Вирок № 36063545, 30.05.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/96/13

381/2789/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 30» травня 2013 року м. Фастів

Фастівський місьрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Бончева І.В.;

при секретарі - Гапонюк І.В.,

№ 1 - КП /1027/96/13

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012100330000121 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місяця - листопада, 30-го дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, українця, громадянина України, судимого,

- 08.04.1998 року вироком Васильківського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на три роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України, з відстрочкою відбування покарання строком в один рік;

- 03.08.1998 року вироком Васильківського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на три роки та шість місяців позбавлення волі;

- 13.11.2001 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 289, 15, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) на шість років та шість місяців позбавлення волі;

- 26.02.2008 року вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 190 КК України на один рік пять місяців та двадцять два дня позбавлення волі, тобто такого, що в силу ст. 89 КК України має судимість, а також такого, що перебував у розшуку в звязку з даною справою та ухилявся від суду в період з 25.11.2010 року по 04.11.2011 року,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Ковби В.В., Ільїна Ю.А. та обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В один з днів середини березня 2010 року, ОСОБА_1, знаходячись на пероні залізничного вокзалу станції Васильків, розташованого за адресою: Київська область Васильківський район смт. Калинівка, випадково знайшов паспорт громадянина України серії МЕ 887578, виданого на імя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, 08.07.2008 року Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві. В подальшому ОСОБА_1 вказаний паспорт адміністрації вокзалу чи до правоохоронних органів не передав, а залишив його собі з метою подальшого умисного незаконного використання, тим самим незаконно заволодів паспортом громадянина України шляхом привласнення.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 року), як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Крім цього, в інший день середини березня 2010 року, ОСОБА_1, перебуваючи на вокзалі станції Фастів ПЗЗ, розташованого за адресою: Київська область м. Фастів, вул. Шевченка, 30, власноручно підробив паспорт громадянина України серії МЕ 887578, виданого на імя ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, 08.07.2008 року Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві, шляхом видалення із бланку паспорта фотокартки його законного володільця та подальшого вклеювання власної фотокартки на першу сторінку офіційного документа з метою його особистого використання для посвідчення власної особи.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11.06.2009 року), як підроблення з метою використання офіційного документу (паспорту), який складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити.

02.04.2010 року, близько 01 год. 00 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в транзитному залі залізничного вокзалу станції Фастів ПЗЗ, розташованому за адресою: Київська область м. Фастів, вул. Шевченка, 30, незаконно використав раніше ним підроблений паспорт громадянина України, серії МЕ 887578, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України 08.07.2008 року на ім'я ОСОБА_2, шляхом пред'явлення його працівникам міліції як документ, якій посвідчує його особу.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11.06.2009 року), як використанні завідомо підробленого документа.

29.05.2013 року між старшим прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері у Київській області молодшим радником юстиції ОСОБА_3, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 12012100330000121 та обвинуваченим ОРАПКОМ В.А. в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на два роки, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців, за ч. 3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на один рік та шість місяців. На підставі ст. 70 КПК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України встановити іспитовий строк тривалістю в один рік та шість місяців з покладанням на нього відповідних обтяжуючих обовязків, на що отримана згода обвинуваченого на його призначення, який також зобов'язався у вказаний судом строк повністю відшкодувати судові витрати за проведення під час досудового розслідування техніко-криміналістичної експертизи в сумі 1905 грн. 25 коп. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ч. 3 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України всі є злочинами невеликої тяжкості, від яких потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері у Київській області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОРАПКОМ В.А. відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 незаконно заволодів будь-яким способом паспортом, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 357; підробив з метою використання офіційний документ (паспорт), який складається у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 358; також використав завідомо підроблений документ, а тому такі його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 358 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12012100330000121 угоду про визнання винуватості від 29.05.2013 року між старшим прокурором прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері у Київській області молодшим радником юстиції ОСОБА_3 та обвинуваченим ОРАПКОМ В.А.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29.05.2013 року покарання у виді:

- за ч. 3 ст. 357 КК України - обмеження волі строком на два роки;

- за ч. 1 ст. 358 КК України - обмеження волі строком на два роки та шість місяців;

- за ч. 3 ст. 358 КК України - обмеження волі строком один рік та шість місяців.

За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком на два роки та шість місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в один рік та шість місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Іспитовий строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня постановлення вироку.

Речові докази: паспорт серії МЕ 887578, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України 08.07.2008 року на ім'я ОСОБА_2 зберігати в матеріалах кримінального провадження у визначеному місці.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1:

- на відшкодування процесуальних витрат 1905 (одну тисячу девятсот пять) грн. 25 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31250272210700, код ЗКПО 25574713, УДК в Київській області, МФО 821018. Призначення платежу: за проведення техніко-криміналістичної експертизи документів № 203 від 20.04.2010 року).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: І.В. БОНЧЕВ