Рішення № 36065814, 16.12.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/19048/13-ц

Провадження по справі 2/122/2085/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Гоцкалюк В.Д.,

при секретарі Дірієнко Т.О.

розглянувши у залі суду у м. Сімферополі заяву ОСОБА_1, про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, малашкіної Т.С., про стягнення коштів.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 вересня 2013 року було відкрите провадження по вищевказаній цивільній справі.

ОСОБА_1 надала до суду заяву у порядку, передбаченому ст.ст. 151-153 ЦПК України про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Заява про забезпечення позову розглядається судом у порядку ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши подану заяву про забезпечення позову та оглянувши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Пунктом 4 вказаної Постанови передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 року № 85/5 «Про внесення змін і доповнень в деякі нормативно - правові акти Міністерства юстиції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18 серпня 2004 року за №1020/9619 і №1021/9620, яким затверджена нова редакція Положення про Єдиний реєстр заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна, для вирішення питання про накладення арешту необхідно суду надати підтверджені письмовими доказами дані про майно, яке підлягає арешту, а саме - тип об'єктів, що підлягають арешту, їх реєстраційні номери, адреси об'єктів, кадастрові номери, опис об'єктів, а також додаткові відомості про тип об'єктів. Крім того, необхідно надати відомості про власника майна, а саме його прізвище, ім'я, по батькові, ідентифікаційний номер, повна і точна адреса і додаткові відомості про особу.

ОСОБА_1 не зазначила, на яке саме майно та на які рахунки, належить накласти арешт, що позбавляє суд дійти висновку про наявність достатнього обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, та робить неможливим виконання ухвали про забезпечення позову.

Відсутність зазначеної інформації позбавляє також суд можливості дати належну оцінку щодо співмірності заявлених позовних вимог виду забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, про якій йдеться у заяві.

Також, позивачем не доведено суду, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

З урахуванням наведеного суд вважає, що відсутні правові підстави для забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, малашкіної Т.С., про стягнення коштів, шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно.

Керуючись статтями 151-153, 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя