Ухвала суду № 36068504, 11.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 413/11191/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/2542/К/13 суддя Борис О.Н.

Категорія - 27 ( І ) Доповідач - Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Братіщевої Л.А., Соколан Н.О.

при секретарі: Бевзі М.О.

за участі: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" - Подолінного Романа Георгійовича

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк (надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і після уточнення позовних вимог просило звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 у сумі 38506, 87 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 березня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25 березня 2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, згідно умов якого, відповідач надала в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

У порушення норм закону та договору відповідач зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, станом на 02 квітня 2013 року заборгованість склала 38506,87 грн., у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на іпотечне майно шляхом продажу іпотечного майна.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2013 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитною угодою № 142-МК від 27.03.2008 року в сумі 38506,87 гривень, яка складається з 11654,41 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 25787,65 грн. простроченої заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 64,81 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, звернуто стягнення на трикімнатну квартиру, яка знаходиться на п'ятому поверсі 9-ти поверхового жилого будинку, загальною площею 62,17 кв м, житлова площа 38,7 кв м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 142-МК/1 від 27.03.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дії щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки за ціною визначеною договором сторонами 112000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір в сумі 385 грн. 07 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано, що судом першої інстанції не надано належної оцінки розрахункам Банку щодо заборгованості за її кредитним договором, не враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1056-1 К України в редакції від 09.01.2009 року Банк не мав права в односторонньому порядку підвищувати проценти за кредитним договором та не враховано строк позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційних скарг, та заперечень на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм матеріального та процесуального закону, задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з умов кредитного договору.

Так, 27 березня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 була укладена кредитна угода № 142-МК. відповідно до умов якої, ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит в сумі 50 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25 березня 2013 року.

Згідно п. 1.1 зазначеної Кредитної угоди № 142-МК, кредит надавався при наявності вільних грошових коштів. Надання коштів здійснюється окремими частинами - траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яким не буде перевищувати суму, визначену п. 1.2 зазначеної угоди. Видача частини кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін та на умовах, передбачених Кредитною угодою та договором про видачу Траншу. Сума кожної частини, термін по кожному Траншу кредиту оформлюється окремим договором про видачу Траншу при кожній видачі частини кредиту.

В межах дії кредитної угоди, сторони уклали Договір про видачу траншу № 142-МК/1 від 28.03.2008 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 50000,00 грн. на термін до 25.03.2013 року, що передбачено Графіком погашення кредиту та відсотків, який є невід'ємною частину Договору.

Умовами Кредитної угоди передбачено, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, позичальник зобов'язаний надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із: заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Вимогами Договору про видачу траншу передбачено, що у разі порушення боржником будь-якого із зобов'язання по погашення Траншу кредиту, боржник зобов'язаний сплатити Банку відсотки за користування Траншем в розмірі 42% річних від суми залишку не погашеної заборгованості.

Згідно умов п.22 Іпотечного договору звернення стягнення здійснюється у випадках, передбачених п.п.16.7.1., 16.7.2, 16.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Відповідно до п.33.4 Іпотечного договору сторони визначили вартість предмета іпотеки, що становить 112500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Оскільки зобов'язання по кредитному договору відповідачем виконувалося не в повному обсязі та не в строк, позивачем нарахована заборгованість по кредитному договору, яка станом на 02 квітня 2013 року складає 38506 грн. 87 коп., та складається із суми заборгованості за кредитом, суми несплачених відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Виходячи з положень ст.ст. 509,526,527,530,610-612,623,625,627-629,1050,1054-105 ЦК України суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що Банком порушено умови кредитної угоди, оскільки відповідачу, згідно кредитної угоди, не були надані 100 000 грн. є безпідставними, оскільки надання коштів, відповідно до умов кредитної угоди, здійснюється окремими частинами - траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яким не буде перевищувати суму, визначену п. 1.2 зазначеної угоди. Видача частини кредиту здійснюється після підписання договору про видачу Траншу, на термін та на умовах, передбачених Кредитною угодою та договором про видачу Траншу. Сума кожної частини, термін по кожному Траншу кредиту оформлюється окремим договором про видачу Траншу при кожній видачі частини кредиту.

Сторонами по справі було підписано договір на видачу одного траншу в розмірі 50000 грн., другої угоди про видачу траншу підписано не було, що свідчить про те, що Банком умови кредитної угоди порушені не були.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки розрахункам Банку щодо заборгованості за її кредитним договором спростовуються встановленими обставинами справи та умовами кредитного договору, крім того відповідачем, відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, вказаний розрахунок позивача не спростовано, та не надано належних доказів того, що відповідач належним чином виконувала кредитні зобов'язання.

Не можуть бути підставою для скасування законного рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що позивач не мав права в односторонньому порядку підвищувати проценти за кредитним договором, оскільки вказані доводи є безпідставними.

Відповідно до п.4.3 кредитної угоди № 142-МК при порушенні позичальником будь яких зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.2.2.3,2.3.3,2.4.1,4.10 кредитної угоди, а також п.п.1.3,2.2.3 договорів про видачу Траншу позичальник сплачує банку відсотки за користування Траншем кредиту в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Оскільки відповідачем були порушені вимоги п.п.2.2.3 кредитної угоди щодо погашення кредиту в строки згідно Графіку, відповідно до вимог кредитної угоди позивачем вірно встановлено розмір 42% річних до простроченого кредиту, та одностороння зміна умов угоди не мала місця.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного розподілу Банком отриманих від відповідача коштів не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду, оскільки відповідно до п. 4.8 кредитної угоди сторонами був визначений порядок оплати боргів по кредитній угоді, та Банком вказаний порядок порушений не був.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно строків позовної давності, то вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки згідно додатку № 1 до договору про видачу траншу № 142-МК/1 від 28.03.2008 року останнє погашення кредиту мало бути 25.03.2013 року, таким чином строк позовної давності починає перебіг саме з 25.03.2013 року.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем доведені, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону, а тому, підстав, для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: