Рішення № 36070872, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19627/13 11.12.13

За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва

«Київавтошляхміст»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»

про стягнення 11 372,80 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Бондарюк М.П. - дов. № 079 від 04.01.13 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 11 372,80 грн., в результаті настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.04.12 р., близько 11:45 год. в м. Києві на Московському мосту, за участю транспортних засобів трактор «МТЗ-80», державний номер 01490КС з причепом «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, під керуванням Анищенка О.В., який знаходиться на балансі Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, та «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, що належить Кисса М.П.

Ухвалою суду від 11.10.13 р. порушено провадження у справі № 910/19627/13 та призначено її розгляд на 11.11.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.13 р. подав суду документи на виконання вимог ухвали суду та заявив клопотання про направлення запиту до МТСБУ для отримання інформації стосовно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6834734.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва дійшов висновку про недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення у даній справі, у зв'язку з чим визнав за потрібне витребувати необхідні докази.

Відповідно до ст. 38 господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.13 р. не з'явився, , вимог ухвали суду від 11.10.13 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 11.11.13 р. відкладено розгляд справи до 04.12.13 р., у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для направлення запиту до МТСБУ для витребування інформації.

Через службу діловодства господарського суду 03.12.13 р. від МТСБУ надійшла відповідь на судовий запит, яка залучена до матеріалів справи.

У судове засідання 04.12.13 р. представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 04.12.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача (зворотного повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи), також з метою забезпечення можливості реалізувати процесуальні права та обов'язки відповідача, суд ухвалою від 04.12.13 р. відклав розгляд даної справи на 11.12.13 р.; в черговий раз зобов'язав відповідача надати суду: письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу; належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи та оригінали для огляду в судовому засіданні матеріалів страхової справи щодо ТДП, яка мала місце 25.04.12 р., близько11:45 год. на Московському мосту в місті Києві, за участю транспортних засобів «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, «МТЗ-80», державний номер 01490КС та причепа «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ; належним чином засвідчену копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/6834734.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 11.12.13 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 11.12.13 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.12 р., близько 11:45 год. в м. Києві на Московському мосту, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів трактор «МТЗ-80», державний номер 01490КС з причепом «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, під керуванням Анищенка О.В., який знаходиться на балансі Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, та «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, що належить Кисса М.П.

Шміт О.А., керуючи транспортним засобом «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв зіткнення з причепом «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ до трактора «МТЗ-80», державний номер 01490КС, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортного засобу, який знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання.

Про наведене свідчить довідка про ДТП відділу ДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8996739 від 27.04.12 р. та постанова Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.12 року в адміністративній справі ун. № 2605/80099/12 провадження № 3-3896/12, відповідно до якої Шміта О.А. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.12 року в адміністративній справі ун. № 2605/80099/12 провадження № 3-3896/12, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою Шміта О.А. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено комунальну власність, яка знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання (причіп «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ).

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (надалі - Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Позивач пояснив суду, що з метою відновлення пошкодженої в результаті ДТП колесо- відбійної стрічки та поручня 24.01.12 р. було складено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, у відповідності до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна в результаті вищезазначеної ДТП становить 13 306,00 грн.

Бригадою шляхових працівників Південної МЕДД були проведені роботи по ремонту пошкодженого майна, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 44/1 за січень 2012 р.

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лпфорт»» (страховик) та Кисса М.П. (страхувальник) було укладено договір страхування (поліс № АА/6834734), який діяв станом на 25.04.12 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу (страхувальника), а саме - автомобілем марки «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Позивач направив 13.06.12 р. на адресу ПрАТ «СК «Лафорт» заяву на виплату страхового відшкодування та пакет необхідних документів, з проханням відшкодувати збитки Комунальному підприємству по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в розмірі 11 372,80 грн., у зв'язку із пошкодженням причіпа «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, що є комунальною власністю і знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.04.12 р. на Московському мосту в м. Києві, за участю транспортного засобу «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, якого визнано винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт», відповідно до полісу цивільно-правової відповідальності № АА/6834734 з терміном дії до 16.09.12 р.

ПрАТ «СК «Лафорт» листом (вих. № 1313 від 14.08.12 р. надало відповідь на вищевказану заяву, згідно з якою повідомило, що після розгляду наданих страховій компанії документів за страховим випадком, що стався 25.04.12 р., було складено страховий акт № 1312462/2-1 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

При цьому, позивач пояснив, що зазначений страховий акт не було надіслано відповідачем позивачу, а також не була в листі зазначена сума страхового відшкодування, що підлягала виплаті.

12.12.12 р. КП по ремонту і утриманню мості і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» надіслало Державній комісії по регулюванню ринків фінансових послуг України скаргу про порушення страховиком законодавства про страхову діяльність (вих. № 38/1148 від 12.12.12 р.).

Крім того, позивач пояснив, що з метою досудового врегулювання даного спору, ним було надано ПрАТ «СК «Лафорт» претензію (вих. № 38/1209 від 31.01.13 р.) з вимогою терміново розглянути дану претензію та сплатити страхове відшкодування за страховим випадком, що стався 25.04.12 р. близько 11:45 год. на Московському мосту в м. Києві, за участю транспортних засобів трактор «МТЗ-80», державний номер 01490КС з причепом «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, під керуванням Анищенка О.В., який знаходиться на балансі Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, та «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, що належить Кисса М.П.

Враховуючи те, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.05.12 року в адміністративній справі ун. № 2605/80099/12 провадження № 3-3896/12 Шміта О.А., який керував автомобілем «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його наїзду на комунальну власність, яка знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання (причіп «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ), він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст».

За таких обставин на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення суми завданої шкоди в розмірі 11 372,80 грн., у зв'язку із пошкодженням причепу «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, що є комунальною власністю і знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.04.12 р. на Московському мосту в м. Києві, близько 11:45 год., за участю транспортного засобу «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, якого визнано винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт», відповідно до полісу цивільно-правової відповідальності № АА/6834734 з терміном дії до 16.09.12 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 22.1. та 22.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.

У відповідності до п. 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» зазнало витрат, пов'язаних з пошкодженням комунальної власності, яка знаходиться на балансі позивача на праві господарського відання (причіп «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ) у розмірі 11 372,80 грн.

Враховуючи наведене, позивач правомірно звернувся з позовною вимогою до ПрАТ «СК «Лафорт» про відшкодування збитків в розмірі 11 372,80 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення суми завданої шкоди в розмірі 11 372,80 грн., у зв'язку із пошкодженням причепу «БЗП-7», державний номер АА9761ХХ, що є комунальною власністю і знаходиться на балансі КП по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на праві господарського відання, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 25.04.12 р. на Московському мосту в м. Києві, близько 11:45 год., за участю транспортного засобу «Dodge Dakota», державний номер ВН7935СР, під керуванням Шміта Олексія Анатолійовича, якого визнано винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт», відповідно до полісу цивільно-правової відповідальності № АА/6834734 з терміном дії до 16.09.12 р., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1192, 1198 Цивільного кодексу України; ст. ст. 352, 354 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 35, 44, 49, 55, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (вул. Довнар-Запольського, 9/10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 25005889) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (вулиця Набережно-печерська дорога, 2, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 03359018) 11 372 (одинадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 80 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.