Рішення № 36063771, 17.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/6815/13-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В. Провадження № 22-ц/780/6161/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 46 17.12.2013

РІШЕННЯ

іменем України

12 грудня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Панасюка С.П.,

суддів: Березовенко Р.В., Верланова С.М.,

при секретарі: Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 30.04.1966 року по 20.05.2010 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3.

Після розірвання шлюбу відповідач проживаючи за адресою: АДРЕСА_1, користувалася спільно набутим майном, яке знаходиться за вказаною адресою.

Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з питанням розподілу майно чи відшкодування грошових коштів за частку у спільно набутому майні, але дійти згоди про поділ не вдалося. Про своє порушене право на спільне майно позивач дізнався в червні місяці 2012 року.

У зв'язку з цим позивач просив суд, стягнути з відповідача половину вартості спільного сумісного майна подружжя в сумі 43750 грн. та судові витрати по справі в розмірі 437 грн. 50 коп.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з не доведенням наявності спірного майна в натурі та пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року. та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 30.04.1966 року по 17.11.2009 року. Шлюб між сторонами розірвано за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2009 року (а.с.22). Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача з питанням розподілу майно чи відшкодування грошових коштів за частку у спільно набутому майні, але дійти згоди про поділ не вдалося. Про своє порушене право на спільне майно позивач дізнався в червні місяці 2012 року. Вказані обставини підтверджуються рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2012 року та від 11.07.2012 року у справах за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя (а.с.23-26).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено, у зв'язку з не доведенням наявності спірного майна в натурі та пропуском строку позовної давності.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна в частині відмови за пропуском строків позовної давності, в решті рішення є правильним і таким, що відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Апелянт ОСОБА_2 стверджує, що він дізнався про порушення свого права власності на спільне майно подружжя в червні місяці 2012 року, тобто з моменту розгляду цивільних справ за позовами відповідача ОСОБА_3 про поділ майна подружжя (а.с.23-24). Вказані твердження апелянта нічим не спростовані і об»єктивно підтверджується вище зазначеними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.72 СК України, до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про безпідставність висновків суду першої інстанції в частині пропуску строків позовної давності позивачем по справі.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Тому, в іншій частині доводи апеляційної скарги не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції щодо не доведеності позовних вимог позивача в частині наявності спірного майна в натурі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є безпідставним та необґрунтованим в частині посилань про пропуск строку позовної давності, в решті рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий:

Судді: