Постанова № 36059995, 10.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №805/13161/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Карпушової О.В., суддів Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання Варчук О.М., за участю сторін: представник позивача Кємєлєв І.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 р. у справі за позовом Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» про стягнення з відкритих у банківських установах розрахункових рахунків податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2013р. позивач звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр», з урахуванням уточнень, просить стягнути з відкритих у банківських установах розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» податковий борг у сумі 186459,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не сплачені самостійно нараховані податкові зобов'язання з земельного податку, орендної плати за використання земельної ділянки та суми штрафних санкцій, чим порушено відповідачем вимоги ст.ст. 14, 113, 287 Податкового кодексу України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.10.2013 року позов задоволено повністю: стягнуто до Державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Тельманівський кар'єр» суму податкового боргу: з земельного податку (Гранитненська селищна рада) у сумі 3134,98 грн. на рахунок № 33217811700375, отримувач - Гранитненська С/Р, банк - ГУ ДКСУ у Доненцькій області, МФО 834016, код 37926984; з земельного податку (Новоселівська селищна рада) у сумі 240,00 грн. та штрафну санкцію у сумі 15,22 грн. на рахунок № 33211811700382, отримувач - Новоселівська С/Р, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код 37926984; з орендної плати за земельні ділянки у сумі 145589,24 грн. та штрафну санкцію у сумі 6898,87 грн. на рахунок № 33216812700375, отримувач Гранитненська С/Р, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код 37926984; з податку з доходів фізичних осіб штрафна санкція у сумі 30581,14 грн.. на рахунок 33217800700375, отримувач Гранитненська С/Р, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код 37926984.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено виникнення податкового боргу у відповідача, а останнім не надано доказів щодо сплати податкового зобов'язання.

Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що відповідач на момент ухвалення рішення у справі не мав заборгованості по податках та зборах перед податковим органом.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, публічне акціонерне товариство «Тельманівський кар'єр» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, перебуває на обліку як платник податків у позивача з 31.03.1994р. (арк. справи 8 - 11).

Публічним акціонерним товариством «Тельманівський кар'єр» самостійно подано до податкового органу податкові декларації по земельному податку та з орендної плати за землю від 07.02.2013р. № 9005384292, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 106733,52 грн.; від 07.02.2013р. № 9005384288, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 29080,45 грн., від 07.02.2013р. № 9005384293, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 556767,77 грн. (арк. справи 14 - 22).

Податковим органом було проведено камеральну перевірку ПАТ «Тельманівський кар'єр», за результатами якої 06.06.2013р. складений акт камеральної перевірки податкової звітності земельного податку, орендної плати за землю, плати за користування надрами, комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища № 466/15-011-1/04628681 (арк. справи 23 - 24). За результатами вказаної перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.06.2013р. № 0000141500, 0000131500, 0000161500, 0000151500, 0000171500 на загальну суму 8794,83 грн. (арк. справи 25 - 28).

У подальшому, податковим органом проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Тельманівський кар'єр», за результатами якої 01.07.2013р. складено акт № 504/22-011-1/04628681 (арк. справи 29 - 34). За результатами цієї перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2013р. № 0001621700 в сумі 93247,12 грн. (арк. справи 35).

Зазначені обставини не є спірними.

Згідно пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 191.1.1 п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України встановлено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таке стягнення відбувається відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, згідно з яким, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що заборгованість становила 186459,45 грн., що було підтверджено довідкою про заборгованість від 23.09.2013р. та зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 49 - 60).

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції в частині суми боргу, оскільки вказане спростовується іншою довідкою податкового органу № 82/20-013-3 від 07.10.2013р., яка була надана позивачем суду апеляційної інстанції.

Згідно вказаної довідки заборгованість на день прийняття судом першої інстанції рішення, тобто на 0810.2013р. становила - 106090,80грн.

Отже, судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені обставин, що мають значення для справи, невірно визначено суму податкового боргу, що є підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів, відповідно до положень КАС України, приймає нову постанову, і, враховуючи довідку відповідача № 98/20-013-3/2 від 09.12.2013 р., з'ясовує, що заборгованість на день прийняття судом апеляційної інстанції рішення відсутня. Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що станом на 09.12.2013р. відповідачем сума податкового боргу за вказаним позовом сплачена у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, отже, є підстави для скасування постанови суду першої інстанції, та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 13.12.2013р.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 р, задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2013 р. у справі за позовом Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» про стягнення з відкритих у банківських установах розрахункових рахунків податкового боргу, скасувати.

У задоволенні позовних вимог Новоазовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар'єр» про стягнення з відкритих у банківських установах розрахункових рахунків податкового боргу, відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон