Ухвала суду № 36085737, 26.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р.Справа № 820/7801/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7801/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" третя особа Міністерство оборони України

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" ( далі - відповідач) третя особа - Міністерство оборони України про визнання протиправної бездіяльності відповідача, ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відносно ненарахування та нездійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 151.659,00грн . а зобов'язання відповідача, ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 151.659,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", третя особа - Міністерство оборони України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -залишено без задоволення.

Позивач та третя особа не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції, постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржниками зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг , дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач, ОСОБА_1, проходив публічну службу в Міністерстві оборони України, звідки відповідно до наказу Міністра оборони України №600 від 19.10.1999р. та наказу командира військової частини А2362 №176 від 16.11.1999р. був відряджений у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

У розпорядженні ДП обслуговування повітряного руху України "Украерорух" позивач знаходився до 02.08.2013 р., коли відповідно до наказу т.в.о. генерального директора згаданого ДП №408/о від 01.08.2013р. та наказу директора Дніпропетровського РСП ДП обслуговування повітряного руху України №759/вс від 02.06.2013р., що були видані на реалізацію наказу Міністра оброни України №254 від 24.07.2013р., був звільнений з займаної посади.

Згідно з наказом Міністра оброни України №254 від 24.07.2013р. позивач був саме звільнений з військової служби на підставі п. "б" ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і війському службу", тобто даний розпорядчий документ спричинив припинення публічної служби.

Відповідно до наказу т.в.о. генерального директора ДП обслуговування повітряного руху України №408/о від 01.08.2013р. та наказу директора Дніпропетровського РСП ДП обслуговування повітряного руху України №759/вс від 02.06.2013р. позивач був звільнений з займаної посади як такий, що вже звільнений з військової служби.

Листом від 22.08.2013р. позивач звернувся до відповідача, ДП обслуговування повітряного руху України, з приводу виплати одноразової грошової допомоги при звільненні відповідн до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

За наслідками розгляду означеного письмового звернення відповідач прийняв оформлене листом №1.24-40 від 24.09.2013р. рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

За правилом абз.5 ч.2 ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Відповідно до ч.4 та ч. 5 ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язком виплати одноразової грошової допомоги на користь військовослужбовця у зв'язку з завершенням такою особою проходження військової служби через стан здоров'я законодавець обтяжив Міністерство оборони України, адже в розумінні Закону України "Про військовий обов'язок і війському службу" саме Міністерство оборони України є тим суб'єктом права, з яким у військовослужбовця виникають і тривають правовідносини з проходження публічної служби.

Лише у тому разі, коли відряджений для подальшого проходження служби військовослужбовець звільняється зі служби в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, сформованих ними органах, підприємствах, установах, організаціях, вищих навчальних закладах, але при цьому залишається на військовій службі, то обов'язок виплати одноразової грошової допомоги покладається законодавцем на такі органи, тобто органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП обслуговування повітряного руху України є не органом, а державним підприємством.

Зі змісту наказу Міністра оброни України №254 від 24.07.2013р., наказу генерального директора ДП обслуговування повітряного руху України №408/о від 01.08.2013р. та наказу директора Дніпропетровського РСП ДП обслуговування повітряного руху України №759/вс від 02.06.2013р. випливає, що після звільнення зі штатної посади в структурі ДП позивач не залишився на військовій службі, рішення припинення публічної служби позивача було прийнято не ДП, а Міністром оборони України, хронологічно передувало рішенню про звільнення позивача з посади в ДП і невідворотно зумовило прийняття останнього.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суб'єкти права зі статусом підприємства, установи, організації, вищого навчального закладу не можуть бути визнані такими, що обтяжені обов'язком виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги в порядку ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційних скарг в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.09.2013р. по справі № 820/7801/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 02.12.2013 р.