Вирок № 36063622, 18.07.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/129/13

381/3601/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» липня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /381/129/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012100310000106 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, зареєстрованого у АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, працюючого вантажником ТОВ «Юнівест Маркетинг», з середньою освітою, не одруженого, українця, громадянина України, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - Купріянчик І.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, його захисника - адвоката ОСОБА_2, потерпілих - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

19.11.2012 року близько 17 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_1, знаходячись на законних підставах в будинку по АДРЕСА_3, який належить батьку його знайомої - ОСОБА_5, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знайденими там же ключами відчинив сейф, з якого непомітно вилучив і привласнив платиновий жіночий перстень з діамантом невеликих розмірів вагою 4 гр., вартістю 1497 грн. 04 коп., золоту обручку вагою 1,8 гр., вартістю 439 грн. 56 коп., золоту обручку вагою 1,4 гр., вартістю 341 грн. 88 коп., золоту каблучку з білим каменем, загальною вагою 1,74 гр., вартістю 419 грн., золоті жіночі сережки вагою 0,62 гр., вартістю 151 грн. 40 коп., золотий ланцюжок вагою 4,51 гр., вартістю 1101 грн. 34 коп., золоту каблучку з діамантом вагою 2 гр., вартістю 490 грн. 06 коп., золоті сережки загальною вагою 2 гр., вартістю 490 грн. 06 коп., золоті сережки загальною вагою 3 гр., вартістю 735 грн. 09 коп., а всього викрав чуже майно на загальну суму 5 665 грн. 43 коп., яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

22.05.2013 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів і з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, спочатку зайшов на територію подвір'я домоволодіння потерпілого ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а потім у спосіб відпирання кватирки вікна, непомітно проник в його житло - безпосередньо сам будинок, з якого повторно вилучив електронний інтернет - планшет марки «Ainol NOVO 10» із зарядним пристроєм до нього вартістю 1800 грн., який знаходився в чохлі з шкірозамінника, вартістю 150 грн., мобільний телефон марки «Nokia 5228», вартістю 500 грн., в якому знаходилась сім карта оператора стільникового зв'язку «Діджус», вартістю 15 грн. на рахунку якої коштів не було та флеш - карту пам'яті 8 GB, вартістю 120 грн., а всього викрав чуже майно на загальну суму 2585 грн., а потім розпорядився викраденим на власний розсуд.

Тому суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за ознакою таємного викрадання чужого майна (крадіжки).

Також суд вважає обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло.

Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини кримінальних правопорушень і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.

Допитаний щодо кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають обставинам злочинів, підтвердивши в судовому засіданні те, що він дійсно 19.11.2012 року близько 17 год. 00 хв., знаходячись на законних підставах в будинку по АДРЕСА_3, який належить батьку його знайомої - ОСОБА_5, діючи з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, знайденими там же ключами відчинив сейф, з якого непомітно вилучив платиновий жіночий перстень з діамантом, дві золоті обручки, золоту каблучку з білим каменем, три пари золотих жіночих сережок, золотий ланцюжок, золоту каблучку з діамантом, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд. Потім 22.05.2013 року близько 23 год. 00 хв., діючи з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що його ніхто не бачить, спочатку зайшов на територію подвір'я домоволодіння потерпілого ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, а потім шляхом відпирання кватирки вікна, непомітно проник в його житло - безпосередньо сам будинок, з якого вилучив електронний інтернет - планшет марки «Ainol NOVO 10» із зарядним пристроєм до нього, який знаходився в чохлі з шкірозамінника, мобільний телефон марки «Nokia 5228» в якому знаходилась сім карта оператора стільникового зв'язку «Діджус» на рахунку якої коштів не було та флеш - карту пам'яті 8 GB, а потім розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, додатковими обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у неповнолітньому віці, повне і добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, які просили його суворо не карати. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Органи досудового розслідування обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України визнали також вчинення ним злочину повторно.

Разом з тим, відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена в статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, що і має місце у даному випадку, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз ураховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Аналогічну правову позицію сформулював і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 29 березня 2012 року, а тому суд виключає вказану обставину як обтяжуючу покарання з його обвинувачення.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, суд згідно з вимогами ст.ст. 65 та 103 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є середньої тяжкості, умисним та корисливим, дані про особу винного, який: до вчиненого ним діяння поставився негативно, мав нормальний стан здоров'я та загального розвитку, характеризувався в цілому позитивно, належно себе поводив у побуті, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебував, мав належні умови життя та виховання у сім'ї.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, умисним та корисливим, дані про особу винного, який у побуті за місцем проживання характеризується виключно позитивно, займається суспільно - корисною працею, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності притягається вперше, публічно осудив свою протиправну діяльність.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, обставини злочинів, їх наслідки, а також те, що на час ухвалення вироку обвинувачений досяг повноліття, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку, призначивши ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкцій ч. 1 ст. 185 (з урахуванням обмежень, встановлених ст. 102 КК України) та ч. 3 ст. 185 КК України, застосувати до нього ст.ст. 104, 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на обвинуваченого встановлені ст. 76 КК України обов'язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Потерпілий ОСОБА_3 встановленим порядком на стадії досудового розслідування пред'явив до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної суспільно небезпечним діянням, яку оцінив у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

У судовому засіданні потерпілий подав заяву про залишення його без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Під час судового розгляду з боку сторін кримінального провадження були відсутні клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 1, 128, 349 ч. 3, 368, 373, 374, 376, 395, 484, 485, 532 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - одного року позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 185 КК України - трьох років позбавлення волі.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 104, 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з дня постановлення вироку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої злочином - залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1:

- на відшкодування процесуальних витрат 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 60 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, код 37975298, УДКСУ у Подільському районі міста Києва, МФО 820019. Призначення платежу: витрати на проведення експертизи від 09.04.2013 року в кримінальному провадженні № 12012100310000494).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ