Ухвала суду № 36083569, 31.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/907/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

31 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що при встановлення відповідачем порушення позивачем ст. 177 Податкового кодексу України не застосовано спеціальну норму, яка визначає порядок та спосіб визначення оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця, а застосовано загальні матеріально-правові норми щодо визначення оподатковуваного доходу. При цьому, позивач зауважує, що виходячи зі змісту ст. 177 Податкового кодексу України при визначення об'єкту оподаткування від загального оподатковуваного доходу (виручки у грошовій та не грошовій формі) слід відняти документально підтверджені витрати, пов'язані з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, а не витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходів. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що спірнне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0009601720 у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у м. Чернігові подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 15.12.2000 року, на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові перебуває з 18.12.2000 року.

На підставі пп. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 28.11.2012 року № 3585, виданого Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Чернігові), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту.

Копію наказу від 28.11.2012 року № 3585 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки (вих. № 780/Г/17-216) ДПІ у м. Чернігові 28.11.2012 року відправлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Журнал реєстрації перевірок позивачу для вчинення запису на перевірку не надавався.

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п. 9 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПАУ від 29.10.1999 року № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", а саме: позивач несвоєчасно подав до ДПІ у м. Чернігові звіти платника єдиного податку за 4 кв. 2009 року, за 4 кв. 2010 року; п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України № 2755-VI, п. 9, п. 10 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303 та пп 7.2 п 7 Інструкції № 162/379, а саме позивач до ДПІ у м. Чернігові несвоєчасно подав розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища: за 4 кв. 2010 року (граничний термін подання - 09.02.2011 року, фактично подано - 10.02.2011 року); ст. 1 Указу, у зв'язку з чим занижено обсяг виручки за 1 квартал 2010 року на суму 14501,02 грн. та за 1 півріччя 2010 року на суму 9547,29 грн.; ст. 177 ПКУ, в результаті чого занижено чистий дохід за 3-4 квартал 2011 року на 109161,26 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2012 року.

На підставі висновків цього акта ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0009601720, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 21785,26 грн. (у т. ч. за основним платежем - 17428,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4357,05 грн.).

При цьому, перевіркою встановлено, що фактично позивач протягом перевіряємого періоду здійснював такі види діяльності (за КВЕД) як: 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна.

Також було встановлено, що для отримання інформації про наявність у платника податків ФОП ОСОБА_2 у власності рухомого та нерухомого майна, ДПІ у м. Чернігові до комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" направлено лист, щодо надання інформації про наявність нерухомого майна у ОСОБА_2 (на момент складання акту перевірки відповідь не надійшла) та до 1 МР ВДАІ підпорядкованому ВДАІ УМВС України в Чернігівській області направлено лист, щодо надання інформації про наявність транспортних засобів у ФОП ОСОБА_2 (на момент складання акту перевірки відповідь не надійшла).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до Державної податкової служби у Чернігівській області зі скаргою.

Рішенням ДПС у Чернігівській області від 20.02.2013 року № 64/5/10-215 податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0009601720 було залишено без змін.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що перевіркою правильності визначення обсягу валових витрат, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про суми валових витрат, встановленими в ході перевірки, встановлено розбіжності, а саме: позивачем завищено валові витрати за 3 кв. 2011 року на суму 94050,27 грн., за 3-4 кв. 2011 року - 109161,26 грн.

Згідно письмого пояснення позивача (вх. №23398/Г від 06.12.2012 року) витрати за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року складаються зі сплачених коштів в якості орендної плати (за довогором № 1 від 01.04.2011 року, який укладений між ТОВ "Севен-Сав" та позивачем про надання в платне строкове користування нерухомого майна площею 345 кв.м.) в розмірі 103515,00 грн.; сплачено кошти на користь ПАТ "Чернігівобленерго" за активну електроенергію ФОП ОСОБА_2 протягом періоду з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року в розмірі 6432,95 грн. ФОП ОСОБА_2 на перевірку надано договір оренди (№ 1/07 від 01.07.2011 року) складського приміщення, який укладено з ФОП ОСОБА_3 Відповідно до вищезазначеного договору позивач надавав в оренду ФОП ОСОБА_3 приміщення, проте відповідно до руху коштів по розрахунковому рахунку, книги обліку доходів і витрат № 1728 (виданої в ДПІ у м.Чернігові ДПС 04.07.2011 року), відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, розрахунки між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не здійснювалися. За період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року позивачем до валового доходу включено лише суми коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок від ЗАТ КБ "ПриватБанк" за оренду власного приміщення, яке належить позивачу на підставі договорів купівлі-продажу б/н від 27.12.2006 року та 22.06.2007 року).

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові зроблено висновок, що суму сплачених позивачем коштів ТОВ "Севен-Сав" та "Чернігівобленерго" не можна віднести до складу валових витрат, так як протягом періоду з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року позивач не отримував доходу від здавання в оренду складського приміщення за договором № 1/07 від 01.07.2011 року.

Перевіркою правильності визначення оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про доходи, з даними про оподатковуваний дохід встановлений в ході перевірки, встановлено розбіжності. Позивачем занижено оподатковуваний дохід за 3 кв. 2011 року. на суму 94050,27 грн. та за 3-4 кв. 2011 року - 109161,26 грн. внаслідок порушень викладених в п. 2.2.2. акту перевірки, чим порушено ст. 177 Податкового кодексу України.

При цьому, ДПІ у м. Чернігові зазначає, що на підставі п. 177.2 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб, отриманих у 2011 році, проводиться згідно п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, ст. 177 Податкового кодексу України.

Усього донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки в сумі 17428,21 грн.

Щодо перевірки правильності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та підстав її проведення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За змістом пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та у відповідності до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки визначену Податковим кодексом, ДПІ у м. Чернігові не порушено, що підтверджується службовою запискою від 21.11.2012 року № 92 (а. с. 43), повідомленням та наказом від 28.11.2012 року (а. с. 45, 46), рекомендованим повідомленням про вручення (а. с. 48, 49).

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 цього Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

А відповідно до пп. «в» 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що ключовим при вирішенні зазначеного спору є розмежування таких законодавчо закріплених понять як: витрати, пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (в розумінні п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу); витрати, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів (в розумінні п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу).

При цьому, необхідно зауважити, що з вказаного вище акта перевірки вбачається, що ДПІ у м. Чернігові об'єкт оподаткування доходів (чистий оподатковуваний дохід), отриманий позивачем від провадження господарської діяльності, було розраховано як різницю між валовим доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів, що повністю суперечить "формулі" розрахунку чистого оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця, закріпленого п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу.

Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами перевірки правильності визначення валового доходу позивачем за перевіряємий період ДПІ у м. Чернігові розбіжностей не встановлено (арк. 8 акта перевірки, а. с. 31).

При цьому, при визначенні витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів позивачем, ДПІ у м. Чернігові встановлено розбіжності, а саме: завищення валових витрат за 3 кв. 2011 року на суму 94050,27 грн., за 3-4 кв. 2011 року на суму 109161,26 грн.

Суму сплачених позивачем коштів ТОВ "Севен-Сав" та "Чернігівобленерго" ДПІ у м. Чернігові виключила із складу валових витрат, оскільки протягом періоду з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року позивач не отримував доходу від здавання в оренду складського приміщення за договором № 1/07 від 01.07.2011 року (арк. 9-10 акта перевірки, а. с. 32-33).

У зв'язку з чим на розрахунок оподаткового доходу (чистого доходу) позивача за перевіряємий період вплинуло визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів даного підприємця.

Щодо вказаного колегія суддів зазначає нступне.

Пунктом 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України визначено, що чистий оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця від провадження господарської діяльності - це різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що застосування ДПІ у м. Чернігові розрахунку оподаткованого доходу фізичної особи-підприємця як різниці між валовим доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів є таким, що повністю суперечить вимогам податкового законодавства.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість твердження позивача про те, що положення ст. 177 Податкового кодексу України кореспондують ст. 138 цього Кодексу, а саме: пп. «в» 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, згідно якого до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Судом першої інстанції було встановлено, що свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.06.2004 року і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.07.2004 року № 4042244 підтверджується наявність у позивача належного йому на праві власності нерухомого майна (нежитлової будівлі і гаражу-майстерні)(документи приєднано до матеріалів справи). У зв'язку з постачанням до цього об'єкту електроенергії позивач несе відповідні витрати і сплачує ПАТ "Чернігівобленерго" кошти на підставі виставлених рахунків. Так, за друге півріччя 2011 року ним було сплачено 6432,95 грн.

Також на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.04.2011 року, укладеного між позивачем і TOB "Севен-Сав", позивач перерахував на рахунок цього товариства кошти в сумі 103515,00 грн. за друге півріччя 2011 року.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за перевіряємий період, до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю позивача належать:

- орендна плата в розмірі - 103515,00 грн., що підтверджується договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.04.2011 року між TOB "Севен-Сав" і ФОП ОСОБА_2; додатковою угодою № 1 від 05.07.2011 року про внесення змін та доповнень до договору оренди нежитлового приміщення № 1/07 від 01.07.2011 року між ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_3, випискою по рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_2 за липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року (документи приєднано до матеріалів справи).

- сплачених коштів за активну електроенергію в розмірі 6432,95 грн., що підтверджується копією рахунку від 18.07.2011 року, копією квитанції від 29.07.2011 року на суму 1530,14 грн., копією рахунку від 19.09.2011 року, копією квитанції від 05.10.2011 року на суму 1234,34 грн., копією рахунку від 18.10.2011 року, копією квитанції від 03.11.2011 року на суму 1003,73 грн., копією рахунку від 18.11.2011 року, копією квитанції від 29.11.2011 року на суму 1307,12 грн., копією рахунку від 19.12.2011 року, копією квитанції від 27.12.2011 року на суму 1357,62 грн. (документи приєднано до матеріалів справи).

Тому документально підтверджуються первинними документами понесені в другому півріччі 2011 року витрати позивача пов'язані з його господарською діяльністю в сумі 109947,95 грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що за належних доказів ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтуваність тверджень позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові в акті перевірки є безпідставними, оскільки згідно положень п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу України ДПІ у м. Чернігові була зобов'язана розрахувати чистий оподатковуваний дохід позивача згідно правила визначеного в даній нормі, взявши при цьому до уваги витрати, пов'язані з господарською діяльністю позивача, що документально підтверджені, а не витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням ним доходів.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення та не надав доказів порушення позивачем ст. 177 ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової інспекції у м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.