Вирок № 36077048, 11.12.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3039/13-к

Провадження № 1-кп/645/124/13

В И Р О К

Іменем України

11 грудня 2013 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Федорової О.В.

при секретарях судового засідання Стрижак О.М., Ляховій І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження № 645/3039/13-к за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого неповнолітню дитину, раніше засудженого:

- 28.06.2004 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавленні волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки;

- 05.11.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі. Звільнений умовно-достроково за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2006 року;

- 18.06.2007 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі;

- 14.05.2012 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 399, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року позбавленні волі;

у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Пугачова Р.Ю.

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, 07.01.2013 року приблизно о 16 год. 15 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, впевнившись, що двері квартири АДРЕСА_1 не заперті на замок, та що за його діями ніхто не спостерігає, проник до вказаної квартири, де з коридору таємно викрав сумку Alexander Wang, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 921,00 гривень, в якій знаходився гаманець, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 315,00 гривень, з грошима у сумі 6500 гривень, талон на видачу 100 літрів бензину А-95, загальною вартістю бензину - 1089,99 грн., а також флеш-картка ємністю 32 Gb, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 170 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв збиток потерпілій ОСОБА_3 на загальну суму 2495,99 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, 15.01.2013 року приблизно о 09 год. 00 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, впевнившись що двері квартири АДРЕСА_2 не заперті на замок, та що за його діями ніхто не спостерігає, проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав особисті документи, а також теплу куртку-пуховик, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 825,00 гривень, фен «Phillips», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року 595,00 гривень, плойку, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 225 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 1645,00 гривень.

Також, обвинувачений ОСОБА_1, 19.01.2013 року приблизно о 03 год. 30 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, прийшов до кіоску «Піца Петрович», що розташований, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256, та проник до вказаного кіоску, з якого взяв, тим самим таємно викрав наступні предмети, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року складає: заготовки для піци в кількості 2 шт. вартістю - 50,00 гривень, сир у кількості 1,16 кг вартістю - 58,00 гривень, гриби у кількості 0,33 кг. вартістю - 11,55 гривень, вітчину в кількості 1,175 кг вартістю - 41,13 гривень, полімерні пакети в кількості 5 шт. вартістю - 2,50 гривень, полімерний пакет в кількості 5 шт. вартістю - 5,00 гривень, пляшку пива «Чернігівське» 1 шт. вартістю - 7,10 гривень, 6 банок бірміксу «Чернігівське» вартістю - 46,20 гривень, сік «Добрий» 1 л. в кількості 2 шт. вартістю - 21,60 гривень, миючий засіб для посуду вартістю - 6,00 гривень, засіб для чищення вартістю - 6,00 гривень, господарче мило вартістю - 2,00 гривні, а також гроші в сумі 759,35 гривень, після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ФОП ОСОБА_5 збиток на загальну суму 1016,43 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, 31 січня 2013 року приблизно о 02 год. 00 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, діючи повторно, знаходячись на території торгового майданчику поблизу станції метро «Масельського» у м. Харкові, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256, проник у приміщення кіоску «Піца Петрович», де таємно викрав грошові кошти в сумі 150 гривень, чим спричинив ФОП ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму, після чого намагався з місця скоєння злочину зникнути, однак не зміг по причинам, що не залежали від його волі, так як його дії були припиненні співробітниками охорони вказаного торгового майданчику, які затримали його на місці.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе визнав частково, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам: крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3 від 07 січня 2013 року; крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 від 15 січня 2013 року; крадіжки продуктів харчування та господарчих товарів з кіоску «Піца Петрович», що розташований, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256 від 19.01.2013 року, а також замаху на таємне викрадення грошових коштів в сумі 150 гривень з кіоску «Піца Петрович», що розташований, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256 від 31.01.2013 року.

Обвинувачений пояснив, що 07.01.2013 року він підійшов до квартири АДРЕСА_3, та впевнившись, що двері квартири не заперті, зайшов у вказану квартиру та таємно викрав: жіночу сумку, в якій знаходилися гаманець з грошовими коштами, та талони на бензин. Викраденими речами обвинувачений розпорядився на власний розсуд.

Також, обвинувачений наголосив, що 15.01.2013 року зранку він підійшов до квартири АДРЕСА_4, та впевнившись, що двері вказаної квартири не заперті, зайшов у вказану квартиру, з якої викрав жіночу куртку, фен, плойку та сумку, якими розпорядився на власний розсуд.

Крім того, обвинувачений пояснив, що 19.01.2013 року близько о 02:00 год. підійшов до кіоску «Піца Петрович», що розташований на території торгового майданчику на проспекті Московському у м. Харкові (точної адреси не памятає), та побачив, що жалюзі на вікні кіоску відкриті. Штовхнувши двері, ОСОБА_1 зрозумів, що вони також не зачинені. Проникнувши до приміщення кіоску, обвинувачений взяв продукти харчування та вийшов з кіоску.

Щодо наступного епізоду, за яким обвинувачений визнає себе винним, останній пояснив, що 31 січня 2013 року приблизно о 03:00 год. він прийшов на територію торгового майданчику та, підійшовши до того ж кіоску «Піца Петрович», намагався відкрити двері кіоску. В цей час, обвинуваченого затримала охорона ринку, якій ОСОБА_1 почав чинити опір. Обвинувачений наголосив, що співробітники охорони почали його бити, під час бійки було розбито скло у кіоску. Охорона штовхнула його на підлогу кіоску та викликала міліцію.

Крім визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень за вказаними епізодами, його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

По епізоду крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3 від 07 січня 2013 року.

Показаннями потерпілої ОСОБА_3, допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що 07 січня 2013 року вона заїхала додому за зарядним пристроєм для мобільного телефону. Вхідні двері вона не зачинила. Знаходячись в одній із кімнат квартири, потерпіла почула хлопок вхідної двері, підійшовши до якої виявила відсутність сумки, в якій знаходилися документи, грошові кошти, талони на видачу бензину та флеш-картка. Згодом, потерпіла виявила зникнення дитячого рюкзака, а саме після того, як їй зателефонував слідчий та повідомив, що зловмисника затримали, та останній зізнався, що крім сумки з її квартири був викрадений ще і рюкзак.

Висновком експерта № 31 від 01.02.2013 року, за яким слід пальця руки, розмірами 23х17 мм, на відрізку прозорої липкої стрічки розмірам 41х32 мм, вилучений 07.01.2013 року, при огляді місця події за фактом крадіжки за адресою: АДРЕСА_5, придатний для ідентифікації особи. Даний слід пальця руки залишений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 /т. І а.с. 106-109/.

Фактичними даними, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 01.02.2013 року з фото таблицею до нього, в ході якого обвинувачений пояснив при яких обставинах була скоєна крадіжка з квартири АДРЕСА_6 /т. І а.с. 259-260, 263/.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення майна ОСОБА_6, поєднане з проникненням в житло потерпілої.

Проте, органом досудового розслідування ОСОБА_1 предявлено обвинувачення по вищевказаному епізоду за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Прокурор під час судового розгляду не скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 337 КПК України, та не змінив обвинувачення.

З урахуванням встановленої в судовому засіданні кваліфікуючої ознаки скоєної ОСОБА_1 крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6, поєднаної з проникненням в житло, та з урахуванням вищенаведених правових норм, суд вважає, що вина ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення майна ОСОБА_6, вчинене повторно, знайшла своє підтвердження в межах предявленого йому обвинувачення.

По епізоду крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 від 15 січня 2013 року.

Показаннями потерпілого ОСОБА_4, допитаного в судовому засіданні, який пояснив суду, що 15.01.2013 року близько 8:50 год. йому зателефонувала донька, яка знаходилася вдома, та повідомила, що у неї зникла тепла куртка. Через декілька хвилин потерпілий повернувся додому, та виявив, що крім куртки, з квартири зникли документи, фен та плойка.

У судовому засіданні потерпілий припустив, що крадіжка з його квартири була вчинена дівчиною, оскільки були викрадені переважно жіночі речі, а також з урахуванням того, що сусід ОСОБА_4 повідомив йому, що в цей день близько 9:00 год. з ним в ліфті спускалася незнайома дівчина з сумкою, яка була вдягнена в сіру куртку, а також чергова підїзду повідомила йому, що в цей час з підїзду виходила тільки незнайома дівчина з сумкою.

Показаннями допитаної в якості свідка ОСОБА_7, яка пояснила суду, що 15.01.2013 року вранці вона, знаходячись в одній з кімнат квартири АДРЕСА_7, в якій вона проживає разом з батьками, почула як відкрилися вхідні двері. ОСОБА_7 подумала, що це повернувся додому її батько, який близько пяти хвилин тому вийшов з квартири. Через декілька хвилин ОСОБА_7 почула, хлопок вхідної двері, та вийшовши у коридор, помітила відсутність її теплої куртки, після чого відразу зателефонувала батькові на мобільний телефон та повідомила про її зникнення. Після повернення батька додому, було виявлено, що з квартири також зникла сумка з документами, фен та плойка.

Висновком експерта № 30 від 01.02.2013 року, за яким слід пальця руки, розмірами 21х16 мм, на відрізку прозорої липкої стрічки розмірам 41х34 мм, вилучений 15.01.2013, при огляді місця події за фактом крадіжки за адресою: АДРЕСА_8, залишений ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 /т. І а.с. 74-77/.

Фактичними даними, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 01.02.2013 року з фото таблицею до нього, в ході якого обвинувачений пояснив при яких обставинах була скоєна крадіжка з квартири АДРЕСА_9 /т. І а.с. 259-260, 262/.

Оцінюючи досліджені судом докази щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, незважаючи на припущення потерпілого ОСОБА_4 щодо вчинення злочину невідомою дівчиною, оскільки сам ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав в повному обсязі, підтвердив свої покази, які надавались ним при проведенні слідчого експерименту і його відбитки були виявлені на місці злочину.

По епізодам крадіжки майна ФОП ОСОБА_5 19.01.2013 року та замаху на крадіжку майна ФОП ОСОБА_5 від 31.01.2013 року.

Фактичними даними, які містяться в протоколі огляду місця події /т. І а.с. 197-200/.

Фактичними даними, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 01.02.2013 року з фото-таблицею до нього, в ході якого обвинувачений пояснив при яких обставинах були скоєні: крадіжка з кіоску «Піца Петрович» - 19.01.2013 року та замах на крадіжку з кіоску «Піца Петрович» - 31.01.2013 року /т. І а.с. 259-260, 265/.

Не зважаючи на те, що потерпілий по даним епізодам в судове засідання не зявився, вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, оскільки сам ОСОБА_1 під час судового розгляду вину визнав в повному обсязі, підтвердив свої покази, які надавались ним при проведенні слідчого експерименту.

Таким чином, аналізуючи зібрані по кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєннні кримінальних правопорушень за епізодами: крадіжки майна потерпілої ОСОБА_3 від 07 січня 2013 року, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_4 від 15.01.2013 року, крадіжки майна ФОП ОСОБА_5 від 19.01.2013 року та замаху на крадіжку майна ФОП ОСОБА_5 від 31.01.2013 року.

Дії ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення 07.01.2013 року чужого майна з квартири АДРЕСА_1, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно.

Дії ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення 15.01.2013 року чужого майна з квартири АДРЕСА_10 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, поєднане з проникненням до житла.

Дії ОСОБА_1 по епізоду таємного викрадення 19.01.2013 року чужого майна з кіоску «Піца Петрович», що розташований, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256; суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

Дії ОСОБА_1 по епізоду замаху на таємне викрадення 31.01.2013 року грошових коштів в сумі 150 гривень з кіоску «Піца Петрович», що розташований, за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, поєднане з проникненням до приміщення.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий: 28.06.2004 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавленні волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; 05.11.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ч .3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі, звільнений умовно-достроково за постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2006 року; 18.06.2007 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 70, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі; 14.05.2012 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 399, ч. 1 ст. 70 КК України до 1 року позбавленні волі; одружений, має неповнолітню дитину; за місцем проживання характеризується позитивно, має ряд хронічних захворювань: хронічний вірусний гепатит «С», хронічний холецистит, хронічний гастрит, хронічний вазомоторний риніт.

Обставиною у відповідності до ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодами, вина обвинуваченого у вчиненні яких доведена під час судового розгляду справи.

Обставин у відповідності до ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинення злочинів, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинено кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до середньої тажкості та тяжких злочинів, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які помякшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статей, які передбачають відповідальність за вчинене із застосуванням принципу поглинення менш судового покарання більш суворим згідно з ч. 1 ст. 70 КК України і звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обовязків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується органом досудового розслідування в тому, що наприкінці листопада 2012 року, точної дати та часу в ході досудового слідства встановити не виявилося можливим, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до підвалу будинку № 33/1 по вул. Танкопія у м. Харкові, де таємно викрав велосипед Formula Outlander, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 1711,00 гривень, після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв шкоду потерпілій ОСОБА_8 на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 01.12.2012 року приблизно о 20 год. 10 хв., діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку № 199 по пр. Московському у м. Харкові, побачив раніше йому не знайомого громадянина ОСОБА_9, який знаходився в стані сильного алкогольного спяніння та спав на лавочці, і скориставшись станом потерпілого, з внутрішньої кишені одягнутої на ньому куртки викрав грошові кошти в сумі 2200 гривень, а також барсетку, яка для потерпілого матеріальної цінності не становить, після чого з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 2200 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 13.12.2012 року приблизно о 02 год. 00 хв., діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку № 26 по ОСОБА_10 Хмельницького в м. Харкові, таємно викрав з дитячого майданчику пружину-кораблик, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 2508,00 гривень та пружину-ромашку вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 2508,00 гривень, після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв КП «Жилкомсервіс» матеріальний збиток на загальну суму 5016,00 гривень.

Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 20.01.2013 року приблизно о 04 год. 00 хв., діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає, проник до торгового кіоску «Живе пиво», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256, де таємно викрав гроші у сумі 170 гривень, а також 26 в'ялених риб, вартістю по 15 гривень за кожну, після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 560 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 23.01.2013 року приблизно о 03 год. 00 хв., діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, впевнившись що двері квартири № 260 будинку № 258 по Салтівському шосе у м. Харкові не заперті на замок, та що за його діями ніхто не спостерігає, проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав фотоапарат Canon Power Shot, вартістю зі слів потерпілої 1800 гривень, ноутбук «Aser Aspire», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року - 2754,00 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 4554,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 28.01.2013 року приблизно о 03 год. 00 хв., діючи повторно з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового слідства особою, впевнившись що двері квартири АДРЕСА_11 не заперті на замок, та що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, проникли до вказаної квартири, звідки таємно викрали жіночу сумку в якій знаходились гроші у сумі 400 гривень, після чого, вони з місця скоєння злочину зникли, чим заподіяли потерпілій ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 400 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 по вказаним епізодам своєї вини не визнав, відмовився від показань, наданих ним під час досудового розслідування, посилаючись на те, що давав такі показання під тиском органів досудового розслідування.

Потерпілий ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні по епізоду викрадення у нього 01.12.2012 року грошових коштів в сумі 2200 гривень та барсетки поблизу будинку № 199 по пр. Московському у м. Харкові, пояснив суду, що в цей день він знаходився біля станції метро «Московський проспект» в стані алкогольного спяніння. Відсутність барсетки та грошей він виявив біля станції метро «Московський проспект». До нього підїхала патрульна машина та запропонувала проїхати до районного відділку. Він зателефонував своїй дружині, та після того, як вона приїхала до станції метро «Московський проспект», вони проїхали до районного відділу міліції, де він написав заяву про зникнення грошей та барсетки. В силу свого стану, ОСОБА_9 не памятає за яких обставин він втратив грошові кошти та барсетку, та не може стверджувати, що їх було викрадено. Обвинуваченого потерпілий ОСОБА_9 не знає та ніколи не бачив, підстав підозрювати саме його у викраденні грошей та барсетки не має. Крім того, ОСОБА_9 звернувся до суду з письмовою заявою, в якій зазначив, що матеріальних вимог до обвинуваченого не має.

Потерпіла ОСОБА_14, допитана в судовому засіданні по епізоду викрадення у неї у листопаді 2012 року велосипеду Formula Outlander з підвального приміщення будинку №33/1 по вул. Танкопія у м. Харкові, показала суду, що 29.11.2012 року вона отримала смс-повідомлення від сусідки про зникнення у останньої з вищевказаного підвального приміщення велосипеду, після чого, оглянувши приміщення підвалу, виявила відсутність належного їй велосипеду Formula Outlander. Потерпіла пояснила, що до цього підвалу можна потрапити з двох крайніх підїздів будинку. Зі слів сусідів потерпіла знає, що в іншому підїзді було зірвано замок та викрадено два велосипеди, які належать сусідці.

Також, потерпіла зазначила, що обвинуваченого вона не знає та ніколи не бачила, підстав підозрювати саме його у викраденні вказаного майна не має.

Потерпіла ОСОБА_15, допитана в судовому засіданні по епізоду викрадення 28.01.2013 року з підсобного приміщення 2-го під'їзду будинку №3/2 по вул. Танкопія у м. Харкові дитячих зимових санок, пояснила суду, що вона залишала в підсобному приміщенні підїзду дитячі санки. Це приміщення було зачинено на замок, від якого вона мала ключ. В кінці січня 2013 року (точної дати потерпіла не памятає), сусід по підїзду повідомив їй, що замок на двері підсобного приміщення спиляли. Прийшовши до вказаного приміщення, потерпіла виявила відсутність дитячих санок.

Також, потерпіла зазначила, що ОСОБА_1 вона не знає та ніколи не бачила, підстав підозрювати саме його у викраденні вказаного майна не має.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив суду, що свідчення, які він надав під час досудового розслідування щодо купівлі у обвинуваченого ОСОБА_1 велосипеду та дитячих зимових санок, він не підтверджує, та наголосив, що обмовив обвинуваченого на прохання співробітника міліції, прізвища якого не знає. Свідок наголосив, що співробітник міліції, показав йому фотографію обвинуваченого та попросив вказати на цю особу під час проведення впізнання, за що дав свідкові пляшку горілки. Свій підпис на протоколах слідчих дій свідок ОСОБА_16 підтвердив, проте пояснив, що він не читав протоколи перед тим, як їх підписав.

Представник потерпілого ОСОБА_17 підприємства «Жилкомсервіс» ОСОБА_18, допитана в судовому засіданні по епізоду таємного викрадення майна КП «Жилкомсервіс» поблизу будинку № 26 по ОСОБА_10 Хмельницького в м. Харкові, а саме викрадення з дитячого майданчику пружини-кораблика та пружини-ромашки, пояснила суду, що малі форми дитячі пружина-ромашка, пружина-кораблик, що розташовані на прибудинковій території за адресою: бульвар Б. Хмельницького, № 26 не знаходяться на балансі підприємства. Таким чином, представник потерпілого КП «Жилкомсервіс» заявила суду, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого комунальне підприємство не має.

Потерпіла ОСОБА_19, допитана в судовому засіданні по епізоду викрадення 20.01.2013 року з торгового кіоску «Живе пиво», розташованого по пр.. Московському, 256 у м. Харкові, грошових коштів в сумі 170 грн., 26 вялених риб вартістю по 15 грн. за кожну, пояснила суду, що в день скоєння крадіжки їй зателефонувала реалізатор торгового кіоску, яка перша прийшла на роботу, та повідомила, що на кіоску зрізаний ролет, розбито вікно, та з кіоску викрадені грошові кошти в сумі 170 гривень та вялена риба.

Також, ОСОБА_19 зазначила, що обвинуваченого вона не знає та ніколи не бачила, підстав підозрювати саме його у викраденні вказаного майна не має.

Згідно висновку експерта № 17 від 30.01.2013 року, слід папілярного узору, розмірами 20х15 мм, на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 67х48 мм, вилучений 20.01.2013 року при огляді кіоску по пр. Московському, 256 в м. Харкові, для ідентифікації непридатний /т. І а.с. 146-151/.

Потерпіла ОСОБА_12, допитана в судовому засіданні по епізоду викрадення 23.01.2013 року з її квартири № 260 будинку № 258 по Салтівському шосе у м. Харкові фотоапарату Canon Power Shot та ноутбуку «Aser Aspire», показала суду, що з 25 на 26 січня 2012 року вона лягла спати близько 2:00 години. Потерпіла впевнена, що вхідні двері були зачинені. Фотоапарат та ноутбук знаходилися на кухні. Вранці, близько 7:00 години нею було виявлено, що вказане майно зникло. Через тиждень, потерпіла виявила, що в неї також зникла сумка, яку згодом вона знайшла із сміттям на сходах між четвертим і пятим поверхом.

Також, ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_1 вона не знає та ніколи не бачила, підстав підозрювати саме його у викраденні вказаного майна не має.

Потерпіла ОСОБА_13, допитана в судовому засіданні по епізоду викрадення 28.01.2013 року з її квартири АДРЕСА_11 жіночої сумки, в якій знаходились гроші у сумі 400 гривень, показала, що 18 січня 2013 року вона знаходилася дома, вхідні двері не були закриті на замок. Виходячи з балкона, потерпіла почула хлопок вхідної двері, підійшовши до якої, виявила відсутність сумки, в якій знаходилися гроші та банківські картки. Потерпіла наголоcила, що виглянувши у вікно, вона побачила, як з підїзду з її сумкою вийшли дві особи: дівчина, зростом близько 170 см, та худорлявий невисокий хлопець. Потерпіла наголосила, що цей хлопець був на зріст набагато нижчий від обвинуваченого, а також молодший від нього, на вигляд до 20 років. Потерпіла стверджує, що ОСОБА_1 це не той хлопець, якого вона побачила у вікно.

У судовому засіданні були досліджені письмові докази по справі, а саме:

- протокол проведення слідчого експерименту від 01.02.2013 року з фото-таблицями до нього, в якому зазначено, що ОСОБА_20 запропонував прослідувати до будинку № 33/1 по вул. Танкопія у м. Харкові, де вказав на підїзд № 1 та пояснив, що через вказаний підїзд він потрапив до підвального приміщення, де викрав велосипед. Крім того, ОСОБА_20 запропонував прослідувати до будинку № 26 по бульвару Богдана Хмельницького у м. Харкові, де вказав на дитячий майданчик та пояснив, що з вказаного майданчику він викрав два елементи з пружинами. Після цього, ОСОБА_20 запропонував прослідувати до станції метро «Московський проспект», де вказав місце, де він побачив раніше не знайомого йому чоловіка, що знаходився у стані алкогольного спяніння, у якого обвинувачений викрав гроші та барсетку /т. І а.с. 259-261, 264, 266-267/.

- протокол проведення слідчого експерименту від 16.02.2013 року з фото- таблицями, в якому зазначено, що ОСОБА_1 давав показання з приводу того, що він викрав дитячі санки з підсобного приміщення, що знаходиться при вході до другого підїзду будинку 3/2 по вул. Танкопія у м. Харкові, та показав це приміщення; після цього, ОСОБА_1 запропонував прослідувати до будинку № 224 по пр. Московському, де пройшовши до квартири № 57 вказаного будинку, пояснив, що з цієї квартири він скоїв крадіжку. Після цього, ОСОБА_20 запропонував прослідувати до ринку, що розташований поблизу станції метро «імені Масельського», де підійшовши до торгового кіоску «Живе пиво», що розташований на території цього ринку, пояснив, що у січні 2013 року він проник до вказаного кіоску та викрав майно. Крім того, ОСОБА_20 запропонував прослідувати до будинку № 258 по Салтівському шосе у м. Харкові, де вказав на квартиру № 260 та пояснив, що з вказаної квартири він викрав фотоапарат та ноутбук /т. І а.с. 268-274/.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_21 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень по вказаним епізодам заперечував, наголошуючи, що дані покази він давав під тиском та за вказівкою співробітників міліції.

Вказані слідчі дії, а саме проведення слідчих експериментів, були здійснені за участі понятих: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (слідча дія від 01.02.2013 року), а також ОСОБА_24 та ОСОБА_25 (слідча дія від 16.02.2013 року).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 пояснили суду, що вони проходили учбову практику у Фрунзенському РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. 01.02.2013 року їх запросили бути понятими під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1. Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_1 вказував на житлові будинки та надавав пояснення. Проте, ані свідок ОСОБА_24, ані свідок ОСОБА_25 не памятали за якими саме адресами був здійснений виїзд, а також не змогли пригадати обставин, на які вказував ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту.

Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в судові засідання не зявлялися. Численні ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова про привід вказаних свідків Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області виконані не були. Заходи прокурорського реагування до осіб, винних у невиконанні ухвал суду про привід свідків, застосовані не були.

Судове доручення щодо встановлення місцезнаходження вказаних свідків не виконане.

Таким чином, оцінюючи такі докази, як протоколи проведення слідчого експерименту від 01.02.2013 року та від 16.02.2013 року, суд приходить до висновку про недостатність даних доказів для встановлення вини ОСОБА_21, оскільки у судових засіданнях ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень заперечував, свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 не надали суду обґрунтованих та чітких пояснень про поведінку ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту 16.02.2013 року та не зазначили, які саме покази давав ОСОБА_1 на місцях вчинення злочинів і де саме. Свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в судове засідання взагалі не зявилися, судові доручення та ухвали суду про привід вказаних свідків органом досудового розслідування виконані не були, обєктивних причин їх невиконання суду не представлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посиланням на них.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу у відповідності приписів ч. 1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_20, потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15; свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_24, ОСОБА_25 в сукупності з зібраними під час досудового слідства письмовими доказами, суд приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами: крадіжки майна гр.. ОСОБА_8 в кінці листопада 2013 року; крадіжки майна гр.. ОСОБА_9 01.12.2012 року; крадіжки майна КП «Жилкомсервіс» 13.12.2012 року; крадіжки майна ОСОБА_19 20.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_12 23.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_13 28.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_15 28.01.2013 року, не доведено стороною обвинувачення, у звязку з чим ОСОБА_1 підлягає виправданню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у звязку з не доведенням, що кримінальні правопорушення за вищевказаними епізодами вчинені обвинуваченим.

В кримінальному провадженні заявлені до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільні позови цивільними позивачами: ОСОБА_14 про стягнення 1900 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_3 про стягнення 9100 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_26 (представник ФОП ОСОБА_5 «Піца Петрович») про стягнення 1166 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_11 про стягнення 800 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_12 про стягнення 9050 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_13 про стягнення 2400 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_15 про стягнення 500 грн. матеріальної шкоди.

Стосовно вказаних цивільних позовів, заявлених цивільними позивачами у даному кримінальному провадженні, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що цивільний позов, заявлений цивільним позивачем ОСОБА_3 про стягнення 9100 гривень майнової шкоди підлягає частковому задоволенню в межах доведеності на суму, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 55 від 28.03.2013 року. Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_3 2495,99 гривень майнової шкоди.

Потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

Потерпілим ФОП ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження був заявлений цивільний позов про стягнення 1166 грн. матеріальної шкоди. В силу ст. 326 КПК України суд вважає необхідним залишити цивільний позов ФОП ОСОБА_5 без розгляду, оскільки цивільний позивач в судові засідання не зявлявся, клопотання про розгляд цивільного позову у його відсутність цивільний позивач не подавав.

Разом з цим, суд вважає за доцільне роз'яснити цивільному позивачеві ФОП ОСОБА_5 право звернутись до суду з позовом про стягнення шкоди заподіяної внаслідок скоєння злочину в порядку цивільного судочинства.

У звязку з недоведеністю вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень по епізодам: крадіжки майна гр. ОСОБА_8 в кінці листопада 2012 року; кардіжки майна ОСОБА_19 від 20.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_12 від 23.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_13 від 28.01.2013 року; крадіжки майна ОСОБА_15 від 28.01.2013 року, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цивільних позовів, заявлених цивільними позивачами: ОСОБА_14 про стягнення 1900 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_11 про стягнення 800 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_12 про стягнення 9050 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_13 про стягнення 2400 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_15 про стягнення 500 грн. матеріальної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення: судової дактилоскопічної експертизи № 11 від 18.01.2013 року в сумі 882,00 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 31 від 01.02.2013 року в сумі 882,00 гривні, суд покладає на обвинуваченого.

У звязку з засудженням ОСОБА_1 до покарання, не повязаного з позбавленням волі, суд вважає необхідним звільнити його з-під варти в залі судового засідання.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 01 лютого 2013 року по 11 грудня 2013 року.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись чч. 1, 3 ст. 128, ст.ст. 368, 370, 373, 374, 377 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді трьох років позбавлення волі

- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді пяти років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України - у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на пять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - тримання під вартою - скасувати, звільнивши його негайно з-під варти із залу суду після проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 01 лютого 2013 року по 11 грудня 2013 року.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодами: таємного викрадення майна ОСОБА_8 в кінці листопада 2012 року; таємного викрадення майна ОСОБА_9 01.12.2012 року; таємного викрадення майна КП «Жилкомсервіс» 13.12.2012 року; таємного викрадення майна ОСОБА_19 20.01.2013 року; таємного викрадення майна ОСОБА_12 23.01.2013 року; таємного викрадення майна ОСОБА_13 28.01.2013 року; таємного викрадення майна ОСОБА_15 28.01.2013 року, та виправдати у звязку недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_3 2495,99 гривень майнової шкоди.

Цивільний позов ФОП ОСОБА_5 про стягнення 1166 грн. матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Відмовити у задоволенні цивільних позовів, заявлених цивільними позивачами: ОСОБА_14 про стягнення 1900 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_11 про стягнення 800 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_12 про стягнення 9050 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_13 про стягнення 2400 грн. матеріальної шкоди; ОСОБА_15 про стягнення 500 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 11 від 18.01.2013 року в сумі 882,00 гривні, судової дактилоскопічної експертизи № 31 від 01.02.2013 року в сумі 882,00 гривні на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код ОКПО 25574728, р/р 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011).

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя Федорова О.В.