Рішення № 36077362, 16.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

Дата ухвалення
16.12.2013
Номер справи
2018/15478/2012
Номер документу
36077362
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/6893/13 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 614/1041/13 Гуляєва Г.М.

Категорія: комунальні послуги Доповідач-Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді: Гальянової І.Г.

суддів: Колтунової А.І.

Костенко Т.М.

при секретарі: Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Борівського комунального підприємства теплових мереж на рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Борівського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за опалення -,

ВСТАНОВИЛА :

20 серпня 2013 року позивач звернувся у суд з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за надані комунальні послуги з централізованого опалення місць загального користування у сумі 297 грн. 68 коп., визнати дійсним договір про надання послуг з централізованого опалення місць загального користування та стягнути з відповідача на його користі витрати по сплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 коп.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18 липня 2013 року позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу, який 13 серпня 2013 року було скасовано, що є підставою для звернення у суд з зазначеним позовом в загальному порядку.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та централізовано отримує теплову енергію місць загального користування, однак не оплачує надані комунальні послуги, внаслідок чого утворилась вказана заборгованість за період лютого 2012 року по червень 2013 року включно.

Як на підставу визнання дійсним договору про надання послуг з централізованого опалення позивач посилається на те, що такі послуги їй надаються централізовано та на ухилення відповідача від укладання такого договору.

Справу розглянуто судом за відсутності сторін.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та зазначає, суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на те, що відповідач, отримуючи централізовано послуги щодо опалення місць загального користування та вважає, що відповідач отримавши лист - повідомлення № 117 від 09.03.2011 року та розрахунки на оплату послуг, в порушення вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», ухиляється від укладання договору, а тому вважає, що з урахуванням правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду України у спорі про зобов»язання споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг (справа № 6-110 це 12 від 10.10.2012 року, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що лист - повідомлення не є офіційним документом, а в розрахункових квитанціях інших мешканців будинку, у яких відсутнє автономне опалення, не вказані витрати на опалення місць загального користування, а також зазначає, що при співбесіді з працівниками КПТМ вона не досягла компромісу щодо укладення договору, оскільки останні не надали інформації на такі питання як розрахунок тарифу, калькуляція витрат теплової енергії на опалення місць загального користування.

В зазначених запереченнях відповідач також вказує на те, що не має можливості з»явитись на розгляд справи апеляційним судом за сімейними обставинами ( а.с.69).

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеністю.

Однак з таким висновком суду погодитись неможна.

Так судом, першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та централізовано отримує теплову енергію для опалення місць загального користування та квартира відповідача відключена від системи опалення та обладнана автономним опалення.

Відносини з приводу надання фізичним особам комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого опалення, водопостачання регулюються положеннями ЖК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630.

За статтями 20, 21 Закону №1875-ІУ споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов'язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово- комунальних послуг.

В п.1 ч.3 ст. 20 Закону № 1875 встановлено обов»язок споживача на укладення договору про надання житлового-комунальних послуг.

При цьому як свідчить наданий представником розрахунок заборгованості, відповідач частково сплачувала такі послуги (а.с. 85).

Вказані вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового исновку про недоведеність позивачем позовних вимог що стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості.

Судова колегія також вважає помилковим висновок суду щодо недоведеності позовних вимог позивача щодо визнання дійсним договору про надання послуг з централізованого опалення місць загального користування, не врахувавши при цьому правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові по справі № 6-110 цс 12 від 10.10 2012 року, який полягає у наступному:

Відповідно до змісту ст. 627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов»язана укласти відповідний договір. Такий випадок ,зокрема передбачено п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Встановивши, що такі послуги надаються, а споживач їх отримує, однак ухиляється від укладання договору про житлово-комунальні послуги, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, суд, за позовом виконавця послуг ухвалює рішення про визнання зазначеного договору укладеним.

Вказаний правовий висновок Верховного суду України, у відповідності до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов»язковим для суду.

Матеріали справи свідчать про те. що позивачем підготовлений таких договір № 3019, відповідно до типового договору ( а.с.7-8), однак відповідач ухиляється від його укладання, що нею не заперечується.

Між тим, з позовом про визнання укладеним зазначеного договору позивач до суду не звернувся, а у відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог.

З огляду на наведене та враховуючи той факт, що на час звернення позивача у суд з зазначеним позовом, договір про надання послуг з централізованого опалення місць загального користування сторонами не укладався, та з вимогою про визнання такого договору укладеним позивач до суду не звертався, то підстави для визнання його дійсним, відсутні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням вказаних норм матеріального права (п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення місць загального користування у сумі 297 грн. 68 коп. та відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання дійсним договору про надання послуг з централізованого опалення місць загального користування з зазначених вище підстав.

Оскільки позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги підлягають задоволенню. То у відповідності на вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по сплаті судового збору у сумі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 319, 218 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж задовольнити частково.

Скасувати рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року.

Позовні вимоги Борівського комунального підприємства теплових мереж задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 індифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_1 на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж заборгованість за послуги з центрального опалення місць загального користування в сумі 297 грн. 68 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 коп. на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038300135484 у Філії Харківського обласного управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ отримувача-32468926.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Борівському комунальному підприємству теплових мереж відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :

Попередній документ : 36077352
Наступний документ : 36077471