Ухвала суду № 36082004, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В АЛ А

Справа № 910/11627/13 11.12.13

За скаргою боржника Комунального підприємства Київської обласної ради «Фармацевтична фабрика»

на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві

у справі за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі

1) Київської обласної державної адміністрації

2) Київської обласної ради

3) Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар"

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика"

про стягнення заборгованості 1 148 892,40 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратури Корнієнко І.М. - за розпорядженням № 358 від 05.12.13

від позивача-1 не з'явились

від позивача-2 не з'явились

від позивача-3 не з'явились

від відповідача не з'явились

від ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучка Віталія Васильовича, яким було винесено постанову ВП № 39507274 від 08.10.13 про арешт коштів.

Згідно із поданою скаргою боржник просить скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів від 08.10.13 в частині накладення арешту на рахунок № 26008233657500 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, що використовується боржником для виплати заробітної плати та здійснення загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів у межах суми 19 770,96 грн.; зобов'язати державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучка Віталія Васильовича зняти арешт з коштів боржника, що містяться на рахунку № 26008233657500 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005 у сумі 11864,02 грн. (заробітна плата за жовтень 2013 року) та 7906,94 грн. (податки та збори за жовтень 2013 року), а разом 19 770,96 грн. для виплати заробітної плати та здійснення загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів.

Скаржником до скарги додано заяву про відновлення строку для подання скарги, в якій останній просить суд відновити строк для подання скарги на постанову про арешт коштів боржника у зв'язку з його пропуском з поважних причин, а саме у зв'язку з несвоєчасним направленням відділом виконавчої служби оскаржуваної постанови на адресу боржника (оскаржувана постанова була отримана скаржником тільки 04.11.13).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 відновлено строк для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та призначено розгляд скарги на 27.11.2013.

У судове засідання 27.11.2013 з'явився прокурор, представник позивача-3 та скаржник. Представник скаржника подану скаргу підтримав та надав додаткові письмові пояснення для долучення до матеріалів справи. У поданих поясненнях скаржник зазначає, що накладення арешту на рахунок № 26008233657500, кошти якого використовуються для виплати заробітної плати та виплат по соціальному страхуванню на випадок тимчасової втрати працездатності, порушує права та охоронювані законом інтереси працівників підприємства боржника, що закріплені Конституцією України, а також вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання грошових коштів.

Прокурор та представник позивача-3 проти поданої скарги не заперечують.

27.11.2013 до Господарського суду міста Києва від ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві надійшли письмові заперечення, які мотивовані наступним.

29.08.2013 постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було надано семиденний строк для самостійного виконання рішення, оскільки останнім у встановлений строк рішення не було виконано, державним виконавцем винесено постанову від 08.10.2013 про арешт коштів боржника.

Крім того, Законом України "Про виконавче провадження" не визначено обмежень щодо накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на тих чи інших рахунках, а винесення постанови про арешт коштів є необхідним заходом щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві просить відмовити в задоволенні скарги на дії державного виконавця та розглядати скаргу без їх участі.

У судових засіданнях 27.11.2013, 04.12.2013 були оголошені перерви до 04.12.2013 та 11.12.2013 відповідно.

У судове засідання, призначене на 11.12.2013, з'явився прокурор, який просив відмовити в задоволенні поданої скарги.

Представники позивачів та скаржник в судове засідання 11.12.2013 не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних пояснень та заперечень по суті скарги не надали.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, Господарський суд міста Києва, встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2013 р. у справі № 910/11627/13 позовні вимоги Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної ради та Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" задоволені повністю, вирішено стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства Київської обласної ради "Друкар" заборгованість у розмірі 1 178 723 грн. 24 коп., стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення до Державного бюджету судовий збір у розмірі 23 574 грн. 46 коп.

Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України, 20.08.2013 було видано накази про примусове виконання рішення по справі № 910/11627/13.

Згідно з положенням ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

23.08.2013 року стягувач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва із заявою про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 20.08.2013 у справі № 910/11627/13.

Постановою ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва від 29.08.2013 за вказаною заявою було відкрито виконавче провадження ВП № 39507274.

08.10.2013 державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучком В.В., керуючись ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та ст. ст. 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження", було винесено постанову про арешт коштів ВП № 39507274, що містяться на рахунках Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика".

В поданій скарзі боржник посилається на те, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень неправомірно накладено арешт на рахунок № 26008233657500 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, оскільки даний рахунок відкритий для виплати заробітної плати, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та сплати податків та загальнообов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів та цільових фондів, що підтверджується копіями виписок по рахунках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу Законів про працю України, ст. 24 Закону України "Про заробітну плату", кожен громадянин має право на заробітну плату, не нижче визначеної законом. Заробітна плата повинна виплачуватись працівникам регулярно в робочі у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів, після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вживати заходи щодо своєчасного та повного внесення платежів до бюджетів, ефективного і цільового використання коштів, своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів по погашенню заборгованості по її виплаті.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці", оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно поданих доказів (копії виписок та чекової книги), рахунок № 26008233657500 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005 слугує Комунальному підприємству Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" для зарахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства, передбачених чинним законодавством України.

Також скаржник зазначив, що до арештованого рахунку № 26008233657500 застосовується правовий режим, визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено порядок фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників та інших отримувачів страхових коштів. В абзацах 4,5 частини 2 зазначеної норми передбачено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України "Про виконавче провадження", на допомогу по державному соціальному страхуванню, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, допомогу по безробіттю та соціальну допомогу інвалідам з дитинства, призначену відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", стягнення може бути звернено тільки за рішенням про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника.

Таким чином, на думку скаржника, арешт вказаного рахунку зі спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси працівників підприємства боржника, закріплені в Конституції України, порушує вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання грошових коштів.

Розглянувши скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика", ознайомившись із запереченнями ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві та заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов до висновку, що скарга боржника на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві щодо неправомірності винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.10.2013 за наказом Господарського суду м. Києва у справі № 910/11627/13 від 20.08.2013 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Згідно з частиною 1 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження або проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

У відповідності до пунктів 4.1.8. та 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.12 р. № 512/5, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження; постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця; у постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

Згідно з частинами 3 і 4 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача; державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Частиною 5 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим законом: кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств.

Враховуючи викладене, дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Бучка В.В. щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.10.2013 р. в частині накладення арешту на рахунок № 26008233657500 у АТ "Укрсиббанк", МФО 351005 були здійснені у відповідності до норм чинного законодавства України, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення скарги Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства Київської обласної ради "Фармацевтична фабрика" на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві Бучка В.В.

Суддя Л.Г. Пукшин