Рішення № 36081774, 06.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2013 Справа № 905/4827/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Синєгубі С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області

до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області

про стягнення 67123,42 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Караваєва Н.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області про стягнення 67123,42 грн., у тому числі 26221744 грн. суми основного боргу, 126,85 грн. інфляційних нарахувань та 582,34 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на укладений із Відповідачем договір постачання теплової енергії №39 від 01.10.2007р. та неналежне виконання останнім грошових зобов'язань щодо оплати поставленої теплової енергії за означеним правочином, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав розрахунок ціни позову, копії: договору на постачання теплової енергії №39 від 01.10.2007р. з додатком та протоколом розбіжностей, Додаткової угоди від 15.01.2008р. до нього, акту на включення опалення від 15.10.2012р.; листа № 09/4292 від 05.09.2008р.; Актів-виконаних робіт та рахунків № 39 за січень 2013р. - квітень 2013р. з відмітками Відповідача про їх отримання

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує, посилаючись ст.ст. 173, 216-218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 509, 525, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України.

17.07.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Позивача надав докази виконання ухвали суду від 03.07.2013р. та долучив до матеріалів справи копії Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. №1838, від 30.09.2011р. №28.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 07.08.2013р. справу №905/4827/13 передано судді М.Ю. Мальцеву.

07.08.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Відповідача надав відзив на позов, за яким вказує про сплату основного боргу в повному обсязі.

До матеріалів справи представник Відповідача долучив копії платіжних доручень №1223 від 28.03.2013р., №1217 від 27.03.2013р., №3722 від 12.07.2013р., №1425 від 08.04.2013р., №3785 від 17.07.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. справу №905/4827/13 передано судді С.М. Соболєвій.

01.10.2013р. представником Відповідача подане клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2013р. продовжено строк розгляду справи до 22.10.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.10.2013р. справу №905/4827/13 передано судді Е.І. Маліковій.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.10.2013р. справу №905/4827/13 передано судді С.М. Соболєвій.

24.10.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Відповідача надав клопотання про розгляд справи без участі представника Відповідача.

До матеріалів справи представник Відповідача долучив Платіжне доручення №4055 від 07.08.2013р.

04.11.2013р. представником Відповідача долучено до матеріалів справи Платіжне доручення №5320 від 01.11.2013р.

06.11.2013р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник Позивача подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 66414,23 грн. у зв'язку з повним погашенням основної заборгованості Відповідачем та стягнути з Відповідача інфляційних у сумі 126,85 грн., 3% річних у сумі 582,34 грн. та зазначив, що сума оплати 5181,36 грн., здійснена Позивачем, зарахована у погашення заборгованості за минулі періоди.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено договір на поставку теплової енергії №39 від 01.10.2007р.

До вказаного договору сторонами підписаний Протокол розбіжностей, відповідно до якого сторонами не врегульовано зокрема порядок здійснення оплати за надані послуги з теплопостачання.

Відповідно до Додаткової угоди від 15.01.2008р. до Договору №39 від 15.01.2008р. сторони погодили згідно рішення Слов'янської міської ради №731 від 19.12.2007р. «Про погодження тарифів на послуги теплопостачання» з 27.01.2008р. тарифи на теплопостачання та гаряче водопостачання (п.1.2.).

Договір діє до 01.10.2008р. (п.10.1.). Договір автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4.).

Факт постачання Відповідачу теплової енергії у спірний період підтверджується Актом про підключення житлового будинку до системи централізованого опалення від 15.10.2012р.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №20 від 30.09.2011р. для бюджетних установ та інших споживачів з 01.10.2011р. введені нові тарифи на послуги теплопостачання, а саме для інших споживачів та бюджетних установ 1Гкал - 905,70 грн. (без ПДВ). При цьому, споживачам, які не мають приладів обліку теплової енергії, розрахунок та нарахування за спожиту теплову енергію будуть здійснюватися згідно договірних величин за ціною 1Гкал.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно Актів-виконаних робіт та рахунків № 39 за січень 2013р. - квітень 2013р. Позивачем Відповідачу нараховано плату за надані послуги з теплопостачання у спірний період на загальну суму 92653,26 грн.

Проте, як встановлено судом, сторони не врегулювали власні договірні відносини щодо строків/терміну виконання Відповідачем власних зобов'язань з оплати наданих послуг з теплопостачання.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається отримання Відповідачем вказаних Актів-виконаних робіт та рахунків № 39 за січень 2013р. - квітень 2013р. під розписку. Господарський суд розцінює, що дії Позивача з виставлення даних рахунків є його вимогою щодо сплати наданих послуг з теплопостачання по відповідним періодам - місяцям.

Керуючись нормами ч.2 ст. 530 ЦК України, враховуючи дати отримання Відповідачем рахунків, плата за послуги по вказаним рахункам мала б бути здійснена Відповідачем наступним чином:

За січень 2013р. - не пізніше 07.02.2013р.;

За лютий 2013р. - не пізніше 05.03.2013р.;

За березень 2013р. - не пізніше 01.04.2013р.;

За квітень 2013р. - не пізніше 07.05.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки в повній мірі не виконані.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України),

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містить Господарський кодекс України. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

До дати порушення провадження по справі (03.07.2013р.) Позивачем оплачено заборгованість за надані послуги згідно платіжних доручень:

- №1223 від 28.03.2013р. за січень 2013р. на суму 26000 грн.;

- №1217 від 27.03.2013р. за січень 2013р. на суму 2420,42 грн.;

- №1425 від 08.04.2013р. за лютий 2013р. на суму 3000 грн.

Загалом - на суму 31420,42 грн.

Проте при подачі даного позову Позивач вказує про часткове погашення боргу Відповідачем у сумі 26239,03 грн.

Згідно п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основного боргу 5181,39 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно платіжних вимог-доручень №3722 від 12.07.2013р., №3785 від 17.07.2013р., №4055 від 07.08.2013р. Позивач сплатив залишкову суму заборгованості перед Позивачем - 61232,84 грн.

Оскільки погашення заборгованості у даній сумі відбулось після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке часткове усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі у певній її частині відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція висловлена в п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Таким чином, суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 61232,84 грн. по п.1-1 ст.80 ГПК України.

За платіжним дорученням №5320 від 01.11.2013р. Відповідач сплатив 5181,36 грн. з метою погашення заборгованості за Договором №39 від 01.10.2007р. Згідно пояснень Позивача, не спростованих Відповідачем, вказана сума зарахована Постачальником у рахунок наявної заборгованості за минулий період, що передує спірному. Дане обґрунтування прийнято господарським судом як належне.

Водночас господарський суд вказує, що у Постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2011р. у справі №29/90 вказано, що діями по визнанню боргу є дії боржника, які свідчать про наявність боргу.

З вказаних дій Відповідача вбачається, що здійснені ним оплати вчинені з метою сплати заборгованості за поставлений товар Позивачем - теплову енергію, та господарський суд розцінює дані дії як дії щодо визнання власного боргу за надані послуги з теплопостачання відповідно до Договору №39 від 01.10.2007р.

Водночас Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 582,34 грн. та інфляційних у сумі 126,85 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд вважає правомірними періодами нарахування 3% річних та інфляційних наступним чином:

За січень 2013р. - з 08.02.2013р. - по 31.05.2013р.;

За лютий 2013р. - з 06.03.2013р. - по 31.05.2013р.;

За березень 2013р. - з 02.04.2013р. - по 31.05.2013р.;

За квітень 2013р. - з 08.05.2013р. - по 31.05.2013р.

Господарський суд зауважує, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних Позивачем не враховані часткові оплати, здійснені Відповідачем.

Враховуючи здійснені оплати Відповідачем, правомірним є нарахування вказаних вимог наступним чином:

На суму 28420,42 грн. - з 08.02.2013р. - по 26.03.2013р.;

На суму 26000 грн. - з 27.03.2013р. - 27.03.2013р;

На суму 28174,52 грн. - з 06.03.2013р. - 07.04.2013р.;

На суму 25174,52 грн. - з 08.04.2013р. - 31.05.2013р.;

На суму 23277,91 грн. - з 02.04.2013р. - по 31.05.2013р.;

На суму 12780,41 грн. - з 08.05.2013р. - по 31.05.2013р.

Здійснивши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство» у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», зважаючи на межі позовних вимог, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних частково - в сумі 414,62 грн., інфляційних частково - у сумі 7,64 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Водночас господарський суд вказує, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Вказана позиція викладене зокрема у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, враховуючи виникнення спору з вини Відповідача, в даній частині судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області про стягнення 61232,84 грн. суми основного боргу.

2. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області, до Публічного акціонерного товариства «Словважмаш», м.Слов'янськ Донецької області про стягнення 5181,39 грн. суми основного боргу, 126,85 грн. інфляційних нарахувань та 582,34 грн. 3% річних задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Словважмаш» (84102, Донецька область, м.Слов'янськ, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00210594, р/р 26004301663921 у від. АК ПІБ м.Слов'янська Донецької області, МФО 334561) на користь виробничої одиниці Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, б.38, код ЄДРПОУ 03337119) «Слов'янськтепломережа» (84112, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Іскри, 5, ЄДРПОУ 05540965) на р/р 26007619944705 у Слов'янському відділенні ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області, МФО 300012, код ЄДРПОУ банку 05540965 інфляційні нарахування в сумі 7,64 грн., 3% річних 414,62 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1580,34 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні в іншій частині позову відмовити.

6. В судовому засіданні 06.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст складено 08.11.2013р.

Суддя С.М. Соболєва