Ухвала суду № 36079358, 10.12.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/11941/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/1517/13 Доповідач - Бахметова В.Х.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Ткач О. І., Гірського Б. О.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду суду від 24 жовтня 2013 року позов задоволено:

стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1) в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, М. Дніпропетровськ, вул Набережна Перемога, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за договором від 24.01.2007 року б/н в розмірі 22013,92 грн.;

стягнуто із ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1) в користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50 код ЄДРПОУ 14360570 рах.№64993919400001, МФО №305299) - 229.40 грн. судового збору .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано того, що у кредитному договорі, укладеному між сторонами 24.01.2007 року, чітко визначений строк його дії - 12 місяців з моменту підписання, а тому трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за вказаним договором сплинув.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на обставини викладені в ній.

Представник ПАТ КБ "ПриватБанк" не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, відповідає матеріалам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором - несвоєчасна оплата суми кредиту та відсотків, у відповідача виникла заборгованість перед банком, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 в сумі 22013,92 грн., з врахуванням штрафних санкцій.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.01.2007 року між сторонами укладено кредитний договір №б/н, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У відповідності до п.3.2. Умов і правил надання банківських послуг, з якими клієнт банку ознайомлений і вони є складовою частиною договору, клієнт погоджується (дає згоду), що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і Клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити чи зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору являється беззаперечною згодою Клієнта відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п.3.3 Умов).

28.11.2007 року кредитний ліміт на картці був збільшений до 6000 грн. і як вбачається із розрахунку заборгованості станом на 30.07.2010 року ОСОБА_1 встановленим кредитним лімітом скористалася в сумі 5938.24 грн. (сальдо простроченої заборгованості за кредитом).

Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг за вищевказаним договором, при порушенні клієнтом термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором більш-як на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Пунктом 5.5.1 Умов встановлено, що за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань позичальник оплачує відсотки по підвищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри яких визначаються Тарифами. Згідно Тарифів, які діяли на момент укладення договору, по даному типу кредитної картки комісія складала 1% на місяць від суми заборгованості.

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором станом на 31.05.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 22013,92 грн., з яких: 5938,24 грн. - заборгованість за кредитом; 10988,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3562,76 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1024.47 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України визначений обов'язок позичальника повернути позику. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк" шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 всієї суми заборгованості за договором кредиту.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 256, 257, 258, 261 ЦК України не звернув уваги на те, що банком був пропущений як загальний так і спеціальний строк позовної давності і безпідставно задовольнив їх вимоги не відмовивши в позові є безпідставними і не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Із змісту ч.5 ст.261 ЦК України вбачається, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Із п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг за договором №б/н від 24.01.2007 року, вбачається, що договір діє 12 місяців з моменту підписання та пролонгується на такий же термін щоразу, допоки одна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії договору.

Судом встановлено, що з моменту підписання договору і до подання позову позивачем відповідач із заявою про припинення дії договору №б/н від 24.01.2007 року до ПАТ КБ "Приватбанк" не звертався, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що строк позовної давності за вказаними позовними вимогами є таким, що не сплинув.

Таким чином, суд першої інстанції, вірно застосував норми матеріального права, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, тому рішення суду є законним та обґрунтованим і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 24 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова