Постанова № 36082520, 10.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 грудня 2013 року Справа № 812/9351/13-а

о 17 годині 55 хвилин м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ципко О.В.

за участю секретаря Гаркуші Ю.О.,

від позивача: Бойко В.І. (довіреність № 31 від 16.06.2011 р.),

від відповідача: Вінару К.В., головного державного інспектора юридичного

відділу (довіреність № 483/10/10-013 від 16.07.2013 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає це податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте не у відповідності до приписів норм Податкового кодексу України та інших законодавчих і нормативних актів України. Перша подія, це акт наданих послуг по оренді приміщення, яка відбулася у липні 2013 року, але цей акт був отриманий покупцем послуг (ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД) в серпні 2013 року разом з податковою накладною, у зв'язку з чим перевірка податкової накладної на предмет реєстрації її в Єдиному державному реєстрі податкових накладних проведена в серпні 2013 року при фактичному отриманні паперового документа з необхідними для перевірки реквізитами. З цих підстав суму ПДВ за податковою накладною № 47 від 22.07.2013 року, виписаною постачальником ТОВ «Магна Люкс», позивачем було включено до складу податкового кредиту в серпні 2013 року. Зазначена обставина підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №13172447 на запит від 13.09.2013 року №13172447. Дата формування відповіді - 13.09.2013 року, тобто дата, яка передувала складанню та поданню позивачем податкової звітності за серпень 2013 року. Факт не внесення до Єдиного реєстру податкової накладної №47 від 22.07.2013, виписаної постачальником ТОВ «Магна Люкс», підтверджується змістом витягу з даного реєстру. Про це свідчать прочерки в колонках: «Дата внесення відомостей продавцем до Єдиного реєстру», «Сума ПДВ», «ПІБ уповноваженої особи, що виписала податкову накладну».

За таких підстав, ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД , на думку позивача, мало право керуватися нормою абз. 3 п. 198.6 ПКУ, відповідно до якої, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих додаткових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. З урахуванням цього, на думку позивача, ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД має право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту в серпні 2013 року за податковою накладною, виписаною постачальником ТОВ «Магна Люкс» 22.07.2013 року за номером № 47 на суму 120801,05 грн., крім того ПДВ 24160,21 грн.

Оскільки, податкова накладна, що виписана постачальником ТОВ -Магна Люкс», не була внесена в Єдиний реєстр, то разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2013 року ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД, після отримання цієї податкової накладної подало додаток № 8 до декларації та копії первинних документів по такій операції. Правомірність відображення податкового кредиту протягом 365 днів з дати виписки заповненими із порушенням податковими накладними підтверджується відповіддю у «Єдиній базі податкових знань».

Правило, встановлене абз.11 п. 201.10 ст.201 ПК України, є винятком із загального порядку, яке є встановленою законодавцем підставою для включення сум додатку за податковою накладною №47 від 22.07.2013 року, що виписана але не зареєстрована в Реєстрі постачальником ТОВ «Магна Люкс», до складу податкового кредиту. З урахуванням вищевказаного, позивач вважає, що має право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту в серпні 2013 року за податковою накладною, виписаною липнем 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним обставинам у позові та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, скористався правом на подання письмових заперечень, в судовому засіданні представник відповідача наголосив, що позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД до розділу II «Отримані накладні» копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному виді за серпень 2013р. (реєстраційний № 9058961677, порція № 1) включено податкову накладну від 22.07.2013 № 47 на суму 120801,05 грн. крім того ПДВ 24160,21грн., та у зв'язку з відсутністю факту реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі її було включено в додаток 8 до декларації з ПДВ, з наданням первинних документів.

У разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітній податковий період, у якому складено таку податкову накладну.

Така позиція узгоджується із приписами викладеними у листі Державної податкової служби України від 11.03.13 №5788/7/15-3317-23. Лист ДПСУ від 17.11.2011р. № 6451/7/15-3117-10, на який в своїх запереченнях посилається ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД, відкликано листом ДПСУ від 21.11.2012р. № 9455/0/71-12/15-3117.

Таким чином, проведеною камеральною перевіркою податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД встановлено порушення пунктів 198.2, 198,6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до складу податкового кредиту за серпень 2013 року податкової накладної № 47 від 22.07.2013 року у сумі ПДВ 24160,21 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та включена в додаток 8 до декларації з ПДВ за серпень 2013р.

За таких обставин, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД перебуває на обліку як платник податків у спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, що підтверджується довідкою (а.с. 34), має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100329757 (а.с. 33).

27.11.2012 між ТОВ «Магна Люкс» та ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД укладено договір оренди нежилих приміщень №1-24-11/2012 (а.с.160-170), в п.5.2.3 якого зазначено, що з моменту підписання договору, Орендар (ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД) на протязі п'яти банківських днів вносить авансом орендну плату. У разі неперерахування авансових платежів, у строки зазначені договором, сторони вважають договір неукладеним та не несуть одна перед іншою зобов'язань за договором.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що орендна плата за поточний місяць сплачується Орендарем не пізніше п'ятого числа поточного місяця, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем за допомогою засобів факсимільного зв'язку або поштового зв'язку не пізніше другого числа поточного місяця.

18.07.2013 ТОВ «Магна Люкс» був виписаний рахунок-фактура № СФ-0000838 за оренду частини нежитлового приміщення за серпень 2013 за додатковою угодою до договору № 1-24-11/2012 від 27.11.2012 (а.с. 155).

22.07.2013 виписано платіжне доручення № 4902(а.с. 156),

22.07.2013 виписані ТОВ «Магна Люкс» податкові накладні: № 47 та № 23 (а.с. 41, 152).

22.07.2013 ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД видане платіжне доручення № 4902 про оплату оренди частини нежитлового приміщення за серпень 2013 згідно рахунку № 838 на суму 144961,25 грн. (а.с. 135).

31.07.2013 виписані ТОВ «Магна Люкс» податкові накладні: № 135 та № 136 (а.с. 151, 153).

01.08.2013 ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД було отримано від ТОВ «Магна Люкс» податкову накладну № 47 та 30.08.2013 отримані податкові накладні № 23, 135, 136, що підтверджується Реєстром отриманих податкових накладних (а.с. 181).

Між сторонами був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0001181 від 31.08.2013 (а.с. 157).

14.10.2013 спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД, за результатами якої складено акт камеральної перевірки № 85/21-0/20163224 від 14.10.2013р., який був підписаний позивачем із зауваженням (а.с. 9-13).

Перевіркою було встановлено порушення пунктів 198.2, 198,6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Розділу V Податкового кодексу України в частині неправомірного включення до складу податкового кредиту за серпень 2013 року податкової накладної № 47 від 12.07.2013 року у сумі ПДВ 24160,21 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, та включення її в додаток 8 до декларації з ПДВ.

Під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД до розділу II «Отримані накладні» копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному виді за серпень 2013р. (реєстраційний № 9058961677, порція № 1) включено податкову накладну від 22.07.2013 № 47 на суму 120801,05 грн. в тому числі, ПДВ 24160,21грн., та у зв'язку з відсутністю факту реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі її було включено в додаток 8 до декларації з ПДВ, з наданням первинного документу - акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0001181 від 31.08.2013 (а.с. 103).

25.10.2013, на підставі акту камеральної перевірки, товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «ЛІА» ЛТД винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132100, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 24 160,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 12 080,00 грн. (а.с. 8, 40).

Позивач скористався своїм правом на надання заперечень та подав їх на акт 16.10.2013 (а.с. 14), які були розглянуті та визнані податковою необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню (а.с. 35-38).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000132100 від 25.10.2013 позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи: 18.07.2013 виписано рахунок-фактура № СФ-0000838 (а.с. 155),

22.07.2013 виписано платіжне доручення № 4902(а.с. 156),

22.07.2013 виписана податкова накладна № 47 (а.с. 41), яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується Витягом від 13.09.2013 (а.с. 42).

Аналізуючи наведені норми та зазначені вище факти, суд дійшов висновку, що подія - списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг - оренду нежитлового приміщення, є датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яка відбулась 22.07.2013 згідно картки рахунку 6859 (а.с. 154).

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Наведена вище норма є спеціальною, яка передбачає порядок формування платниками податків податкового кредиту за умови наявності податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, право покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту Податковий кодекс України надає не тільки за умови наявності належним чином оформленої податкової накладної, а й при наявності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є обов'язком продавця.

Податковий кодекс України чітко визначає, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, так само як і порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Одночасно, Податковий кодекс України надає право покупцю, у випадку відсутності реєстрації податкової накладної продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, враховуючи наведені норми позивач повинен був подавши декларацію з ПДВ за липень 2013 надати до податкового органу додаток 8 - заяву із скаргою на постачальника ТОВ «Магна-Люкс».

Що стосується тверджень представника позивача стосовно застосування до спірних відносин п. 198.6 ст. 198 ПК України, суд вважає їх хибними з наступних підстав.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Зазначена норма, на думку суду, відноситься виключно до податкових накладних, які оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового Кодексу.

Вчинення певних дій покупцем у разі порушення продавцем послуг порядку реєстрації податкової накладної в 15-денний термін в Єдиному реєстрі регламентований пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність дій відповідача на підставі відповідних доказів та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100.

Оскільки в задоволенні позовних вимог позивачу було відмовлено, решта суми судового збору у розмірі 1548,45 грн. підлягає стягненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.12.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.12.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 94,159, 160, 161,163,167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 №0000132100 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційної фірми "ЛІА" ЛТД (юридична адреса:93600 Луганська область, смт. Станиця - Луганська, вул. Леніна, 53, ідентифікаційний код 20163224) в доход Державного бюджету решту суми судового збору у розмірі 1548,45 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок вісім гривень 45 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 16 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Ципко