Постанова № 36086540, 10.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року Справа № 904/2770/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідача)

суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.

при секретарі: Мацекос І.М.

за участю прокурорів: Антоненко Т.С., посвідчення № 004993 від 21.09.12р. та Киричок О.В., посвідчення № 004997 від 21.09.12р.

за участю представників сторін:

від позивача: Соловей В.В. представник, довіреність № 92 від 16.04.13 р.;

від відповідача-1: Єрохіна Н.О. представник, довіреність № б/н від 02.12.13 р.;

від відповідача-2: Назарчук О.В. представник, довіреність № 5/29-921 від 21.10.13 р.;

від відповідача-2: Уханенко Л.Д. представник, довіреність № 5/29-981 від 07.11.13 р.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року у справі № 904/2770/13

за позовом Прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіка», м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Відділу освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним п. 3.1 договору № 62 від 28.03.11р., додаткової угоди №3 від 29.12.11р. в частині та зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 226 458 грн. 12 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року у справі № 904/2770/13 (суддя Рудь І.А.) в позові відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що з позовних вимог прокурора Бабушкінського району м. Дніпропетровська не вбачається порушених прав Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради. Прокурор звертаючись з позовом в інтересах позивача, фактично звернувся за захистом порушених прав відповідача-2.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду у даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме:

-припинити провадження в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Авіка» повернути відділу освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради фактично сплачену за договором №62 від 28.03.2011 року, укладеного між відділом освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради та ТОВ «Авіка», суми податку на додану вартість у розмірі 226 458, 12 грн.;

-визнати недійсним договір №62 від 28.03.2011 року, укладений між відділом освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради та ТОВ «Авіка» в частині сплати 263 075, 32 грн. податку на додану вартість , передбаченого п. 3.1 договору;

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 29.12.2011 року до договору № 62 від 28.03.2011 року, укладену між відділом освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради та ТОВ «Авіка» в частині сплати 52 615,00 грн. податку на додану вартість.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення прийнято судом без урахування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Бабушкінська районна у місті Дніпропетровську рада у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника. Просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване (а.с.194, 195).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 зазначає на необґрунтованість доводів апелянта, на те, що в укладеному договорі № 62 про закупівлю послуг за державні кошти від 28.03.2011 року сторони помилково передбачили ціну з ПДВ. Самостійно виявивши механічну помилку додатковою угодою від 29.12.2011 року сторони внесли зміни до п.3.1 договору, зазначивши ціну без ПДВ.

Інші заявлені позивачем вимоги відповідач-1 також вважає безпідставними, оскільки предмет спору відсутній.

Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відділ освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради у відзиві на апеляційну скаргу також підтримує позицію відповідача-1 та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

З заявленої позовної заяви вбачається, що прокурор визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Бабушкінську районну у місті Дніпропетровську раду.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Предметом позовних вимог є визнання недійсним п.3.1 укладеного 28.03.2011 року між Відділом освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіка» договору №62 в частині сплати 263 075 грн. 32 коп. податку на додану вартість; визнання недійсною додаткову угоду № 3 від 29.12.2011року до договору № 62 від 28.03.2011 року, укладену відповідачем-2 та відповідачем-1 в частині сплати 52 615 грн. 00 коп. ПДВ; зобов'язання відповідача - 1 повернути відповідачу - 2 фактично сплачену за договором № 62 від 28.03.2011року суму ПДВ у розмірі 226 458 грн. 12 коп.

З аналізу змісту позовної заяви суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що фактично прокурор звернувся за захистом порушених прав відповідача-2. Порушених прав Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради прокурор не навів.

При розгляді апеляційної скарги колегією суддів було встановлено, що позивач вимоги прокурора не підтримує.

Відповідно до Положення про відділ освіти Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради (а.с.63 - 73) відповідач- 2 є структурним підрозділом Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, гербову печатку встановленого зразка, штамп.

28.03.2011 року між відділом освіти Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіка» (учасник) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 62 (надалі - Договір), відповідно до умов якого учасник зобов'язався у 2011 році надати замовникові послуги шкільних їдалень (55.51.1), а саме: харчування дітей 1-4 класів (2 117 учнів - 4,95 грн. на 117 уч. день; 539 учнів - 4,95 грн. на 76 уч. день), харчування дітей пільгової категорії (184 учнів - 6,95 грн. на 117 уч. день), а замовник прийняти і оплатити такі послуги (п.п. 1, 2 Договору).

За умовами п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 1 578 451,95 грн. в тому числі ПДВ 263 075,32 грн. (а.с.15-18).

Згідно п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником акту виконаних робіт на оплату послуг та згідно акту звірки, або після підписання сторонами акта виконаних робіт. Розрахунки за поставлені товари здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу на термін 120 календарних днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлені товари здійснюється протягом 7 календарних днів з дати отримання бюджетного призначення.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 207 господарського кодексу України передбачено, що Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Прокурор посилався на те, що відповідно до п.п. 1.7 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та п. 3 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ №116 від 02.02.2011 року, передбачені спірним договором послуги звільняються від оподаткування ПДВ.

Включення сторонами на час укладання договору до вартості послуг податку на додану вартість дійсно є безпідставним.

Однак, як встановлено при розгляді апеляційної скарги, виявивши помилку, відповідачі 29.12.2011 року уклали додаткову угоду до договору №62 від 28.03.2011 року без номера, копія якої міститься на а.с.88. Оригінал угоди надано прокурором та оглянуто у судовому засіданні.

В зазначеній додатковій угоді сторони визнали наявність механічної помилки у визначенні ціни договору з ПДВ та виклали п.3.1 договору в наступній редакції: «Ціна цього договору становить 1 578 451,95 грн.».

Відповідно до п.3 ст.632 Цивільного кодексу України, на яку посилався представник апелянта, зміна ціни у договорі не допускається. Однак вказаною додатковою угодою ціна договору, з урахуванням змісту всіх укладених додаткових угод, сторонами не змінена.

Крім того, додатковою угодою №3 від 29.12.2011 року, яка також є предметом спору, відповідачами було визначено суму на закупівлю послуг на строк до 31.03.2012 року в розмірі 315 690,00 грн. без ПДВ.

Оскільки сторонами надано суду різні за змістом додаткові угоди №3 від 29.12.2012 року, в яких різне визначення суми договору ( з ПДВ та без ПДВ), судом оглянуто оригінал, наданий прокурором на вимогу суду, зміст якого підтверджує пояснення відповідачів про виключення з вартості послуг податку на додану вартість.

Таким чином, на момент звернення прокурора до суду з позовною заявою, підстав для визнання недійсним договору та додаткової угоди №3 до нього не має.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача -1 повернути грошові кошти в сумі 226 458 грн. 12 коп., то відповідачем відповідно до платіжного доручення №4416 від 12.09.2013 року (а.с.167) вказана сума перерахована відповідачу- 2.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що на час постановлення оскаржуваного судового рішення порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради не вбачалось. Тому підстави для задоволення вимог про зобов'язання відповідача-2 повернути на користь позивача суму податку на додану вартість відсутні.

З огляду на викладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року у справі № 904/2770/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 16.12.2013 року.