Ухвала суду № 36065542, 12.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/8723/13-ц

провадження № 4с/106/70/2013

УХВАЛА

12.12.2013 м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Володарець Н.М.

при секретарі Некрасовій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим Журавель Теймураза Теймуразовича про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2-10/2009, виданих Євпаторійським міським судом,

В С Т А Н О В И В :

27 листопада 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою на постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим Журавель Т.Т. про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2-10/2009, виданих Євпаторійським міським судом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Євпаторійського міського суду від 16.02.2009 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю та за позовом Євпаторійської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про знесення самовільної будівлі позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 за власний рахунок: провести знос самовільно прибудованого тамбуру на вході до квартир АДРЕСА_1 розміром у плані 3,0 х 3,0 м; здійснити знос самовільно виконаної прибудови до сараю літ. «П» розміром у плані 21,3 х 2,3 м; встановити на колишнє місце сходини, які йдуть на 2-й поверх літ. «П»; відновити фасадну стіну сараю літ. «П» на колишнє місце, в один рівень з іншими сараями; привести земельну ділянку у первісний стан. В іншій частині позову відмовлено. Зазначене судове рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16.11.2010 року. На підставі цього рішення суду, Євпаторійським міським судом було видано відповідні виконавчі листи, для примусового виконання яких у ВДВС Євпаторійського МУЮ було відкрито виконавче провадження, під час якого було встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 є пам'яткою архітектури ХХ сторіччя, збудовано більше ніж 100 років тому, знаходиться у ветхому стані і потребує капітального ремонту. Під час останнього капітального ремонту домоволодіння впродовж його несучих стін були встановлені металеві стяжки, але незважаючи на це, стан несучих стін не є задовільним. Враховуючи, що самовільні прибудови вбудовано до несучих стін, їхнє знесення може загрожувати стану несучих стін житлового будинку в цілому. Висновком судової будівельно-технічної експертизи №42 від 08.10.2011 року, виконаної за постановою ВДВС від 19.05.2011 року, було встановлено істотні обставини, які мають значення для справи і суттєво ускладнююь виконання судового рішення. Зокрема зазначеним висновком встановлено технічну неможливість зносу самовільного прибудованого тамбуру на вході до квартир №6, 7 літ. «А» домоволодіння АДРЕСА_1 - літ. «а1» без пошкодження конструкцій стін, перекриттів підвалу житлового будинку літ. «А» домоволодіння АДРЕСА_1, який є багатоквартирним, складається з 2-х поверхів і знаходиться у спільній частковій власності мешканців інших квартир, не залучених до участі у справі. Також висновком було встановлено, що за відсутності вказаного прибудованого тамбуру літ. «а1» на вході до квартир №6, 7 літ. «А» розміром у плані 3,0 х 3,0 м, неможливо забезпечити санітарно-гігієнічні умови проживання та експлуатації жилих приміщень квартир №6, 7, оскільки у разі зносу тамбуру квартири не будуть відповідати вимогам п. 5.23, 5.26 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», п. 12.3.1 ДБН В.3.2.2-2009 «Житлові будівлі. Реконструкція і капітальний ремонт», п. 6.27, 6.32, 6.33, 6.37, 6.39, 6.40 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне устаткування будівель і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання», п. 7.1 ДС «Правила планування і забудови населених пунктів», п. 3.1, 3.21 СНіП 2.04.05-91 У «Опалення. Кондиціонування. Вентиляція», п. 5.1 СНіП 2.04.01-85 «Внутрішні водопровід і каналізація», що ставляться до житлових квартир. Окрім того висновком експерта було встановлено, що технічно неможливо здійснити знос самовільно виконаної прибудови до сараю літ. «П» без пошкодження стін фундаменту сараю літ. «П», який знаходиться у власності декількох співвласників - мешканців інших квартир домоволодіння. При цьому розділ сараю літ. «П» в натурі між співвласниками не здійснювався, межі частки сараю, що знаходиться у власності відповідачів, не встановлені. Таким чином, висновком експерту встановлена технічна неможливість зносу самовільно прибудованого тамбуру на вході до квартир №6, 7 літ. «А» розміром у плані 3,0 х 3,0 м і самовільно виконаної прибудови до сараю літ. «П» розміром у плані 21,3 х 2,3 м без пошкодження несучих конструкцій стін і фундаменту житлового будинку і сараю та без порушення державних будівельних стандартів і санітарних норм, що ставляться до жилих приміщень. У відповідності до п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі вказаного висновку експерта старший державний виконавець ВДВС Євпаторійського МУЮ Мяло П.М. склав відповідний акт та постановами від 11.11.2011 року повернув виконавчі листи стягувачам. 25 жовтня 2010 року ОСОБА_4 знову звернулася до ВДВС Євпаторійського МУЮ з заявою про примусове виконання вказаних вище виконавчих листів та на підставі її заяви постановами головного державного виконавця Журавель Т.Т. від 28.10.2013 року ВП №40432130, ВП №40432119 та ВП №40432110 відкрито виконавчі провадження. Копії зазначених постанов були отримані 14 листопада 2013 року. Вважають зазначені постанови такими, що не враховують фактичних обставин і не засновані на законі оскільки встановлена висновком експерту технічна неможливість проведення виконавчих дій по знесенню об'єктів нерухомого майна продовжує існувати, та згідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом 1-го року, отже строк пред'явлення виконавчих листів сплив 12 листопада 2012 року. Крім того, вважають, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а разі повернення виконавчого документа у зв'язку з встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Враховуючи, що дія встановленої законом заборони не закінчилася, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання після його переривання взагалі не розпочався. На підставі зазначеного, просять суд визнати постанови головного державного виконавця Журавель Т.Т. про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2013 року ВП №40432130, ВП №40432119 та ВП №40432110 - неправомірними та скасувати їх.

В судовому засіданні представник заявників ОСОБА_9, діюча на підставі довіреностей в межах наданих повноважень, скаргу підтримала, надала суду пояснення, аналогічно викладеному у ній, просила заявлені вимоги задовольнити.

Державний виконавець ВДВС Євпаторійського МУЮ Журавель Т.Т. скаргу не визнав, вважав її необґрунтованою та безпідставною, а оскаржувані постанови - прийняті ним у межах наданих повноважень та у відповідності до діючого законодавства. Просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог та залишити прийняті ним постанови у силі.

Заінтересована особа ОСОБА_4, діюча також у інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі довіреностей, а також представник Євпаторійської міської ради заявлені вимоги не визнали, вважали їх необґрунтованими та просили суд у задоволенні скарги відмовити.

Вислухавши доводи представника заявників, державного виконавця та заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчих проваджень №16030/2, №15028/2, №16029/2, суд вважає скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Євпаторійського міського суду від 16 лютого 2009 року, яке набрало чинності 16 листопада 2010 року, Євпаторійським міським судом видано виконавчі листи: 1 лютого 2011 року №2-10/2009 про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок привести земельну ділянку у первісний стан, 1 лютого 2011 року №2-10/2009 про зобов'язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 за власний рахунок встановити на колишнє місце сходини, які йдуть на другий поверх літ. «П» та відновити фасадну стіну сараю літ. «П» на колишнє місце, в один рівень з іншими сараями; та 21 березня 2011 року №2-10/2009 про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок провести знос самовільно прибудованого тамбуру на вході до квартир №6,7 літеру «А» домоволодіння АДРЕСА_1 розміром 3,0 х 3,0 м, а також здійснити знос самовільно виконаної самовільної прибудови до сараю літ. «П» розміром у плані 2,3 х 2,3 м.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що в 2011 році зазначені виконавчі листи були пред'явлені стягувачем до примусового виконання у ВДВС Євпаторійського МУЮ та державним виконавцем було відкрито виконавчі провадження з їх примусового виконання, у ході якого постановою державного виконавця від 19 травня 2011 року було призначено експертизу, за результатами якої було встановлено, що виконати рішення суду в частині знесення самовільно прибудованого тамбуру на вході до квартири №6, 7 літ. «А» домоволодіння АДРЕСА_1 розміром 3,0 х 3,0 м неможливо у зв'язку з тим, що у технічних документах БТІ та у Витягу з реєстру прав власності нерухоме майно відсутні дані про місцезнаходження самовільного тамбуру при вході до квартири №6, 7, оскільки у зазначених Витягу та схематичному плані БТІ при вході в квартиру №6, 7 зазначена прибудова літ. «а1», у рішенні суду не уточнено адресу місцезнаходження тамбуру та домоволодіння, оскільки зазначено дві адреси. Провести знесення будівлі прибудови літ. «а1» технічно неможливо без пошкодження конструкцій стін та перекриття підвалу житлового будинку літ. «А» без пошкодження конструкцій стін будинку літ. «А». Також при відсутності прибудови літ. «а1» неможливо забезпечити санітарно-гігієнічні умови проживання та експлуатації житлових приміщень в квартирі №6, 7, тоді зазначена квартира не буде відповідати вимогам п. 5.23, 5.26 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будівлі. Загальні положення», п. 12.3.1 ДБН В.3.2.2-2009 «Житлові будівлі. Реконструкція і капітальний ремонт», п. 6.27, 6.32, 6.33, 6.37, 6.39, 6.40 ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне устаткування будівель і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання», п. 7.1 ДС «Правила планування і забудови населених пунктів», п. 3.1, 3.21 СНіП 2.04.05-91 У «Опалення. Кондиціонування. Вентиляція», п. 5.1 СНіП 2.04.01-85 «Внутрішні водопровід і каналізація», що ставляться до житлових квартир. Не можливо виконати рішення суду в частині знесення самовільно збудованої прибудови до сараю літ. «П» розміром 2,3 х 2,3 м у зв'язку з тим, що відповідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно відсутні відомості про самовільно прибудовану прибудову до 1/7 частки сараю літ. «П» розмірами в плані 2,3 х 2,3 м. Згідно зазначеного Витягу прибудова до 1/7 частки сараю літ. «П» розмірами по плану 2,30 х 2,70 м та розташована по АДРЕСА_1, фактично у рішенні суду не уточнена адреса домоволодіння та цієї прибудови, а також розміри прибудови не відповідають відомостям БТІ. При обстеженні було встановлено, що до сараю літ. «П» прибудовано кілька прибудов. Провести знесення прибудови літ. «П» до 1/7 частки сараю літ. «П» технічно неможливе без пошкодження конструкцій стін та фундаменту сараю літ. «П», що знаходиться у власності кількох співвласників. Крім того неможливо виконати рішення суду по поновленню земельної ділянки у первісний стан у зв'язку з тим, що не уточнено адресу земельної ділянки та її первісний стан, у частині встановлення на попереднє місце сходів, які ведуть на другий поверх сараю літ. «П» також неможливо виконати рішення суду у зв'язку з тим, що у рішенні не зазначені попередні габарити та розміри сходів та сходинок. Також зазначеним висновком експерта встановлено, що неможливо виконати рішення суду і в частині поновлення фасадної стіни сараю літ. «П» у попередній стан на одному рівні з іншими сараями у зв'язку з тим, що прибудова до сараю літ. «П» влаштована на місці видаленої частини стіни сараю літ. «П» та зареєстрована у Витягу у домоволодіння АДРЕСА_1.

Отже на підставі висновків зазначено експертизи державним виконавцем 11 листопада 2011 року було винесено постанови про повернення зазначених вище виконавчих листів стягувачу на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що міститься відмітка державного виконавця на виконавчих листах.

21 жовтня 2013 року представник стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_10, діюча на підставі довіреності, звернулася до ВДВС Євпаторійського МУЮ з заявою про прийняття до виконання зазначених вище виконавчих листів, у зв'язку з чим 28 жовтня 2013 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим Журавель Т.Т. винесено постанови від 28.10.2013 року ВП №40432130, ВП №40432119 та ВП №40432110 про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2-10/2009, виданих 11 лютого 2011 року та 21 березня 2011 року, про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок привести земельну ділянку у первісний стан, про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок встановити на колишнє місце сходини, які йдуть на другий поверх літ. «П» та відновити фасадну стіну сараю літ. «П» на колишнє місце, в один рівень з іншими сараями; та про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за власний рахунок провести знос самовільно прибудованого тамбуру на вході до квартир №6,7 літеру «А» домоволодіння АДРЕСА_1 розміром 3,0 х 3,0 м, а також здійснити знос самовільно виконаної самовільної прибудови до сараю літ. «П» розміром у плані 2,3 х 2,3 м.

Умови та порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, передбачає Закон України «Про виконавче провадження». Цим же Законом встановлено правові засади захисту прав стягувача, боржника у виконавчому провадженні, що полягають у можливості оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду. Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених в порядку цивільного судочинства, здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Примусове виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів закон покладає на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Правові засади діяльності державної виконавчої служби визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Згідно зі ст. 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Положеннями статті 18 цього закону передбачено вимоги до виконавчого документа.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що зазначені вище виконавчі листи №2-10/2009, видані Євпаторійським міським судом, містять у собі всі перелічені у ст. 18 Закону необхідні реквізити, тобто відповідають зазначеним вище вимогам.

Доводи заявників та їх представника про те, що згідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом 1-го року, отже строк пред'явлення зазначених вище виконавчих листів сплив 12 листопада 2012 року, суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству.

Так, у відповідності із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року у редакції, діючої на час постановлення судового рішення, а саме на 16 лютого 2009 року, та на час набрання ним законної сили, тобто на 16 листопада 2010 року, виконавчий лист міг бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.

Ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинної на момент повторного пред'явлення виконавчих листів №2-10/2009 до виконання, строк пред'явлення виконавчих документів до виконання скорочено до одного року.

Ч. 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За таких підстав суд вважає, що вказані виконавчі листи №2-10/2009 пред'явлені стягувачем у встановлений законом строк та зазначений у виконавчих листах.

Відповідно до статті 19 закону, положеннями якої передбачено підстави для відкриття виконавчого провадження, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Статтею 26 Закону передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що підстави для відмови у відкритті виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2-10/2009, виданих Євпаторійським міським судом, на час пред'явлення їх стягувачем до виконання були відсутні.

Доводи заявників та їх представника про те, що державний виконавець не мав права відкривати виконавчі провадження, оскільки дія встановленої законом заборони щодо проведення виконавчих дій не закінчилася, жодна обставина з моменту повернення виконавчих листів стягувачу не змінилася і встановлена висновком експерта технічна неможливість проведення виконавчих дій по знесенню об'єктів нерухомого майна продовжує існувати, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, такими, що суперечать вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в судовому засіданні при розгляді справи не встановлено існування заборони щодо проведення виконавчих дій за вказаними вище виконавчими документами.

Відповідно до положень ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи заявників про неправомірність постанов державного виконавця від 28 жовтня 2013 року про відкриття виконавчих проваджень, суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Таким чином, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог заявників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про відсутність правових підстав для задоволення їх скарги в межах заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 73, 209, 210, 386 - 388 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим Журавель Теймураза Теймуразовича про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2-10/2009, виданих Євпаторійським міським судом, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Володарець