Ухвала суду № 36061776, 10.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3889/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2013 року державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" (далі - ДП «КАЗ», позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - Красилівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняттянеобґрунтованоїї постанови.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Красилівської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «КАЗ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень, квітень, травень, червень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 75/15/14307831 від 20.09.2013 року.

В ході перевірки виявлені та відображені в акті перевірки порушення позивачем вимог: п.187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 абз. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2013 року в розмірі 14137 грн., за квітень 2013 року в розмірі 440 грн., за травень 2013 року в розмірі 19817 грн., за червень 2013 року в розмірі 1549 грн.; абз. "б" п.200.4 ст. 200 ПК України - занижено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації за червень 2013 року) на суму 3569 грн.; п.187,1 ст. 187, п.200.1, п.200.3 ст. 200, п.201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації з ПДВ) в червні 2013 року на суму 4070 грн.

На підставі висновків перевірки, викладених в акті перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.09.2013 року: №0005831501, яким зменшено розмір, задекларованого позивачем, від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4070 грн. та №0005821501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 35943 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 17971,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ДП «КАЗ», суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України).

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу (п.198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 193 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до матеріалів справи ДП "КАЗ" (покупець) укладено договір на поставку ТМЦ від 28.11.2012 року № МКП - 305/11/12. ТОВ "Метінвест-СМЦ" (продавець) зобов`язується передати металопрокат ДП "КАЗ" (покупець) за ціною зазначеною у рахунках - фактурі. ТОВ "Метінвест-СМЦ" виписано дві податкові накладні № 2002012 та № 2002020 від 20.02.2013 року на суму попередньої оплати у розмірі 72704 грн. 99 коп.

ДП "КАЗ" (покупець) укладено договір на поставку ТМЦ № 2101001 від 21.01.2013 року. Згідно умов договору ТОВ "Альтаір-Д" (постачальник) зобов`язується в порядку і строки встановлені договором передати металопрокат у власність ДП "КАЗ" (покупець) асортимент, кількість і ціна якого вказується у специфікації до даного договору. 05.03.2013 року позивачем перераховано ТОВ "Альтаір-Д" кошти у сумі 43464,03 грн. 06.03.2013 року ТОВ "Альтаір-Д" відвантажив ДП "КАЗ" продукцію на суму 46103,96 грн., податкова накладна виписана на суму попередньої оплати. Різниця між сумою попередньої оплати та фактичним відвантаженням продукції становила 2369,76 грн. на цю суму виписано податкову накладну № 5 від 11.03.2013 року, яка включена до податкового кредиту за березень 2013 року.

03.04.2013 року виписано податкову накладну № 3, однак при оформленні вказаної податкової накладної допущено описку, невірно вказано дату виписки 03.04.2013 року, оскільки безготівкові кошти від ДП "КАЗ" отримані 04.04.2013 року, що підтверджується листом ТОВ "Альтаір-Д" № 0504-011 від 05.04.2013 року. Описка є технічною та ніяк не впливає на сплату та відшкодування ПДВ, оскільки сума сплачена ТОВ "Альтаір-Д". 05.04.2013 року дана податкова накладна надана до Державної податкової служби України, що підтверджується квитанцією № 1.

01.06.2013 року ДП "КАЗ" здійснено ТОВ "Альтаір-Д" передоплату у сумі 78974,36 грн. 10.06.2013 року ТОВ "Альтаір-Д" відвантажено ДП "КАЗ" продукцію на суму 156555,05 грн. 11.06.2013 року позивачем перераховано 50000,00 грн. Загальна сума перерахованих коштів становила 128974,36 грн. Станом на 12.06.2013 року заборгованість ДП "КАЗ" перед ТОВ "Альтаір-Д" становила 27580,7 грн. 12.06.2013 року перераховано ТОВ "Альтаір-Д" 52000,00 грн., а тому 12.06.2013 року виписано податкову накладну № 9 на суму 24419,30 грн.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені положення норм ПК України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкової звітності з ПДВ за результатами господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Ватаманюк Р.В.