Рішення № 36063308, 11.12.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

11.12.2013

Справа № 369/5020/13-ц

Провадження № 2/369/4363/13

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2013 рокуКиєво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

при секретарі Равлюк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року позивач звернулася з цим позовом до суду, посилаючись на те, що сторони знаходяться у шлюбі з 17 вересня 2008 року.

Від шлюбу з відповідачем вона має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживає з нею та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вона більше не може, перебуваючи поруч з відповідачем, піддавати постійній загрозі ушкодження здоровя та загрозі життю дитині з боку ОСОБА_2, оскільки останній не дивлячись на їхнє окреме проживання погрожує їм заподіянням фізичних страждань.

Просила визначити місцем проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матірю ОСОБА_1 за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Франко, 163.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач позов визнав, та не заперечував проти його задоволення.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

За правилами ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо, того з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ст. 174 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається із матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 2008 року, який розірваний на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2013 року.

Від спільного подружнього життя у них 01 грудня 2010 року народився син ОСОБА_3.

Розпорядженням Києво-Святошинської РДА у Київській області від 20 вересня 2013 року місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено з матірю ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. кв. 1.

У судовому засіданні відповідач позов визнав, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи, інтереси інших осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 161 СК України, ст. ст. 3, 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання неповнолітньої дитини задовольнити.

Визначити місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матірю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів, починаючи з дня наступного після його проголошення.

Суддя А.Я. Волчко