Ухвала суду № 36085728, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 2а-44342/09/1670Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 2а-44342/09/1670

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укрнафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - АТ "Укрататнафта", позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р., № 0000952301/1/1523 від 20.05.2005 р., № 0000952301/2/2350 від 08.08.2005 р., № 0000952301/3/4053 від 21.10.2005 р., № 0004692301/3/4054 від 21.10.2005 р., якими підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем "частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)" на суму 6 151 922,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 075 961,00 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2006 р. позовні вимоги АТ "Укртатнафта" задоволені, податкові повідомлення-рішення визнані нечинними.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.03.2007 р. залишено без змін постанову Господарського суду Полтавської області від 21.11.2006 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2009 р. скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 21.11.2006 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.03.2007 р., справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р. адміністративний позов АТ "Укртатнафта" задоволено, визнані протиправними та скасовані оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 17.06.2010 р. залишена без змін постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 11.03.2013 р. скасовані постанова Полтавської окружного адміністративного суду від 07.12.2009 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 р., справа направлена до Полтавського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 18.03.2009 р. № 0000952301/0/649 в частині визначення платежу в розмірі 6151922,00 грн., як суми податкового зобов'язання.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20.05.2005 р. № 0000952301/1/1523, від 08.08.2005 р. № 0000952301/2/2350, від 21.10.2005 р. № 0000952301/3/4053, від 21.10.2005 р. № 0004692301/3/4054.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. по справі № 2а-44342/09/1670 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що постанова суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», пп. 6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 5.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій», затвердженого наказом ДПА України 21.06.2001 р. № 253 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 р. № 247 та від 10.08.2005 р. № 328), ст. ст. 9, 11, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 р. - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства закритим акціонерним товариством транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2004 р. згідно постанови старшого слідчого ОВС СВПМ ДПА у Полтавській області від 09.11.2004 р. та правильності ведення збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.01.2002 р. по 31.12.2004 р. згідно доручення слідчого СОГ СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ від 04.02.2005 р. № 44/26-09.

За результатами перевірки складено акт № 168/23-120/00152307 від 17.03.2005 р. у якому відображено порушення ЗАТ «Уктатнафта», зокрема вимог ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та зроблено висновок про не нарахування та не сплату позивачем до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2003 р. в розмірі 6 151 922, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р., яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 6 151 922, 00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000952301/1/1523 від 20.05.2005 р., № 0000952301/2/2350 від 08.08.2005 р., № 0000 952301/3/4053 від 21.10.2005 р., у яких сума зобов'язання залишилась незмінною, а також додатково було винесено додаткове повідомлення-рішення № 004692301/3/4054 від 21.10.2005 р., яким визначено підприємству суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних казенних підприємств)» на загальну суму 3 075 961, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оспорювана за даним позовом сума за своєю правовою природою не є податковим зобов'язанням, а є самостійним платежем, який в обо'язковому порядку підлягає сплаті до бюджету, однак не має сили податкового зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, однім із акціонерів АТ «Укртатнафта» є Фонд державного майна України (пункт 1.4 статті 1 Статуту «Укртатнафта»). Частка держави в статутному фонді підприємства становить 43,054 %.

В преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, зазначено, що цей закон є спеціальним з питань оподаткування, який установлює, зокрема, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.1.2), а податкове повідомлення визначено як письмове повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 1.9), штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами ( п.1.5).

Виключний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) наведено у ст.14 та ст.15 Закону України "Про систему оподаткування", які не містять такого виду податку чи збору, як відрахування господарськими товариствами, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), до бюджету частини прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Приписи ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 р. № 405 "Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році" також не наділяють вказаний платіж статусом податку, збору (обов'язкового платежу).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано врахована імперативність положень ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та поширення її дії на суб'єктів господарювання з часткою державної власності у статутному фонді.

Згідно п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон), штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17 ст. 17 Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, за змістом цієї правової норми штрафні санкції застосовуються, по-перше, за порушення податкового законодавства, по-друге, за умови донарахування контролюючим органом сум податкового зобов'язання.

В даному випадку, оскільки, встановлений статтею 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" обов'язок підприємства щодо сплати частини чистого прибутку (доходу) до загального фонду Державного бюджету України не можна вважати податковим зобов'язанням, а відтак встановлена підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону відповідальність платників податків, зборів (обов'язкових платежів) у вигляді штрафу за заниження суми податкового зобов'язання не поширюється на сплату зазначеного платежу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для нарахування штрафної санкції на підставі ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на зазначене, прийняття Кременчуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0004692301/3/4054 від 21.10.2005 р. про застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 3 075 961,00 грн, є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р., прийнятого на підставі висновків акту перевірки, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 6 151 922, 00 грн., колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався правом адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення, за наслідками якого скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р. - без змін.

З урахуванням результатів адміністративного оскарження відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0000952301/1/1523 від 20.05.2005 р., № 0000952301/2/2350 від 08.08.2005 р., № 0000952301/3/4053 від 21.10.2005 р. на аналогічні суми податкового зобов'язання.

Підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення а межах адміністративного узгодження податкових зобов'язань до 01.01.2011 р. були встановлені в статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобов'язання та/або застосування штрафних санкцій. Аналогічний порядок прийняття нових податкових повідомлень-рішень визначений і в ст. 60 Податкового кодексу України.

За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень № 0000952301/1/1523 від 20.05.2005 р., № 0000952301/2/2350 від 08.08.2005 р., № 0000952301/3/4053 від 21.10.2005 р.

При розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції досліджена фактична сплата позивачем до бюджету частини прибутку за результатами діяльності підприємства у 2003 році.

Відповідно до п. 8 протоколу засідання Загальних зборів акціонерів АТ "Укртатнафта" від 12.11.2004 р. (а.с. 88, т. 2), чистий прибуток за підсумками роботи за 2003 рік в сумі 95 259 000,00 грн розподілено наступним чином:

- частина нерозподіленого прибутку в сумі 14 941 000,00 грн направляється на списання непокритих збитків;

- частина нерозподіленого прибутку в сумі 24 095 400,00 грн направляється на виплату дивідендів акціонерам пропорційно належним їм акціям;

- залишок нерозподіленого прибутку в розмірі 56 222 600,00 грн направлено на збільшення резервного фонду для забезпечення видатків та платежів при поверненні кредиторської заборгованості по договорам на здійснення послуг по переробці нафтової сировини по рішенню судів.

09.09.2004 р. на виконання Указу Президента України від 16.07.2004 р. № 814/2004 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління нафтовою галуззю" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про передачу до статутного фонду НАК "Нафтогаз України" пакетів акцій ЗАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та ВАТ "Нафтопереробний комплекс "Галичина" від 08.09.2004 р. № 1162, Фонд державного майна України передав державний пакет акцій ЗАТ "Укртатнафта" до статутного фонду НАК "Нафтогаз України". Передача державного пакету акцій НАК "Нафтогаз України" документально підтверджується актом приймання-передачі № 299 від 09.09.2004 року (а.с. 108, т. 5).

Таким чином, Державі в особі НАК "Нафтогаз України", належала частина прибутку за результатами діяльності позивача у 2003 р. в розмірі 10 373 946,00 грн. (43,054% * 24 095 400,00 грн).

14.02.2006 р. вказана сума дивідендів в розмірі 10 373 946,00 грн була фактично перерахована НАК "Нафтогаз України" на підставі платіжного доручення № 1502 (а.с. 107, т. 5).

Одночасно, АТ "Укртатнафта" перерахувало до державного бюджету частину прибутку (доходу) в розмірі 6 151 922,00 грн за 2003 рік, нараховану Кременчуцькою ОДПІ згідно податкового повідомлення-рішення № 0000952301/0/649, що документально підтверджується банківською квитанцією від 19.05.2005 р. (а.с. 62, т. 5).

Таким чином, позивачем на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 12.11.2004 р. самостійно розрахована і сплачена сума чистого прибутку за результатами діяльності 2003 року в розмірі 10 373 946,00 грн, крім того, позивачем ще сплачено суму чистого прибутку за 2003 рік, нараховану Кременчуцькою ОДПІ згідно податкового повідомлення-рішення №0000952301/0/649 від 18.03.2005 р. в розмірі 6 151 922,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, оскільки приписи ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" є імперативними та поширюються на суб'єктів господарювання з часткою державної власності у статутному фонді, сплата частини прибутку за 2003 рік в розмірі 6 151 922,00 грн була обов'язковою для позивача.

Встановивши для суб'єктів господарювання, визначених в статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, до загального фонду Державного бюджету України, Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" разом з тим не визначив за цим платежем статус платежу, що сплачується в порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", уповноваживши Кабінет Міністрів України встановити лише норматив і порядок відрахування частини такого прибутку відповідними суб'єктами господарювання.

Наявність у органів державної податкової служби визначених законом повноважень щодо контролю за справлянням (стягненням) до бюджету частини прибутку відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" без визначення в законодавчому порядку форми здійснення такого контролю виключає підстави для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р., направленого Кременчуцькою ОДПІ для АТ "Укртатнафта" щодо сплати зазначеного платежу, в повному обсязі, а не в частині визначення суми такого платежу сумою податкового зобов'язання суб'єкта господарювання.

Крім того, Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" не уповноважує контролюючий орган проводити стягнення заборгованості по сплаті такого зобов'язання за процедурою, визначеною для стягнення саме податкових зобов'язань.

Тобто, в даному випадку, Закон (в частині стягнення частини чистого прибутку) є неякісним, при цьому контролюючий орган, на якого покладено обов'язок такого стягнення, мав обрати той спосіб стягнення, який створює менш болючіші наслідки для платника цього зобов'язання.

За зазначених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000952301/0/649 від 18.03.2005 р. в частині визначення платежу в розмірі 6 151 922, 00 грн., як суми податкового зобов'язання.

Також вірно суд першої інстанції, визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0004692301/3/4054 від 21.10.2005 р. щодо застосування штрафної санкції в розмірі 3 075 961,00 грн та податкові повідомлення-рішення № 0000952301/1/1523 від 20.05.2005 р., № 0000952301/2/2350 від 08.08.2005р., № 0000952301/3/4053 від 21.10.2005 р.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 2а-44342/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.