Рішення № 36081559, 15.11.2013, Гагарінський районний суд міста Севастополя

І інстанція

Справа № 2/763/3427/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого-судді Батуріна А.С.

при секретарі Рудюк М.Р.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 Національного технічного університету про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію науково-педагогічного працівника і компенсації моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

04.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 Національного технічного університету про стягнення грошової допомоги при виході на пенсію науково-педагогічного працівника у розмірі 29178 грн. 60 коп. і компенсації морального збитку у розмірі 15000 грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив її право при звільненні 30.08.2012 року у зв'язку з виходом на пенсію, відмовивши їй у виплаті грошової компенсації у розмірі шести окладів з урахуванням надбавок і доплат.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і пояснила, що позивачу не було виплачено грошова допомога при виходе на пенсію в розмірі шести посадових окладів з урахуванням надбавок і доплат, яка повинна виплачуватись при виході на пенсію наукового працівника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що відповідач вийшла на пенсію науково-педагогічного працівника в 2001 році, при цьому їй не було виплачено грошову допомогу, передбачену ст.. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», так як відповідач на той час не знав про наявність такого закону. Після звільнення в звязку з виходом на пенсію науково-педагогічного працівника, позивач була прийнята на роботу 01.12.2001 року та працювала до 30.08.2012 року, при цьому отримувала пенсію науково-педагогічного працівника. Таким чином, представником відповідача визнається порушення права позивача на отримання допомоги, проте на час її звільнення 26.10.2011 року. Проте зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давнини для заявлення вимоги щодо цього порушення. Щодо вимоги про виплату грошової допомоги при звільненні 30.08.2012 року, представник заперечує в звязку з відсутністю у позивача права вимоги, так як її звільнено в звязку з виходом на пенсію 26.10.2001 року.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що наказом № 347-ОК від 25.10.2001 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за власним бажанням в звязку з переходом на пенсію наукового працівника з посади доцента кафедри Менеджменту та економіко-математичних методів ОСОБА_3 Національного технічного університету. При звільненні позивачу не було виплачено грошова допомога в розмірі 6 окладів з урахуванням надбавок. 01.12.2001 року позивач звернулася до відповідача з заявою про прийом її на роботу за строковим трудовим договором і наказом № 366-ОК від 06.12.2001 року була прийнята на посаду доцента кафедри за строковим трудовим договором з 01.12.2001 року працювала за строковими договорами до 30.08.2012 року. 10.07.2012 року позивач подала заяву про звільнення 30.08.2012 року у зв'язку з відходом на пенсію і з проханням виплатити їй грошову допомогу в розмірі шести окладів.

З повідомлення Управління пенсійного фонду України в ленінському районі м. Севастополя № 94-Г від 20 червня 2013 року вбачається, що позивач має стаж роботи наукового працівника станом на 29.10.2001 р. 31 рік 22 дні, станом на 01.06.2013 року - 41 рік, 9 місяців, 23 дні.

Зазначені обставини підтверджуються набутими матеріалами справи та не заперечуються сторонами.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше: для жінок - 10 років.

Переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 257 передбачено, що така допомога повинна виплачуватись доцентам вищих навчальні закладів III - IV рівнів акредитації.

З довідки ОСОБА_3 Національного технічного університету від 30 січня 2013 року за № 99/04-36 вбачається, що посадовий оклад позивача за останні період становив 2743 гривень.

Враховуючи, посада позивача передбачена Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. N 257, вона має стаж роботи наукового працівника більший ніж 10 років, то на її користь підлягає стягненню допомога в сумі 29178,60 гривень, що підтверджується розрахунком позивача, зробленого на підставі довідки про отримувану заробітну плату, видану відповідачем. Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з розрахунком, проте в чому полягає помилковість розрахунку пояснити не зміг.

Суд не бере до уваги пояснення представника відповідача, що позивачка не писала заяви про виплату такої допомоги при звільненні в 2001 році, оскільки написання такої заяви не передбачено ст. 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, яка повинна була їй сплачена автоматично. Доводи щодо незнання законодавства працівниками бухгалтерії відповідача не звільняє останніх від його виконання.

З цих підстав, суд вважає доведеним факт порушення права позивача на отримання грошової допомоги, яка не була сплачена відповідачем в 2001 році.

Крім того, суд не може прийняти до уваги пояснення представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, відповідно до ст. 116 КЗпП України передбачається проведення розрахунків, тобто всіх сум, що підлягають сплаті при звільнені, до яких також відносяться сума грошової допомоги за ст. 24 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, що свідчить про належність виплат по спеціальному закону до виплат по оплаті праці, як складова державних гарантій. Такий висновок суду в повній мірі кореспондується з розясненнями викладеними в рішенні Конституційного суду України №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року справа № 1-13/2013, відповідно до яких, строк позовної давнини не застосовується до будь-яких вимог про стягнення працівнику сум, що підлягають виплаті при звільненні .

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 15000 грн, суд вважає можливим задовольнити частково відповідно до ст.23, 1167 ЦК України, ст.. 237-1 КЗпП України, заявлений позивачем розмір моральної шкоди, так як позивачу її було спричинено внаслідок необхідності звернення за захистом своїх прав, що потягло витрати особистого часу та змінило нормальний ритм життя позивача. Доводи позивача щодо погіршення стану здоровя внаслідок дій відповідача суд вважає необґрунтованим внаслідок недоведеності причинно-наслідкового звязку між цими подіями.

За таких обставин, з урахуванням характеру правопорушення, допущених відповідачем, який з неуважності причинив позивачу моральну шкоду, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає можливим застосувати грошову форму відшкодування моральної шкоди та визначити її в розмірі 3000,00 гривень. Такий розмір, на думку суду, в повній мірі загладить душевні страждання позивача та не буде завищеним обтяженням для бюджетної установи.

Відповідно до ч. 3 ст.88 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу майнового характеру в розмірі (291,78+107,30) 399,08 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 17, 59-61, 88, 208, 210, 212 214 ЦПК України. ст. 23, 1167 ЦКУкраїни, ст.ст. 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», рішенні Конституційного суду України №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року справа № 1-13/2013, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 Національного технічного університету на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при виході на пенсію в розмірі 29178,60 гривень, моральну шкоду в розмір 3000,00 гривень, а всього 32178,60 гривень.

В іншої частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 Національного технічного університету на користь держави судовий збір в розмірі 399,08 гривень.

Рішення може бути оскаржене в палату по цивільним справам апеляційного суду м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня його проголошення, а для учасників процесу, що не були присутні при його оголошенні протягом 10 днів з дня його отримання.

СуддяГагарінського районного

Суду м. Севастополя /підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно. Рішення не набрало чинності.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя ОСОБА_4С

15.11.2013