Рішення № 36076428, 12.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10989/13-ц

Провадження № 2/520/5196/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретарі Бродецька Т.В., Непомнющий М.М., Харитонова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 предявила позов до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 та за уточненими позовними вимогами просить визнати за нею право власності на 8/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, 6 станція Люстдорофської дороги, лінія перша, будинок 2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4. Позивач аргументує заявлені вимоги тим, що в лютому 2013 року помер її чоловік. Вона з донькою ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 фактично вступила у спадщину, а дочка цим правом не скористалась. Небажання ОСОБА_2 прийняти участь у вирішенні питання про прийняття спадщини та оформити необхідні документи в нотаріальних органах перешкоджає позивачу реалізувати своє право, як спадкоємця. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з ненаданням належним чином оформленого правовстановлюючого документу на спадкове майно, так як із-за тривалої хвороби ОСОБА_4 не встиг зареєструвати право власності на нерухоме майно.

Під час розгляду справи позивач та представник позивача позов підтримали у повному обсязі, уточнені позовні вимоги просили задовольнити. Відповідач та третя проти задоволення позову не заперечували.

Право відповідача у повному чи частковому визнанні позову закріплено статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, з урахуванням визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб 13 грудня 1969 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження ІІ-АГ № 285387 (а.с. 8).

Від шлюбу у подружжя ОСОБА_4 народилася дитина ОСОБА_5 (свідоцтво про народження І-ЖД № 474929, видане 10 травня 1975 року Київським відділом ЗАГС м. Одеси (а.с. 55).

При дослідженні судом витягу від 19.09.2013 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого ОСОБА_6, встановлено, що ОСОБА_5 після державної реєстрації шлюбу отримала прізвище «Азарьонок» (а.с. 79).

17 липня 1997 року ОСОБА_7, діюча від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 продала, а ОСОБА_4 купив 8/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, 6 станція Люсдорфської дороги, лінія перша, будинок 2, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна укладеного на Одеській товарній біржі (а.с.9-10).

Київським районним судом м. Одеси 27 грудня 2002 року по справі № 2-3943/02 ухвалено рішення про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним (а.с. 15-16).

ОСОБА_4 помер 10 лютого 2013 року. Свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 329745 видане 11 лютого 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (а.с. 5).

Тривала хвороба та тяжкий стан здоровя ОСОБА_9 до смерті, які перешкодили йому вчинити необхідні по оформленню майна дії, підтвердженні сторонами та матеріалами справи, в тому числі і довідкою до акта огляду МСЕК від 30.11.2011 року про інвалідність (а.с. 14).

Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті. Надані суду докази достовірно свідчать про те, що до моменту смерті 8/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, 6 станція Люстдорофської дороги, лінія перша, будинок 2 належали ОСОБА_4 на праві власності.

Позивач є спадкоємцем першої черги до майна померлого ОСОБА_4 і вона виконала передбачені законом дії щодо прийняття спадщини, тому до ОСОБА_1 перейшло право власності на зазначене нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Позивач позбавлена можливості одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом із-за неналежної реєстрації правовстановлюючого документу на спадкову квартиру.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину, так як з відповідною заявою до нотаріальної контори не зверталась, на час відкриття спадщини разом з матірю не проживала.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 спадщину прийняла, оскільки своєчасно подала нотаріусу заяву про її прийняття.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття (ч.5, ст. 1268).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Задовольняючи позовні вимоги, суд приймає до уваги визнання позову відповідачем та третьою особою, які не заперечували проти визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, а також обставини, встановлені рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 грудня 2002 року по справі № 2-3943/02, яке набрало законної сили.

Згідно із ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд вважає, що позивач надав суду достатні докази в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заявлені позивачем вимоги.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 8, 11, 15, 60, 61, 174, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 8/25 частин домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, 6 станція Люстдорофської дороги, лінія перша, будинок 2 в поряду спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 10 лютого 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Літвінова І. А.