Ухвала суду № 36085611, 29.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р.Справа № 820/5415/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 820/5415/13-а

за позовом Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс"

до Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємствоа "Сподобівка Агро Плюс" ( далі - позивач) звернулось до суду з позовом до до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач в якому просили скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000152220 від 14.02.2013 року, стягнути з Державного бюджету судові витрати на користь позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152220 від 14.02.2013 року.

Стягнено з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" (адреса: Харківська область, с. Сподобівка, вул. Кропивницького, буд.36 ; код ЄДРПОУ 37126733 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 306,26 грн. (триста шість гривень двадцять шість копійок).

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, відповідачем при його прийнятті невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Сподобівка Агро Плюс" зареєстроване Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області 19.08.2010 року, про що зроблений запис у ЄДРЮОФОП № 14731360000000361, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №390970. На податковому обліку ПП "Сподобівка Агро Плюс" знаходиться у Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області, що не заперечується сторонами у справі.

Куп'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Харківській області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.08.2010 р. по 30.09.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 20.08.2010 р. по 30.09.2012 р., про що складений акт перевірки від 30.01.2013 року № 32/22-37126733 (а.с.10-23). За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевірений період з 20.08.10р. по 30.09.2012р. в сумі 24501 грн., в т.ч. в т.ч. за серпень 2011р. в сумі 13232 грн., за вересень 2011р. -7378 грн. та листопад 2011 р. - 3891 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Куп'янською об'єднанню державною податковою інспекцією у Харківській області ДПС винесене податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000152220, яким визначена сума грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 30626,25 грн., у тому числі за основним платежем - 24501,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6125,25 грн.

Враховуючи приписи ст. 56 Податкового кодексу України ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" звернулося до ДПС у Харківській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000152220. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення про результати розгляду скарги від 19.04.2013 року № 2154/10/10-2-17, яким скарга ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.02.2013 року № 0000152220 залишено без змін.

Також ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" направила скаргу на податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року № 0000152220 до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням про результати розгляду скарги від 27.05.2013 р. №3548/6/99-99-10-01-15 скарга ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 14.02.2013 року № 0000152220 - залишено без змін.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в перевірки від 30.01.2013 року № 32/22-37126733 судження суб'єкта владних повноважень про завищення позивачем сум податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" в травні 2012 років через те, що угоди зазначеного контрагента мають ознаки нікчемності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що що відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4. Розділу 2 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: -придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; -придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" та ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" укладено договір поставки від 05.05.2011 року № 05/05, відповідно до умов якого ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" (Продавець) зобов'язується передати у власність ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" (Покупця), а Покупець у порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується прийняти та сплатити дизельне паливо у кількості 17501,00 л +/- 10%.

Відповідно до п. 3.2 вищевказаного договору визначено, що загальна вартість за даним договором складає 147 008,40 грн.

Як пояснив представник позивача під час судових засідань, метою укладання зазначеного договору була покупка дизельного пального для сільськогосподарської техніки, яку орендує підприємство у ОСОБА_2 (копія договору надана до матеріалів справи) та подальшого його використання у сільськогосподарській діяльності ПП "Сподобівка Агро Плюс", а саме для обробки земельних ділянок загальною площею приблизно 1500 га.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем отримано податкову накладну від 05.05.2011 року № 26 на загальну суму 147008,40 грн., в т.ч. ПДВ - 24501,40 грн. та видаткову накладну від 05.05.2011 року № У-000005/5.

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.27-29).

Транспортування вищевказаного товару підтверджується товарно-транспортною накладною №381851 від 05.05.2011 р., яка була надана Куп'янській ОДПІ листом №37 від 14.11.2011 р. В подальшому зазначена ТТН була вилучена працівниками правоохоронних органів , що підтверджують копії протоколів обшуку та виїмки, однак копія її наявна у відповідача.

Вищезазначене дизельне паливо зберігалось у металевих ємкостях, які підприємство орендує у ОСОБА_2, та знаходяться на території ПП "Сподобівка Агро Плюс" біля сільськогосподарської техніки, що підтверджується договором, який міститься в матеріалах справи.

В подальшому все дизпаливо було використано у власній господарській діяльності, що підтверджується Актами списання від 31.05.2011 р., 30.06.2011 р. та 31.07.2011 р. при збиранні врожаю та обробці землі.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні , товарно - транспортні накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,що суми податку на додану вартість за вказаними у акті перевірки та отриманими ПП "СПОДОБІВКА АГРО ПЛЮС" податковими накладними правомірно включено до складу податкового кредиту за травень 2011р., відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за травень 2011 року.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Куп`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2013р. по справі № 820/5415/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 05.11.2013 р.