Рішення № 36065525, 10.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/8521/13-ц

2/106/2191/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі

головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Данелян М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка дії у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення права користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року Державне підприємство « Євпаторійський морський торговельний порт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка дії у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про позбавлення права користування житловим приміщенням. Свої вимоги мотивував тим, що згідно ордеру від 10.03.1966 сім'ї ОСОБА_6 виділено службове житло площею 40,5 кв.м. для проживання сім'ї, складом чотири чоловіка у гуртожитку порту. У 1987 році ОСОБА_6 звільнився з морського порту, його дружина ОСОБА_7 звільнена з роботи у морському порту по скороченню штатів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи у порту не працювали, не мали з позивачем трудових стосунків, зареєстровані у житлових приміщеннях з 2001 та 2004 році відповідно. Враховуючи тривалий час праці та пенсійний вік ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позивач не приймав мір по їх виселенню з квартири, але після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язані звільнити займані житлові приміщення, але вони навпаки приймають міри для приватизації державного майна, вони не звернулися до позивача для отримання нового ордеру та укласти договір найму. Житлові приміщення відповідачі використовують для здавання у найм. Вважає, що відповідачі самовільно та безпідставно проживають у спірної квартирі, відмовляються добровільно знятися з реєстраційного обліку , тому просить позбавити відповідачів права користування квартирою АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 яка дії в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 позовні вимоги Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» не визнала, просила у їх задоволенні відмовити повністю, пояснивши, що у даний час відповідачі правомірно займають житлове приміщення, що встановлено рішеннями суду, яке набрало законної чинності, тому підстав для позбавлення відповідачів права користування квартирою, відсутні. Крім того зазначила, що між сторонами фактично склалися житлові правовідносини, які регулюється Житловим Кодексом України, яким не передбачено такий спосіб захисту, як позбавлення права користування квартирою.

Відповідач ОСОБА_1 з позовом не погодився з тих самих підстав, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача ОСОБА_1, дослідив надані сторонами докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав

Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Господарського суду АРК від 4.04.2006 року по справ 2-2651.1-2006 про визнання права власності, знаходиться у власності Держави Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку, у цілому, знаходиться у повному господарському веденні Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» ( а.с.15)

Встановлено, що згідно ордеру № 78 від 10 березня 1966 року ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» передав у найм сім'ї ОСОБА_6 з 4 чоловік три кімнати, площею 40,5 кв.м. ( а.с.9).

Рішенням Євпаторійського міського суду від 15 травня 2009 року, від 05.09.2012 року, які набрали законної сили, встановлено, що літер «Р» є житловим будинком, приміщення, надані по ордеру № 78 від 10 березня 1966 року не є службовими, не є гуртожитком, а надані ОСОБА_11 у 1966 році, як наймачу. Цими ж рішеннями встановлено, що відповідачі правомірно використовують житлове приміщення.

Обставини, встановлені рішенням суду, відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України доведенню не підлягають.

Встановлено, що квартира перебуває у відомчому житловому фонді, а тому питання, які виникають у процесі експлуатації квартири, вирішуються на підставі норм Житлового кодексу України.

Таким чином правовідносини, які склалися між сторонами регулюються нормами Житлового Кодексу України.

Встановлено, що рішенням Євпаторійського міського суду від 05.09.2012 року у задоволенні позову ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка дії у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій ОСОБА_1 по занняттю та використанню житлових приміщень та витребування житлових приміщень з чужого незаконного володіння відмовлено.

Рішенням Євпаторійського міського суду від 15.05.2009 року у задоволенні позову ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення відмовлено.

Як передбачено нормами статей 58, 62, 63 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється згідно з договором найму жилого приміщення. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше жиле ізольоване приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У відповідності з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За такими обставинами суд вважає, що позивачем - Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» у судовому засіданні не доведені обставини, на які позивач посилається у позові, а саме, незаконності користування відповідачами квартирою АДРЕСА_1, те, що спірна квартира є службовою квартирою, є гуртожитком.

Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стало право користування відповідачів квартирою АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи порушення свого права, позивач вказував, що оскільки відповідачі не переоформили ордер на вселення у квартиру, не уклали договір найму квартири з власником, то вони повинні бути позбавлені права користування квартирою.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені в ст. 16 ЦК України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається матеріальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Житловий кодекс України, яким регулюються правовідносини виниклі між сторони не передбачає, такий спосіб захисту порушеного права як позбавлення права користування житловим приміщенням

Отже суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачі не переоформили ордер на вселення у квартиру, тому не мають проживання у квартирі. Ні яким законом України не передбачений обов'язок членів сім'ї наймача переоформлювати ордер на вселення.

Не можуть бути прийняти до уваги суду й доводи позивача про те,що відповідачі не оформлюють договір найму житлового приміщення, оскільки це не відповідає дійсності. Відповідачі неодноразово зверталися до позивача з заявами про укладання договору найму житлового приміщення, в укладанні такого договору ним було відмовлено, що підтверджується листом міського голови м. Євпаторія на адресу ОСОБА_2 від 20.11.2013 року.

Крім того, сама по собі відсутність договору найму, не тягне за собою позбавлення права користування житловим приміщенням.

Посилання позивача на ст. 387 ЦК України та на Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд вважає безпідставними.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з обранням позивачем способу захисту, що не передбачений законом (ст. 16 ЦК України).

На підставі викладеного, керуючись 55, 124 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, ч. ч. 1 ст. 5, ч.1 ст. 58, ч. 1,2 ст. 61 ЖК України, ст.ст. 8, 10,11, 16, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 яка дії у своїх інтересах та інтересах дітей ОСОБА_8, ОСОБА_5 про позбавлення права користування житловим приміщенням , відмовити

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Г.Г.Абзатова