Ухвала суду № 36081662, 28.11.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

28.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц/797/2770/2013 Головуючий в першій

Категорія 39 інстанції Гаврилова О.В.

Доповідач в апеляційній

інстанції Андрейченко А.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Андрейченко А.А.,

суддів - Єфімової В.О., Саліхова В.В.,

за участю

секретаря - Григорчук І.О.,

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

представників відповідача - Згурської Г.О., Близнюка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу та рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 26 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красний мак» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красний мак» (далі ТОВ «Красний мак») про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації, що була поширена виготовленням відповідачем плакату та листівок і розміщенням їх у кафе і кулінарії ТОВ «Красний мак» та стовпах біля зупинки громадського транспорту «проспект Гагаріна».

Вимоги позову мотивовані тим, що протягом останніх шести місяців ТОВ „Красний мак" з метою звільнення позивачем земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою, яка знаходиться у користуванні відповідача, для одержання в свою оренду, розповсюджує негативну інформацію про позивача як фізичну особу та депутата, шляхом розміщення в громадських місцях плакату та листівок з метою знайти собі соратників та залучити якомога більше людей до даної інформації, видаючи її за дійсну, та збираючи підписи для направлення листів у органи, які приймають рішення про продовження договору оренди земельної ділянки, що знаходиться у користуванні позивача за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1.

Недостовірною є викладена в плакаті інформація: «... що частина ділянки незаконно зайнята торгівельним кіоском «ІНФОРМАЦІЯ_1» підприємця ОСОБА_3 (яка також є депутатом Гагарінської районної Ради від комуністичної партії та членом комісії з землеустрою). При цьому у ОСОБА_3 є договір оренди з Севастопольською міською радою на ділянку в районі будинку №НОМЕР_1, а не №НОМЕР_2 на пр. Гагаріна та сфабрикована схема розташування кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_1». Добровільно звільняти „Прибуткове місце на зупинці" депутат - комуністка ОСОБА_3 не бажає, оскільки продаж алкоголю приносить надприбуток. Керівник фракції комуністів Гагарінської районної ради ОСОБА_3 почала вести „Брудну роботу" з дискредитації ТОВ «Красний мак» та його співробітників (постійне натравлення інспектуючих органів та різних перевірок, особисті погрози, шантаж депутатськими запитами, судові розгляди, плітки й т.п.)».

Позивач просить зобов'язати відповідача вивісити у кафе та на стовпах зупинки плакати з інформацією, що спростовує зазначену вище негативну інформацію, а також стягнути з відповідача на її користь 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Завдана їй моральна шкода виразилася в принижені престижу та підриві довіри як до депутата районної Ради, а також в душевних стражданнях, яких позивач та члени її родини терпіли через протиправну поведінку відповідача, внаслідок чого був порушений звичайний уклад їх життя.

Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 26.09.2013р. закрито провадження у справі в частині вимог позову про захист ділової репутації ОСОБА_3, як приватного підприємця.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 подала апеляційні скарги, в яких просить скасувати ухвалу та рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що суд необґрунтовано постановив ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про захист ділової репутації ОСОБА_3, як приватного підприємця, оскільки питання щодо юрисдикції цього спору повинно було вирішуватися судом при відкритті провадження у справі, а не під час ухвалення рішення, що є порушенням норм процесуального права.

Крім того апелянт зазначає, що статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушені внаслідок поширення про неї недостовірної інформації має право на спростування цієї інформації. Вибір способу захисту особистого немайнового права, в тому числі права на повагу його честі, гідності, права на недоторканість ділової репутації належить позивачу.

Оскільки відповідач протягом останніх шести місяців розповсюджує недостовірну негативну інформацію відносно позивача, позовні вимоги про спростування цієї інформації є обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що характер поширеної інформації є не фактичним твердженням, а оціночним судженням.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, та не спростовується доводами апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що навесні 2012 року (в березні-квітні) в приміщенні ТОВ «Красний мак» було розміщено оголошення-плакат, в якому, крім іншого, зазначено про те, що «… частина земельної ділянки незаконно зайнята торгівельним кіоском «ІНФОРМАЦІЯ_1» підприємця ОСОБА_3 (яка також є депутатом Гагарінської районної ради від комуністичної партії та членом комісії з землеустрою). При цьому у ОСОБА_3 є договір оренди з міською радою на ділянку в районі будинку №НОМЕР_1, а не НОМЕР_2 на проспекті Гагаріна, та сфабрикована схема розташування кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_1». Добровільно звільняти «прибуткове місто на зупинці» депутат-комуніст ОСОБА_3 не бажає, оскільки продаж алкоголю та сигарет приносять надприбуток … керівник фракції комуністів Гагарінської районної ради ОСОБА_3 почала вести «брудну роботу» з дискредитації ТОВ «Красний мак» та його співробітників (постійне натравлювання інспектуючих органів та різних перевірок, особисті погрози, шантаж депутатськими запитами, судові розгляди, плітки й т.п.). В ситуації, що склалася, просимо Вас підтримати робітників кафе та кулінарії «Красний мак» у відновленні законності, підписавши відповідне звернення» (а.с. 16-17).

Зазначене звернення підписано значною кількістю осіб із зазначенням прізвищ та місця проживання (а.с. 18-28, 31-39).

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили розміщення плакатів на стовпах біля зупинки громадського транспорту «проспект Гагаріна».

З матеріалів справи вбачається, що між Севастопольською міською радою та підприємцем ОСОБА_3 31.03.2010 року був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 отримала в оренду на строк 2 роки земельну ділянку площею 0,0025 га для розміщення торгівельного кіоску за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1 (а.с.90-97).

Згідно договору оренди від 05.11.2007 року Севастопольською міською радою ТОВ «Красний мак» надано у оренду на строк 25 років земельну ділянку площею 0,0900 га для будівництва і обслуговування торгівельного кіоску та навісу очікування та благоустрою прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_2. Згідно кадастровому плану на земельній ділянці встановлені обмеження - безперешкодний прохід громадян та юридичних осіб на територію КП «Союздрук» та кіоску підприємця ОСОБА_3 (а.с. 54-62).

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб'єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд першої інстанції правильно визначив характер цієї інформації і прийшов до обґрунтованого висновку, що ця інформація не містить тверджень про факти, які підлягають спростуванню, а є оціночним судженням.

Згідно зі статтею 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції.

Аналіз зазначеного національного законодавства та статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.

Якщо особа вважає, що оціночні поширені судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи таким самим засобом з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Факти, які б доводили, що розміщення зазначених вище плакатів та листівок мотивовано цілеспрямованими діями з метою принизити честь, гідність чи ділову репутацію позивача, відсутні.

Впевненість керівництва та трудового колективу ТОВ «Красний мак» щодо неправомірності зайняття ОСОБА_3 суміжної земельної ділянки, що вони доводять й у судових процесах, а також твердження, що ОСОБА_3 є депутатом, комуністом, не можна віднести до негативної інформації, вона не потягла за собою приниження честі, гідності і ділової репутації позивача.

Крім того, ОСОБА_3 є депутатом Гагарінської районної Ради м.Севастополя, тобто публічною особою, а межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягає захисту лише у випадках, коли політичній, державний або громадський діяч доведе, що інформація поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості тверджень про наміри і позицію політичних лідерів, інших публічних осіб та сформувати про них свою думку.

Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено лише обов'язок відшкодувати моральну шкоду.

Оскільки такі вимоги позивач не заявляла, то судом правильно не перевірялись висловлювання на предмет форми їх викладення.

Виходячи з наведеного, оскільки інформацію, яку просить спростувати позивач, не можна віднести до фактичних тверджень і вона не є такою за змістом Закону України "Про інформацію" та ст. 277 ЦК України, підстави для задоволення пред'явленого позову, в тому числі про відшкодування моральної шкоди, відсутні.

Доводи щодо порушення норм процесуального закону при постановленні ухвали про закриття провадження у справі в частині вимог, що розглядаються в порядку господарського судочинства, не на стадії відкриття провадження у справі, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України не є підставою для скасування чи зміни правильного по суті рішення.

Оскільки доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, або порушення норм процесуального права, яке потягло неправильне вирішення справи, відсутні передбачені ЦПК України підстави для скасування рішення, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303 - 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.

Рішення та ухвалу Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючий А.А.Андрейченко

Судді В.В.Саліхов

В.О.Єфімова