною №244 від 10.08.2011 року підтверджується факт придбання ТОВ "Еталон" у ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" товару (брус, рейка) на загальну суму 14727 грн.; видатковою накладною №РН-8-10003 від 10.08.2011 року та податковою накладною №551 від 27.07.2011 року - факт придбання у цього ж контрагента товару (брус, кроква) на загальну суму 7587,40 грн. (т.1, а.с.79-80).

На підставі видаткової накладної №3/02-12 від 03.02.2012 року та податкової накладної №77 від 03.02.2012 року позивачем було придбано у ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" товар (паркет дуб) на загальну суму 7800 грн.( т.1, а.с.81-82).

Видатковою накладною №10/08-01 від 10.08.2011 року, податковою накладною №71 від 10.08.2011 року підтверджується факт придбання позивачем у ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" товару (ґрунтовка, клей для ПФХ, клей холодна пайка для швів, ремонтна суміш, лінолеум, плінтус, кут зовнішній, кут внутрішній, з'єднання, закінчення праве, закінчення ліве, дюбелі) на загальну суму 115018,74 грн. (т.1, а.с.84-85).

На підставі видаткової накладної №РН-1-31016 від 31.01.2012 року, податкової накладеної №1135 від 31.01.2012 року позивачем придбано у ПП "СМУ600" товар (дошка) на загальну суму 13110 грн. (т.1, а.с.87-88).

Розрахунок за вказаний товар позивачем здійснено у безготівковій формі, що підтверджується копіями банківських виписок від 15.09.2011 року, 04.10.2011 року, 21.07.2011 року, 03.10.2011 року, 10.10.2011 року, 06.09.2011 року, від 02.08.2011 року, 27.07.2011 року, 03.02.2012 року, 31.08.2011 року, 31.01.2012 року (т.1, а.с.61, 64, 67, 70-71, 74-75, 78, 83, 86, 89).

Підставами перерахунку коштів позивачем вказаним контрагентам слугували: рахунок №04/10 від 04.10.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0607 від 12.07.2011 року, рахунки №5 від 27.07.2011 року, №7 від 28.07.2011 року, №26/12 від 26.12.2011 року, рахунок-фактура №31/01 від 31.01.2012 року (т.2, а.с.170-176). Кількість товару, його найменування та характеристики підтверджували такі ж дані видаткових і податкових накладних.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю контрагентів позивача, формування валових витрат та витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Як вже зазначено, в період, що підлягав перевірці, позивачем здійснювалися господарські операції із ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця", які полягали у купівлі будівельних матеріалів.

Попередньо судом зазначено, що як підтвердження факту реальності здійснених операцій слугують сформовані податкові, видаткові накладні на суми вартості наданих будівельних матеріалів, а також банківські виписки про рух коштів позивача.

Доказів про відсутність реального руху коштів від позивача до контрагентів відповідачем суду не представлено.

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкову накладну за вищевказаною господарською операцією та вартість придбання товарів віднесено до складу витрат.

У Податковому кодексі України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи - контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

Зазначеної вище позиції притримується й Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06) дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Підтвердженням реальності здійснення господарських операцій позивача із його контрагентами, а саме отримання від останніх будівельних матеріалів свідчить наступне.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагенти були зареєстровані як юридичні особи, а також мали в наявності свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. Серед видів їх діяльності зокрема, ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами (т.2, а.с.96); ТОВ БТК "Євробуд" будівництво будівель, інші спеціальні будівельні роботи, оптова торгівля будівельними матеріалами (т.2, а.с.102); ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" будівництво будівель, будівництво водних споруд, інші монтажні роботи, малярні роботи та скління, інші роботи з завершенням будівництва, діяльність у сфері інжинірингу (т.2, а.с.104); ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" будівництво будівель, інші спеціальні будівельні роботи, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, здавання в оренду власного нерухомого майна, управління нерухомим майном (т.2, а.с.110); ТОВ "Викуп" посередництво в торгівлі широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, здавання в оренду іншого нерухомого майна, надання інших комерційних послуг (т.2, а.с.116); ТОВ "Драмторг" інші види оптової торгівлі (т.2, а.с.122).

Варто зазначити, що вказаний перелік видів діяльності контрагентів підтверджує зв'язок із реалізованими будівельними матеріалами позивачу.

Як встановлено судом, видами діяльності позивача являється будівельна діяльність, будівництво будівель та оптова торгівля будівельними матеріалами (т.1, а.с.15).

Факт отримання позивачем та використання в своїй діяльності будівельних матеріалів також підтверджується укладенням ЗАТ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІМ" (Замовник) та позивачем (Підрядник) 28.07.2008 року договору підряду №14/08 Г на виконання робіт по ліквідації аварійного стану, реставрації житлових будинків №14, 14а та 16, згідно якого Підрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по ліквідації аварійного стану, реставрації житлових будинків (т.2, а.с.135-142).

Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за липень 2011 року, підсумковою відомістю ресурсів та актом приймання виконаних робіт підтверджується реальність виконання робіт Підрядником (т.2,а.с.143-150)

Крім того, між УКБ Львівська облдержадміністрація (Замовник) та ТОВ "Еталон" (Генпідрядник) 06.07.2011 року мало місце укладення договору про закупівлю робіт за державні кошти, за предметом якого генпідрядник зобов'язується відповідно до проектної документації та умов Договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція і перепланування існуючих приміщень під офтальмологічне відділення, адміністративні та господарські приміщення Львівської обласної лікарні позалегеневого туберкульозу на вул.Бой-Желенського, 5 у м.Львові (т.2, а.с.23-29).

Підтвердженням виконання вказаного договору свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за серпень, грудень 2011 року, підсумкова відомість ресурсів та акт приймання виконаних робіт (т.1, а.с.204-210, т.2, а.с.3-22).

Так, 30.08.2011 року між ТОВ "Науково технічна книга" (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду №14 на виконання робіт по пристосуванню приміщень під крамницю, кафе та кав'ярню на площі Ринок,10 у місті Львові за предметом якого Замовник здав, а Підрядник в межах договірної ціни відповідно до проектно-кошторисної документації прийняв на себе виконання робіт. Власником результатів виконаних робіт до їх здачі Замовникові є Підрядник (т.1, а.с.240-242).

На підтвердження виконання вказаного договору сторонами сформовано акт №ОУ-0000064 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.10.2011 року (т.1, а.с.239).

Мало місце також укладення договору №18/11Г на будівництво дитячого садка в с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області між Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (Замовник) та ТОВ "Еталон" (Підрядник), згідно якого Підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик збудувати і здати Замовникові об'єкт - дитячий садок, відповідно до затвердженої кошторисної документації (т.2, а.с.53-58).

Про виконання договору свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, підсумкова відомість ресурсів та акт приймання виконаних робіт (т.1, а.с.173-196; т.2, а.с.37-52).

Також, 04.11.2011 року між Державним територіальним галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" (Замовник) та позивачем (Підрядник) укладено договір підряду №Л\Л-112354/НЮ за предметом якого Підрядник зобов'язується виконати на свій ризик роботи по об'єкту «Реконструкція приміщень головного вокзалу станції Львів (приміський касовий зал)», з адресою м.Львів, пл.Двірцева, 1 у відповідності до кошторисної документації (т.1, а.с.125-127).

Як наслідок, про виконання вказаного договору свідчить довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2011 року, акт приймання виконаних робіт, локальний кошторис, а також підсумкова відомість ресурсів (т.1, а.с.119-124).

Крім того, мало місце також виконання ТОВ "Еталон" будівельних робіт, замовниками яких виступали громадянка України ОСОБА_5 та ПрАТ "Компанія Ензим", що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, підсумковою відомістю ресурсів, актом приймання виконаних робіт (т.1, а.с.132-169, , 211-236).

Розрахунок за надані позивачем послуги по будівництву замовниками здійснено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. Відповідно отримувачем коштів виступає ТОВ "Еталон" (т.2, а.с.59-92, 151-156).

Відповідачем доказів про використання під час здійснення господарської діяльності по будівництву, реконструкції зазначених вище об'єктів, будівельних матеріалів не придбаних у контрагентів суду не представлено.

Позивачем представлено копію договору про повну матеріальну відповідальність від 27.11.2006 року за предметом якого ТОВ "Еталон" (Адміністрація) в особі директора Лобая Р.Р. з одного боку та працівника ОСОБА_6 з іншого боку, працівник, який безпосередньо пов'язаний з отриманням грошових коштів на ім'я Адміністрації, а також із збереженням матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереженості приміщення, обладнання, а також матеріальних цінностей, переданих йому під розписку Адміністрацією. Такого ж роду договори укладені і з працівниками ОСОБА_7 27.09.2004 року, ОСОБА_8 13.11.2006 року, ОСОБА_9 27.08.2007 року, ОСОБА_10 27.11.2006 року (т.1, а.с.110-115).

Вказаними особами, як того вимагають договори, подавалася звітність про рух товарно-матеріальних цінностей і грошових засобів, переданих їм під звіт, що в свою чергу свідчить про реальність надходження від постачальників позивачу матеріальних цінностей, а також відображає їх подальше використання відповідно до здійснення господарської діяльності позивачем (т.1, а.с.115-118, 128-131,170-172,197-203, 225-230,237-238, т.2, а.с.1-2,30-31,33-36).

Суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ "Еталон" та контрагентами мали реальний характер, а пред'явлені довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, акт приймання виконаних робіт, локальні кошториси, підсумкові відомість ресурсів є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, судом встановлені: рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій та зв'язок між фактом надання позивачу будівельних матеріалів, понесенням витрат і господарською діяльністю цих платників податку; добросовісність дій платників податку, яка полягає у відповідності вчинених ними дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених між позивачем і ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Із змісту акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення вбачається, що документальне оформлення господарських операцій позивача із його контрагентом не є достатнім доказом того, що дані господарські операції були реальними, з огляду на висновки матеріалів перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова та ДПІ у Печерському районі м.Києва про виявлені факти порушення контрагентами вимог податкового законодавства, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, для штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не маючи при цьому реального товарного характеру.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу, оскільки дані обставини не можуть слугувати висновком про порушення податкового законодавства саме позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача, податковим органом було взято до уваги матеріали ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 31.07.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Драмторг" з питань підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами покупцями за січень 2011 року-жовтень 2011 року в зв'язку з відсутність Товариства за юридичною та фактичною адресами (т.2, а.с.120-122); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 16.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БТК "Євробуд", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року, яким встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 року по 31.03.2011 року та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Задекларовані вказаним товариством податкові зобов'язання та податковий кредит за вказаний період зменшені до 0. Крім того, задекларований податковий кредит контрагентів-покупців сформований неправомірно та підлягає зменшенню до 0 (т.2, а.с.101-103); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 13.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Викуп" щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, якими встановлено відсутність у Товариства об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників/покупців, а правочини є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано (т.2, а.с.115-119); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ейс контракшен менеджмент" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, якими встановлено відсутність у Товариства об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників/покупців, а правочини є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано (т.2, а.с.109-114); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року, якими встановлено відсутність у Товариства об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників/покупців, а правочини є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано (т.2, а.с.104-108); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 23.08.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "СМУ600" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень 2012 року, якими встановлено здійснення діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям (т.1, а.с.36-38); матеріали ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств - постачальників/покупців, реальність вчинення господарських операцій відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів задекларований на папері (т.2, а.с.92-100).

В акті перевірки відповідача, за результатами якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини між позивачем та контрагентами і їх реальність, зроблено посилання на висновки вищевказаних податкових органів.

Слід зазначити, що нікчемність угод повинна встановлюватися з огляду на приписи цивільного законодавства України в судовому порядку, а не шляхом зменшення за актом перевірки податкового кредиту з ПДВ у платника податку, який має належним чином оформлені податкові накладні, всі належні первинні документи, які доводять реальність вчинення господарської операції та добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладення правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету зумовлює відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Порушення контрагентами вимог податкового законодавства жодним чином не вказують на фіктивність господарської діяльності позивача, як і не позбавляють права формувати податковий кредит.

Суд зазначає, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочини між позивачем та його контрагентами.

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договору між позивачем з його контрагентами. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договору укладеного між позивачем і його контрагентом, та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Зокрема представником відповідача зверталася увага на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, що полягало у придбанні суб'єктів господарювання, в тому числі контрагентів позивача, як на одну із підстав нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентом.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суд зазначає, що обвинувальний вирок про засудження засновників чи директорів ТОВ "Драмторг", ТОВ БТК "Євробуд", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс контракшен менеджмент", ТОВ "Гарант-Буд-Сервіс", ПП "СМУ600", ТОВ "Юридична фірма "Фортеця" - відсутні, тому суд приходить до висновку про безпідставність посилання відповідача на те, що позивач повинен нести якусь відповідальність за дії, протиправність яких не доведена судом, оскільки це прямо суперечить конституційним нормам.

Відповідач вважаючи інформацію, щодо порушення кримінальної справи, як підставу нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами і посилаючись при цьому на окремі висновки зібрані в ході перевірки ТОВ "Еталон", не врахував того факту, що такі висновки стосуються не позивача, а юридичних осіб - контрагентів та обставин здійснення ними господарських операцій.

З цього слідує, що вищевказані обставини жодним чином не вказують на фіктивність господарської діяльності позивача, як і не позбавляють права формувати податковий кредит.

Відповідно до пункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів, які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем інших доводів правомірності прийняття спірних рішень не наведено, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, а податкові повідомлення-рішення №0000382200, №0000392200, №0000402200 від 25.07.2013 року - скасуванню.

З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій щодо стягнення сум, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, щодо зменшення сум від'ємного значення ПДВ, суд зазначає, що вони задоволенню не підлягають. Дії відповідача щодо стягнення заборгованості, а також коригування картки особового рахунку платника податків є повноваженнями, визначеними законодавством. У випадку реалізації таких повноважень відповідачем, без врахування судових рішень, що набрали законної сили, є підставою для оскарження у встановленому порядку дій відповідача.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0000382200, №0000392200, №0000402200 від 25.07.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 16.12.2013 року.