Рішення № 36081776, 11.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2013 Справа № 905/6985/13

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж №560" м.Краматорськ Донецької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», м.Алчевськ Донецької області,

про зобов'язання повернути майно,

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколенко І.В. за довіреністю №522/ю-45 від 03.01.2013р.,

від відповідача: Чуйко М.Г. №109 за довіреністю від 15.10.2013р.,

від третьої особи: Кир`ян Є.В. за довіреністю №01-026-1695 від 19.09.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

01.10.2013року Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області (далі - ТОВ ПБП «Азовінтекс») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж №560" м.Краматорськ Донецької області (далі - ТОВ "Сантехмонтаж №560") з вимогами про зобов'язання повернути майно.

Ухвалою від 01.10.2013року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ ПБП «Азовінтекс» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/6985/13.

Ухвалою суду від 31.10.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" (далі - Комбінат).

Ухвалою від 28.11.2013р. строк розгляду справи продовжено до 16.12.2013року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не повернуті матеріали загальною вартістю 377333,00грн., що залишились невикористаними після закінчення робіт за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 та відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доведення знову, відповідачу направлена вимога, яка залишена без виконання.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., додаткових угод до нього, довіреностей №48 від 01.05.2009р., №219 від 22.12.2009р., №13 від 18.01.2010р., №135 від 22.12.2009р., №134 від 22.12.2009р., №218 від 22.12.2008р., №217 від 13.11.2009р., №78 від 20.07.2009р., №76 від 30.05.2009р., №133 від 25.08.2009р., №65 від 25.05.2009р., накладних від 30.05.2009р., від 30.08.2009р., від 30.11.2009р., від 30.12.2009р., від 30.06.2009р., комерційних пропозицій від 11.07.2013р., 10.06.2013р., вимоги від 13.08.2013р., рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13, акт від 15.04.2013р., правовстановлюючих документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 840, 841 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

27.11.2013р. позивач надав для залучення до матеріалів справи копію ухвали господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. у справі №905/2366/13 про роз'яснення рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях до нього просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, водночас, стверджує, що всі матеріали були використані при здійсненні монтажу, що підтверджується актами виконаних робіт або повернуті Замовнику, оскільки не вивозились з території Замовника, зазначає, що ТОВ ПБП «Азовінтекс» не є власником спірних матеріалів, тому не є належним позивачем у справі, вважає, що накладні та довіреності не є належними доказами передачі матеріалів, оскільки не містять реквізитів.

На підтвердження наведених у відзиві обставин надав суду належним чином засвідчені копії: виписки з наказу №16-к від 30.10.2009р., акту №5 витрачених матеріалів та змонтованого обладнання, наказу №12-к від 17.05.2004р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2010р., акту №2 приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010р.

У письмових поясненнях від 27.11.2013р. відповідач зазначив, що рішенням суду від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог через відсутність доказів надсилання вимоги, при цьому суд не розглядав позиційно перелік майна, у зв'язку з чим, вважає, що ухвала суду про роз'яснення вказаного рішення зачіпає його по суті.

ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у письмових поясненнях зазначило, що на підставі договору №027/1-795 від 29.03.2007р. передав позивачу спірні матеріали на безоплатній основі, на теперішній час приймально-здавальний акт про використання вказаного у позовній заяві майна Комбінату не надавався, майно не повернуте та до цього часу обліковується у бухгалтерському обліку Комбінату як видане позивачу. При цьому, інформацію щодо вартості переданого майна надати не може, посилаючись на закінчення строку зберігання відповідних документів.

На підтвердження викладених доводів надав суду копії наказів на відпуск матеріалів на сторону, розшифровок балансових рахунків «Виробничі запаси», видаткової накладної, рахунку-фактури, акту виділення до знищення справ, що не підлягають зберіганню від 22.10.2012р., договору підряду на капітальне будівництво №027/1-795 від 29.03.2007р., договору підряду №027/1-1193 від 12.05.2007р., протоколів розбіжностей та узгодження розбіжностей до нього.

У судовому засіданні 11.12.2013року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях.

У судовому засіданні 11.12.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях до нього, заявив письмове клопотання про залучення до участі у справ третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ», посилаючись на те, що тільки це підприємство може надати роз'яснення щодо факту використання та повернення спірного майна. Крім того, просив відкласти розгляд справи, посилаючись на необхідність вивчення акту звірки, надісланого позивачем, та звернення до судді Овсяннікової О.В. із заявою про роз'яснення рішення суду.

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.12.2013року підтримав надані суду письмові пояснення, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «ЕКОЕНЕРГІЯ», дійшов висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Отже, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п.1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Разом з тим, відповідач, звертаючись до суду з клопотанням не обґрунтував відповідно до вимог ст.27 ГПК України яким чином прийняте у даній справі рішення може вплинути на права та обов'язки ПрАТ «ЕКОЕНЕГІРГІЯ», у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Наразі, встановлений ст.69 ГПК України строк розгляду справи, продовжений ухвалою суду за клопотанням відповідача, добігає кінця. Враховуючи що, розгляд справи неодноразово відкладався, суд вважає, що відповідачеві було надано достатньо часу для надання доказів на підтвердження своєї позиції по суті заявлених вимог, у тому числі, здійснити разом із відповідачем звірку за предметом позову чи підготувати відомості для її здійснення, що відповідачем зроблено не було.

Крім того, відповідач зазначає, що 05.12.2013р. звернувся до судді Овсяннікової О.В. із заявою про роз'яснення рішення суду, проте, доказів такого звернення на обґрунтування заявленого клопотання суду не представив, зокрема, засвідчену копію такого клопотання з відміткою канцелярії господарського суду, з тексу якого вбачалось би за роз'ясненням якого рішення звернувся відповідач та зміст поставлених питань, та/або ухвалу суду про прийняття заяви до розгляду.

За таких обставин, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження заявленого відповідачем клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення та подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою засобів технічної фіксації сторони до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 у задоволенні позовних вимог ТОВ ПБП «Азовінтекс» до ТОВ "Сантехмонтаж №560" про витребування майна вартістю 377333,00грн. відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що позивач не надав суду доказів надсилання вимоги про повернення невикористаного обладнання, оскільки строк його повернення договором не визначений, у зв'язку з чим дійшов висновку, що права позивача не порушені.

При цьому, вказаним рішенням суду встановлені наступні обставини:

- 20.06.2007р. між ТОВ ПБП «Азовінтекс» (Генеральним підрядником) та ТОВ "Сантехмонтаж №560" (Субпідрядником) був укладений договір субпідряду №522/2007-187, згідно з п.1.1 якого Генеральний підрядник доручив, а Субпідрядник прийняв не себе зобов'язання виконати власними силами роботи з вентиляції, кондиціонуванню повітря вбудованих санітарно-технічних систем будівництва Конвертерного цеху на ВАТ „Алчевський меткомбінат";

- строк дії договору встановлений до 31.12.2007р. (п13.5 договору);

- додатковими угодами №1 від 08.01.2008р. та №3 від 01.12.2008р. до договору строк його дії продовжувався на наступні 2008 - 2009 роки;

- у п.7.2.2 договору субпідряду сторони передбачили, що Субпідрядник, отримуючи від Генпідрядника матеріали без оплати як матеріали Генпідрядника, зобов'язаний надати Генпідряднику лист та довіреність на отримання матеріалів. Субпідрядник несе відповідальність за збереження та цільове призначення матеріалів, отриманих від Генпідрядника на виконання передбачених договором будівельно-монтажних робіт. При цьому Субпідрядник щомісячно з актом виконаних робіт надає Генпідряднику приймально-здавальний акт про використані матеріали. По закінченню робіт Субпідрядник повертає надлишки (залишки) матеріалів на склад Генпідрядника. Субпідрядник у разі псування, втрати або нецільового використання матеріалів, відшкодовує Генпідряднику їх вартість за ринковою ціною на момент розрахунків, а також витрати, понесені Генпідрядником при придбані, доставці, зберіганні та інші витрати з цим пов'язані;

- позивачем передавались, а представником відповідача Істраніним В.М., на підставі довіреностей, отримувались матеріальні цінності (обладнання), що підтверджується відповідними накладними;

- обладнання було отримано безоплатно;

- роботи за договором відповідачем були виконані частково і у подальшому зупинені;

- зобов'язання за договором відповідачем не були виконані повністю, невикористане обладнання, яке отримано за накладними безоплатно, не повернуто;

- під час дії договору сторони не дотримувались умов договору, зокрема п.7.2.2, і не складали щомісячні приймально-здавальні акти про використані матеріали;

- в договорі сторони не визначили строки повернення залишку невикористаних матеріалів.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір (п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Зазначені вище факти встановленні рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13, яким вирішено спір між тими ж сторонами. Відповідно дані факти не потребують доведення в процесі розгляду справи №905/6985/13.

Ухвали від 22.10.2013р. господарський суд Донецької області надав роз'яснення рішення суду у справі №905/2366/13, зазначивши, що предметом позовних вимог у вказаній справі було зобов'язання ТОВ "Сантехмонтаж №560" повернути ТОВ ПБП «Азовінтекс» майно у кількості 57 одиниць, загальною вартістю 377333,00грн. за переліком, який складався з наступного:

№з/п НайменуванняНоменкл. №ЦінаСума грн.Кількість шт.1Клапан КПУ 1М-250Х2507101571308130812Кондиционер автоном. КПА-2-479227611594923189823Дефлектор Д3150000071069718451107064Вентилятор ВЦ-4-757924702068206815Вентилятор ВЦ-4-757924692068206816Клапан обр.КО71093553353317Клапан обр.КО-02 Ф400710097819245738Клапан обр.КО-03 Ф5007100981000200029Вентилятор рад.крышн.ВКР871062568556855110Клапан самооткрыв.к крышн.вент. Ф80071010112611261111Вентилятор осевой В-06-300-6,371003719089540512Клапан лепест. с перех. диафраг.КЛ.00.000-0279237513786890513Автоматика к кондиционеру КЦКП-31,57924491656716567114Автоматика к кондиционеру КЦКП-31,57924481656716567115Клапан зап. флан. Ф807454177361472216Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71010312131213117Заслонка АЗД 133710093572572118Заслонка АЗД 133-01710144637637119Вентилятор крышный71004022204440220Клапан обрат. Ф63079252611313393321Вентилятор центр. Кан.792474730730122Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71034912131213123Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71020112131213124Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71018422088832425Клапан лепест. с перех. диафраг. КЛ.00.000-0279237513784134326Клапан КПУ-1М-О-Н-800*800-279271519563912227Клапан КПУ-1М-О-Н-1200*800-2792716567811356228Клапан КПУ-1М-О-Н-2400*600-279271711567231342 ВСЬОГО 377333,00грн.57Одночасно, зазначено, що судом досліджені всі матеріали справи, оцінка яких була дана у рішенні, а тому обставини щодо дослідження судом актів виконаних робіт КБ-2в по договору №522/2007-187 від 20.06.2007р. не потребують роз'яснення.

Рішення господарського суду від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 та ухвала суду від 22.10.2013р. про роз'яснення вказаного рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи 13.08.2013р. позивач звернувся до відповідача з вимогою, відповідно до якої просив останнього у найкоротший термін повернути залишок матеріалів на суму 377333,00грн. за переліком наведеним у таблиці.

Надсилання вимоги на адресу ТОВ "Сантехмонтаж №560" (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Об'їзна, буд.1) підтверджується засвідченими копіями опису вкладення та фіскального чеку, що містяться в матеріалах справи (арк.справи 40).

Однак, відповідач вимогу позивача не виконав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога ТОВ ПБП «Азовінтекс» до ТОВ "Сантехмонтаж №560" про повернення матеріалів загальною вартістю 377333,00грн., що залишились невикористаними після закінчення робіт за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. При цьому, підставою позову визначено згадуваний договір субпідряду, за умовами п.7.2.2 якого Субпідрядник щомісячно з актами виконаних робіт надає генпідряднику приймально-здавальний акт про використані матеріали. По закінченні робіт Субпідрядник повертає надлишки (залишки) матеріалів на склад Генпідрядника.

Отже, спірні правовідносини виникли з приводу виконання чи невиконання відповідачем зобов'язань за договором субпідряду і виходячи з вимог даного позову, предметом доказування при вирішенні цього спору є встановлення, зокрема фактів передачі матеріалів Генпідрядником Субпідряднику та приймання їх останнім, використання чи невикористання матеріалів під час виконання робіт, закінчення робіт передбачених договором, залишок невикористаних матеріалів та не виконання відповідачем обов'язку з його повернення.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої одною з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договір. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить і стаття 193 ГК України.

За правовою природою укладений договір є договором підряду.

Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За приписами ч.1 ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст.879 ЦК України визначає, що матеріально - технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 ЦК України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., пунктом 7.2.2 якого передбачено, що Субпідрядник, отримуючи від Генпідрядника матеріали без оплати як матеріали Генпідрядника, зобов'язаний надати Генпідряднику лист та довіреність на отримання матеріалів. Субпідрядник несе відповідальність за збереження та цільове призначення матеріалів, отриманих від Генпідрядника на виконання передбачених договором будівельно-монтажних робіт. При цьому Субпідрядник щомісячно з актом виконаних робіт надає Генпідряднику приймально-здавальний акт про використані матеріали. По закінченню робіт Субпідрядник повертає надлишки (залишки) матеріалів на склад Генпідрядника. Субпідрядник у разі псування, втрати або нецільового використання матеріалів, відшкодовує Генпідряднику їх вартість за ринковою ціною на момент розрахунків, а також витрати, понесені Генпідрядником при придбані, доставці, зберіганні та інші витрати з цим пов'язані.

Одночасно, вказаним рішення суду встановлено, що позивачем передавались, а представником відповідача Істраніним В.М., на підставі довіреностей, отримувались матеріальні цінності (обладнання), що підтверджується відповідними накладними, однак, зобов'язання за договором відповідачем не були виконані повністю, невикористане обладнання, яке отримано за накладними безоплатно, не повернуто, строк повернення залишку матеріалів договором не визначений.

При цьому, в ухвалі суду від 22.10.2013р. про роз'яснення згадуваного рішення наведено перелік такого майна.

Таким чином, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, зазначені факти не можуть бути спростовані за умови чинності рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 та ухвали суду від 22.10.2013р. про його роз'яснення.

Відповідно до ч.2 ст.840 ЦК України якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

Як вже зазначалось, строк повернення Субпідрядником Генпідряднику залишків матеріалів договором не встановлений. При цьому, пунктом 7.2.2 договору субпідряду передбачено, що Субпідрядник повертає на склад Генпідрядника надлишки (залишки) матеріалів по закінченню робіт.

Відповідач стверджує, що роботи закінчені у лютому 2010року, про що свідчить останній акт приймання виконаних підрядних робіт №2 за лютий 2010р.

Дослідивши зазначений акт, судом встановлено, що останній підписаний сторонами 24.02.2010р., тобто після закінчення строку дії договору, продовженого сторонами до 31.12.2009р.

Враховуючи фактичне виконання субпідрядником робіт у лютому 2010р., прийняття таких робіт генпідрядником, після чого сторонами підписано вказаний акт з посиланням на договір субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., суд дійшов висновку, що сторони шляхом вчинення дій продовжили строк дії спірного договору.

Разом з тим, як випливає зі змісту договору субпідряду, зокрема п.3.4 договору, окрім актів виконаних підрядних робіт (КБ-2в) та довідок (КБ-3) сторони мали підписати спільний акт про завершення робіт.

Однак, передбачений п.3.4 договору субпідряду акт сторонами не підписувався, проте, як вбачається з письмових пояснень відповідача об'єкт на якому виконувались роботи введений в експлуатацію. Зазначене підтверджено представником третьої особи у судовому засіданні.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт від 15.04.2013р. готовності об'єкта Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт Пусковий комплекс блоку №1 потужністю 151,5 МВт до експлуатації, підписаний з боку ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", ТОВ "ПБП "Азовінтекс» та іншими субпідрядними організаціями.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що роботи завершені, у зв'язку з чим, позивач має право вимагати повернення залишків невикористаних матеріалів.

Як вже зазначалось, строк повернення залишку невикористаних матеріалів договором не встановлений.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.08.2013р. позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою про повернення матеріалів за переліком, який відповідає позовній заяві, що підтверджується належними доказами у справі, зокрема засвідченими копіями опису вкладення та фіскального чеку.

Проте, відповідач зазначену вимогу позивача не виконав, залишки невикористаного матеріалу не повернув.

Згідно п.7.2.2 договору Субпідрядник у разі псування, втрати або нецільового використання матеріалів, відшкодовує Генпідряднику їх вартість за ринковою ціною на момент розрахунків, а також витрати, понесені Генпідрядником при придбані, доставці, зберіганні та інші витрати з цим пов'язані.

Ринкова вартість майна, що підлягає поверненню, визначена позивачем на підставі комерційних пропозицій, Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «ЕСКО» та фізичної особи-підприємця Аленіної Л.М. станом на липень 2013року, оскільки інші докази щодо вартості зазначеного майна на час його передачі Субпідряднику відсутні.

З огляду на вищевикладене, приписи ст.35 ГПК України факти передачі матеріалів Генпідрядником Субпідряднику та приймання їх останнім, залишок невикористаних матеріалів за переліком, зазначеним у позовній заяві та не виконання відповідачем обов'язку з його повернення є встановленими та доведеними.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем пропущений строк позовної давності відхиляються судом, оскільки право звернення до відповідача з вимогою про повернення залишків невикористаних матеріалів на підставі ч.2 ст.530 ЦК України виникло у позивача після закінчення робіт за договором, що підтверджується актом готовності об'єкту до експлуатації від 15.04.2013р., так як спільний акт про завершення робіт сторонами не підписувався.

Таким чином, з огляду на приписи ч.5 ст.261 України перебіг строку позовної давності розпочався з 15.04.2013р.

Твердження відповідача стосовно того, що всі матеріали були використані під час монтажних робіт або залишені на території замовника не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Заперечуючи проти позову відповідач також зазначив, що ТОВ ПБП «Азовінтекс» не є власником спірних матеріалів, тому не є належним позивачем у справі, однак суд не погоджується з думкою відповідача з цього приводу, оскільки підставою позову є договір субпідряду, та саме у зв'язку з порушенням його умов і виник даний спір. Отже, з огляду на встановлений факт передання матеріалів Генпідрядником Субпідряднику в межах договору субпідряду, зобов'язання відповідача повернути майно позивачу ґрунтується саме на договорі, у цьому разі, до предмету доказування не входять обставини, пов'язані із правом власності на майно.

Судом також відхиляються посилання відповідача на те, що накладні та довіреності не є належними доказами передачі матеріалів, оскільки не містять реквізитів. Враховуючи, що зазначені документи підтверджують факт передачі майна Генпідрядником Субпідряднику, який встановлений рішенням суду від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13 та відповідно до ст.35 ГПК України не потребує доведення, при розгляді даної справи суд не досліджував згадувані документи знову. Поряд із цим, за умовами п.7.2.2 договору субпідряду відповідач зобов'язався надати Генпідряднику довіреність на отримання матеріалів, доказів, що спростовують належність зазначених довіреностей до спірного договору відповідач суду не надав, крім того, у судових засіданнях відповідач не заперечував факт отримання ним матеріалів, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача з цього приводу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В даному випадку розмір судового збору вирахуваний судом виходячи із ринкової вартості матеріалів, що підлягають поверненню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 837, 838, 839, 840, 879 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж №560" м.Краматорськ Донецької області про зобов'язання повернути майно задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж №560" (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Об'їзна, будинок 1, ідентифікаційний код 01414790) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, пр.Леніна, Б.68-А, ідентифікаційний код 24155428) майно у кількості 57 одиниць на суму 377333,00грн. за наступним переліком:

№з/пНайменуванняНоменкл. №ЦінаСума грн.Кількість шт.1Клапан КПУ 1М-250Х2507101571308130812Кондиционер автоном. КПА-2-4 79227611594923189823Дефлектор Д З150000071069718451107064Вентилятор ВЦ-4-757924702068206815Вентилятор ВЦ-4-757924692068206816Клапан обр. КО71093553353317Клапан обр. КО-02 Ф400710097819245738Клапан обр. КО-03 Ф5007100981000200029Вентилятор рад.крышн. ВКР871062568556855110Клапан самооткрыв. к крышн. вент. Ф80071010112611261111Вентилятор осевой В-06-300-6,371003719089540512Клапан лепест. с перех. диафраг. КЛ.00.000-0279237513786890513Автоматика к кондиционеру КЦКП-31,57924491656716567114Автоматика к кондиционеру КЦКП-31,57924481656716567115Клапан зап. флан. Ф807454177361472216Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71010312131213117Заслонка АЗД 133710093572572118Заслонка АЗД 133-01 710144637637119Вентилятор крышный71004022204440220Клапан обрат. Ф63079252611313393321Вентилятор центр. Кан.792474730730122Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71034912131213123Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71020112131213124Узел прохода б/клапана и б/кольца для сбора конденсата71018422088832425Клапан лепест. с перех. диафраг. КЛ.00.000-0279237513784134326Клапан КПУ-1М-О-Н-800*800-279271519563912227Клапан КПУ-1М-О-Н-1200*800-2792716567811356228Клапан КПУ-1М-О-Н-2400*600-279271711567231342 ВСЬОГО 377333,00грн.57Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж №560" (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Об'їзна, будинок 1, ідентифікаційний код 01414790) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, пр.Леніна, Б.68-А, ідентифікаційний код 24155428) судовий збір у розмірі 7546,66грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, місто Маріуполь, пр.Леніна, Б.68-А, ідентифікаційний код 24155428) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,34грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 11.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 16.12.2013року.

Суддя А.М. Осадча