Постанова № 36059854, 11.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"11" грудня 2013 р. № 820/10730/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Ситніка О.О . (довіреність №41юр від 05.07.13р.),

представника відповідача - Калініної О.О. (довіреність №13/10/10-012 від 04.07.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № від 04.07.2013 року №0000164100 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 381995,0грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 190997,5 грн. та №0000174100 про збільшення суми грошового зобов'язання з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510,0грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він не вчиняв порушень, перелічених в акті перевірки від 21.06.2013 року № 374/41.0-17/14310052, оскільки спростовується наявністю первинних документів та невірним тлумаченням норм діючого законодавства відповідачем . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові МГУ Міндоходів) , у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позову , посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в письмових запереченнях на позов та в акті перевірки від 21.06.2013 року № 374/41.0-17/14310052.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача , встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичнох осіб №504666 - Державне підприємство "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (надалі - ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД") зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.12.1991 року та перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ по роботі з великими платниками у м.Харкові як платник податків , що підтверджується довідкою про взяття на облік №150 від 14.11.2002р. Позивач є платником податку на додану вартість , що підтверджується Свідоцтвом № 30006923.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питання правомірності нарахування підприємством від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту та бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2013р., за результатами якої складено Акт перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р.

Перевіркою встановлені порушення вимог:

- п.п. «г» п. 201.1, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-VI із урахуванням змін та доповнень, завищено податковий кредит на загальну суму 49788,60 грн. у т.ч. по періодам: за березень 2013 року на 381 994,69 грн.

- п.п. «г» п. 201.1, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із урахуванням змін та доповнень завищено суму бюджетного відшкодування на 381 994,69 грн., у т.ч. по періодам: за березень 2013р. на 381 994,69 грн.

На підставі акту перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 року №0000164100 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 381995,0грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 190997,5 грн. та №0000174100 про збільшення суми грошового зобов'язання з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 510,0грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення від 04.07.2013 року №0000164100 слугувало виявлене під час перевірки та відображене в акті перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р. судження суб'єкта владних повноважень про зазначені вище порушення позивача через порушення позивачем порядку заповнення податкових накладних, через відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з ТОВ "Барс-11", по взаємовідносинам з ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС", Повним товариством "ФАЕТОН": Владимиров, Барнаш.

Також , фактичною підставою для винесення спірного рішення від 04.07.2013 року №0000174100 слугувало виявлене під час перевірки та відображене в акті перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р. порушення позивачем п.85.2, п.95.4 ст. 85 ПКУ, а саме: позивачем не надано копій податкових накладних по запиту відповідача.

Що стосується виявленого під час перевірки позивача порушення щодо відсутності ознак реальності вчинення господарських операцій ДП "ХМЗ"ФЕД" з ТОВ "Барс-11", судом встановлено наступне.

Між ДП „ХМЗ „ФЕД" та ТОВ «Барс- 11» укладено договір купівлі-продажу металопродукції від 19.07.2012 № 85., строк дії договору до 31.12.2013р. (а.с. 70 т.І).

Невід'ємними частинами даного договору є специфікації, згідно яких обумовлено номенклатуру титану, а саме: Специфікація №1( 2012 рік), Специфікація №2( 2013 рік ): згідно яких : ВТЗ-1, ВТ6д14-25 - кількість поставки в 2013р. 600 кг., сума без ПДВ 366000 грн.; ВТЗ-1, ВТ6д30-38 - кількість поставки в 2013р. 600 кг., сума без ПДВ 360000 грн.; ВТЗ-1, ВТ6д40-60 - кількість поставки в 2013р. 590 кг., сума без ПДВ 295000 грн.; ВТЗ-1, ВТ6д80-130 - кількість поставки в 2013р. 580 кг., сума без ПДВ 870000 грн., всього на суму 2269200,0 грн., в т.ч. ПДВ 378200,0 грн.

На виконання зазначеного договору виписано наступні податкові накладні : №74 від 13.03.2013 р., №84 від 14.03.2013 року, № 95 від 15.03.2013р., №200 від 28.02.2013р., № 3 від 01.03.2013р., № 173 від 29.03.2013р.

Отримання товару засвідчено наступним документами:

- прибутковий ордер № 135 від 04.03.2013 р. до видаткової накладної №40301 від 04.03.2013р. (склад 102); товар отримано згідно довіреності №719 від 28.02.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н від 04.03.2013 р. до подорожнього листа №548737, пункт навантаження: м.Харків, пр.50лет ВЛКСМ, 56, автопідприємство ДП „ХМЗ „ФЕД, а/в Камаз 280-88 ХА, водій Шмараів, до п/н № 200 від 28.02.13, №3 від 01.03.13. В подальшому товар видано в цех та лабораторію заводу за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

- прибутковий ордер № 137 від 14.03.2013 р. до видаткової накладної №140301 від 14.03.2013р. (склад 102); товар отримано згідно довіреності №804 від13.03.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н від14.03.2013 р. до подорожнього листа №548823, пункт навантаження: м.Харків, пр..50лет ВЛКСМ, 56, автопідприємство ДП „ХМЗ „ФЕД, а/в Газель 78-44 ВО, водій Панасенко, до п/н №74 від 13.03.13. В подальшому товар видано в цех та лабораторію заводу за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

- прибутковий ордер № 140 від 18.03.2013 р. до видаткової накладної №180301 від 18.03.2013р. (склад 102); товар отримано згідно довіреності №804 від 13.03.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н від 18.03.2013 р. до подорожнього листа №548812, пункт навантаження: м.Харків, пр..50лет ВЛКСМ, 56, автопідприємство ДП „ХМЗ „ФЕД, а/в Газель 35-75 ВЕ, водій Татарінцев, до п/н №84 від 14.03.13. В подальшому товар видано в цех за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

- прибутковий ордер № 138 від 18.03.2013 р. до видаткової накладної №150301 від 15.03.2013р. (склад 102), товар отримано згідно довіреності №804 від 13.03.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н 18.03.2013 р. до подорожнього листа №548812, пункт навантаження: м.Харків, пр..50лет ВЛКСМ, 56, автопідприємство ДП „ХМЗ „ФЕД, а/в Газель 35-75 ВЕ. В подальшому товар видано в цех за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

- прибутковий ордер № 139 від 18.03.2013 р. до видаткової накладної №150302 від 15.03.2013р. (склад 102), товар отримано згідно довіреності №804 від 13.03.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н 18.03.2013 р. до подорожнього листа №548812, пункт навантаження: м.Харків, пр..50лет ВЛКСМ, 56, автопідприємство ДП „ХМЗ „ФЕД, а/в Газель 35-75 ВЕ. В подальшому товар видано в цех за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

- прибутковий ордер № 151 від 01.04.2013 р. до видаткової накладної №290303 від 29.03.2013р. (склад 102), товар отримано згідно довіреності №992 від 29.03.2013 р., перевезення здійснювалось за товарно - транспортною накладною №б/н 01.04.2013 р. В подальшому товар видано в цех та лабораторію заводу за лімітними картками та вимогами, які містяться в матеріалах справи.

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями № 958 від 01.03.13р., № 1192 від 13.03.13р., № 1247 від 14.03.13р., № 1245 від 14.03.13р., № 323 від 15.03.13р., № 339 від 29.03.13р. на загальну суму складає 233044,80 грн., в т.ч. ПДВ 38840,80 грн.

Що стосується посилань відповідача на те, що в договорі та податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ "Барс-11" міститься різна інформація щодо адреси контрагента, судом встановлено наступне.

Згідно п.10 договору від 19.07.2012 №85 - поштова та юридична адреса ТОВ «Барс- 11» (Продавець) (код ЄДРПОУ 37797302): 04209, м.Київ, вул..Героів Днепра ,67. , а в податкових накладних продавця ТОВ «Барс- 11» вказана адреса : 61120, м.Харків, пр.-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56.

Відповідно до п.п. «г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

г) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Таким чином, норми законодавства дозволяють у податкових накладних зазначати місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Барс-11" №200113726, яке є діючим з 07.03.2013 року , місцезнаходження ТОВ "Барс-11" є: 61120, м.Харків, пр.-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56.

Так, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб № 496078 по ТОВ "Барс-11" , наданої відповідачем, взагалі не міститься розділу місцезнаходження , а лише вбачається, що зазначений контрагент перебуває в стані припинення з 06.06.2013р.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб № 584598 по ТОВ "Барс-11" , наданої відповідачем, вбачається, що місцезнаходженням ТОВ "Барс-11" є 61120, м.Харків, пр.-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56.

Таким чином, відповідачем не доведено, що у податкових накладних по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Барс-11" не вірно вказано місцезнаходженням ТОВ "Барс-11" є 61120, м.Харків, пр.-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56, через що суд не приймає посилання відповідача на не відповідність податкових накладних.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні , прибуткові ордери та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Що стосується товарно - транспортних накладних, які надані позивачем на підтвердження транспортування товару , але не прийнятих відповідачем під час перевірки в якості належних доказів, суд зазначає наступне. Оскільки судом встановлено, що юридичною адресою ТОВ "Барс-11" згідно даних з Єдиного державного реєстру є: 61120, м.Харків, пр.-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56, то суд не приймає посилання відповідача на те, що в зазначених товарно - транспортних накладних невірно зазначено пункт навантаження .

До перевірки позивачем також надані копії виписок із сертифікатів якості виробника продукції, але зазначені сертифікати не прийняті відповідачем, в якості належного доказу на підтвердження якості товару.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг, оскільки, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності, не надання такого документу як оригінал сертифікату якості , видані виробником, або завірені виробником копії сертифікату, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність документального підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки сертифікатами обов'язково має бути підтверджено якість товару, а не послуги з придбання товару.

У відповідності до роз'яснень Інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися, з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв"язку з його господарською діяльністю мали місце.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про скасування спірного рішення в частині нарахування відносно нього грошового зобов"язання та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ "Барс-11".

Що стосується виявленого під час перевірки ДП "ХМЗ "ФЕД" порушення по взаємовідносинам позивача з ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС", судом встановлено наступне.

Відповідач в акті перевірки посилається на невідповідність податкових накладних, виписаних по взаємовідносинам позивача з ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС", оскільки згідно інформації аналітичної системи «Податковий блок» ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" має стан « 9».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" укладено договір №2/7 від 12.07.12р., предметом якого є виконання робіт з теплотехнічних випробувань .

ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" виписано податкові накладні №7 від 27.09.12р. та №34 від 12.03.13 р., з яких вбачається, що місцезнаходженням продавця (ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС") є м.Харків, вул.Морозова, 13-Б.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до матеріалів справи надано акт приймання - передачі виконаних робіт та довідку про вартість виконання підрядних робіт за березень від 12.03.13р. Оплата за проведені роботи підтверджується платіжними дорученнями №10475 від 27.09.12р., № 294 від 12.03.13р.

Як вже зазначалось, Відповідно до п.п. «г» п. 201.1 ст. 201 ПКУ у податкових накладних обов"язково зазначається місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку

На вимогу суду відповідачем не надано пояснень щодо того, яким чином встановлено, що місцезнаходження контрагента не відповідає його фактичному місце знаходженню.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб № 584592 станом на 02.12.2013 року по ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС", вбачається, що місцезнаходженням зазначеної юридичної особи є м. Вишгород, вул. Ватутіна , б.69 , Київська область, але посилань на зазначений Витяг в акті перевірки позивача від 21.06.2013р. не має. Доказів того, що контрагент позивача - має стан "9" та те, що податкова адреса ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" не є м.Харків, вул.Морозова, 13-Б відповідачем до суду не надано, також таких доказів не вбачається з акту перевірки позивача від 21.06.2013р.

Як пояснив представник позивача під час судових засідань, що на момент укладання договору та виконання робіт, контрагент - ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС" мав усі дозвільні документи та знаходився за місцезнаходженням. Також представник позивача повідомив суду , що метою укладання договору з зазначеним контрагентом є запобігання припинення подавання газу на ДП "ХМЗ "ФЕД".

До матеріалів справи позивачем надано наступні дозвільні та правовстановлюючі документи ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС: ліцензія №574819, довідка АА№322В94 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №427938 , Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100322937, дозвіл №098.11.63-45.21.4, з яких вбачається, що місцезнаходженням ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС є : м.Харків, вул.Морозова, 13-Б.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про скасування спірного рішення в частині нарахування відносно нього грошового зобов"язання та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ТОВ НВП "СПЕЦЕНЕРГОСЕРВІС.

Що стосується виявленого під час перевірки позивача порушення по взаємовідносинам ДП "ХМЗ" ФЕД" з Повним Товариством "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ", судом встановлено наступне.

З акту перевірки позивача від 21.06.2013р. вбачається, що підставою для нарахування грошових зобов"язань та штрафних санкцій позивачу стало те, що контрагент позивача- Повне Товариство "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ", за період січень -березень 2013р. не надало до ДПІ, за місцем реєстрації підприємства, декларації з ПДВ, не задекларувало свої податкові зобов'язання та не виконало свій податковий обов'язок як платника податку, який повинен обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Законом.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання, відповідно до рахунків - фактур Повне Товариство "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ" здійснювало ремонт трьох автомобілів , що належать позивачу . ПТ "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ" виписано податкові накладні № 3 від 12.02.13р., № 5 від 20.02.13р., № 5 від 19.03.13р.

Виконання по сплаті підтверджено платіжним дорученням №1904 від 02.04.13р. та випискою з банку від 25.02.2013р.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

П.201.6 ст. 201 ПКУ закріплено. що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд також зауважує, що чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Під час судових засідань відповідач не зміг повідомити суду, які саме порушення виявлено в діяльності позивача, а не його контрагента - ПТ "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ".

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що у нього право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, оскільки позивачем дотримано вимоги чинного законодавства .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про скасування спірного рішення в частині нарахування відносно нього грошового зобов"язання та штрафних санкцій по взаємовідносинам з ПТ "ФАЕТОН: ВЛАДИМИРОВ, БАРНАШ".

Що стосується посилань відповідача в акті перевірки від 21.06.2013 р. на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту березня 2013р. податкових накладних , які заповненні з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу №2755VІ від 2 грудня 2010 р. на загальну суму 330783,39 грн., судом встановлено наступне.

З акту перевірки від 21.06.2013 року вбачається, що підприємством до складу податкового кредиту березня 2013р. були віднесені податкові накладні, які заповненні з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 та Податкового кодексу №2755VІ від 2 грудня 2010 р. із змінами та доповненнями, а саме: не вірно вказано місцезнаходження (податкова адреса) ДП «ХМЗ «ФЕД» та вказано недіюче свідоцтво платника ПДВ ДП «ХМЗ «ФЕД» на загальну суму ПДВ у розмірі 330783,39грн. згідно таблиць 1 та 2 в т.ч.:

- по податкових накладних які зареєстровані в Єдиному Реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 256981,25грн. ;

- по податкових накладних які не зареєстровані в Єдиному Реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 73802,14грн.

Так, згідно з п. 4 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II ПКУ від 2 грудня 2010 р. із змінами та доповненнями та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 45.2. статті 45 глави I розділу II Податкового кодексу № 2755VІ від 2 грудня 2010р. із змінами та доповненнями, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 93 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №504666 від 27.12.1991р., серія АОО, місцезнаходженням (податковою адресою) ДП «ХМЗ «ФЕД» є : 61023, м. Харків, вул. Сумська, б.132.

Відповідно до п.6.2. п.6 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Згідно з п.6.3. п.6 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Мністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту:

- відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- порушення порядку заповнення податкової накладної;

- податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Пунктом 201.1. ст.201 Податкового кодексу № 2755VІ від 2 грудня 2010 р. із змінами та доповненнями, закріплено, що при заповненні податкової накладної визначено обов'язкові реквізити заповнення податкової накладної, у т.ч.: податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Крім того, відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу №2755VІ від 2 грудня 2010р. із змінами та доповненнями податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Щодо виявлення відповідачем накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне. Згідно п.201.10. ст.201 Податкового кодексу

покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних та не має право на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту податкових накладних , щодо яких порушено порядок заповнення та /або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На вимогу суду позивачем не надано доказів того, що податкові накладні, згідно таблиці №2 акту перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, доказів, що позивач звертався з заявами зі скаргами на своїх контрагентів - постачальників товарів / послуг разом з наданням відповідачу товарних чеків або інших документів , що засвідчують факт сплати або отримання таких товарів при декларуванні сум податкового кредиту по зазначеним накладним

При дослідженні податкових накладних , які перелічені у таблицях 1, 2 акту перевірки № 374/41.0-17/14310052 від 21.06.2013р., копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.142- 227 т. І), судом встановлено, що місцезнаходження ДП "ХМЗ "ФЕД" дійсно не відповідає місцезнаходженню (податковій адресі) , а саме: в деяких податкових накладних відсутнє місто , не вірно зазначено № будинку, відсутній поштовий індекс та деякі податкові накладні містять № свідоцтва платника податку на додану вартість позивача, яке є не діючим на момент складання накладних .

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу № 2755VІ від 2 грудня 2010 р. із змінами та доповненнями не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про скасування спірного рішення в частині нарахування відносно нього грошового зобов"язання та штрафних санкцій по податковим накладним, які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних та оформлених з порушеннями вимог ст.201 ПКУ.

Що стосується посилань відповідача порушення позивачем п.85.2, п.95.4 ст. 85 ПКУ, а саме: позивачем не надано копій податкових накладних по запиту відповідача, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що під час перевірки відповідачем було складено лист від 17.06.2013 р. №6473/10/41.0-30, яким на підставі п.п. 20.1.2, 20.1.8, п. 20.1 ст. 20 , п.73.3 ст. 73, п. 85.2 ст. 85 ПКУ відповідач просив ДП "ХМЗ "ФЕД" з метою залучення до матеріалів документальної перевірки в термін до 19.06.13р. до 15.00 год. надати належним чином завірені копії податкових накладних , які брали участь у формуванні податкового кредиту березня 2013 року. Зазначений лист отримано позивачем, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується штампом ДП "ХМЗ "ФЕД" вхід№6473/10/41.0-30 від 17.06.13р.

Згідно п. 20.1.2 та п. 20.1.8 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

У зв"язку з не отриманням документів, які витребовувались листом від 17.06.2013 р. №6473/10/41.0-30 , відповідачем 19.06.13р. складено акт відмови ДП "ХМЗ"ФЕД" №166/41.0-17/14310052 від надання 30 копій податкових накладних , які брали участь у формуванні податкового кредиту березня 2013 року. На копії зазначеного акту міститься запис директора та головного бухгалтера ДП "ХМЗ"ФЕД" про відмову від ознайомлення та підпису акту №167 від 19.06.13р.

Відповідачем 19.06.13р. складено акт відмови посадових осіб позивача від ознайомлення та підписання акту №167 від 19.06.13р.

На лист відповідача від 17.06.13р., вже після складання акту відмови від надання документів від 19.06.13р., ДП "ХМЗ "ФЕД" надано відповідь , яка отримана відповідачем 20.06.13р. (а.с.56т.ІІ) . Зазначеною відповіддю позивач повідомив, що оригінали запитуваних документів вже надавались позивачем під час перевірки.

Представник відповідача повідомив суду, що на момент витребування копій податкових накладних позивача, які брали участь у формуванні податкового кредиту березня 2013 року, оригінали зазначених накладних були саме у позивача та їх копії необхідні були відповідачу для приєднання до матеріалів перевірки позивача.

Факт того, що оригінали зазначених накладних були наявні у позивача на момент отримання листа про надання документів не заперечувався представником позивача під час судових засідань.

Суд не приймає посилання позивача на те, що він надав відповідачу копії витребуваних податкових накладних, що підтверджується листом від 01.07.13р. №207-445, оскільки зазначений лист отримано відповідачем вже після складання акту про відмову у наданні документів від 19.06.13р. та з листа від 01.07.13р. не вбачається, які саме документи надаються позивачем .

Згідно п. 85.4 ст. 85 ПКУ при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків зобов'язаний також надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються ним в електронній формі), не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 85.6 ст. 85 ПКУ у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

П.85.7 ст. 85 ПКУ закріплено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи органу державної податкової служби, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Згідно п. 121.1 ст. 121 ПКУ не забезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не було надано у встановлений відповідачем строк копій витребуваних податкових накладних, що є обов"язком платника податків відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ, суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №0000174100 від 04.07.13р., у зв"язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Суд зазначає, що оскільки не може перебирати на себе функції суб"єкта владних повноважень, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд при визначенні сум подакових зобов"язань та штрафних санкцій, які підлягають скасуванню у спірних податкових повідомленнях - рішеннях, керується розрахунком податкового зобов"язання та штрафних санкцій по податку на додану вартість , наданого відповідачем під час судового засідання та приєднаного до матеріалів справи.

Враховуючи те, що судом задоволено 1/4 частини від загальної суми зобов"язань та штрафних санкцій по спірним податковим - повідомленням рішенням, то судовий збір підлягає розподілу відповідно до задоволення вимог

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог - у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до підпункту п.п. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 цього Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (що станом на момент звернення з позовом складає 1720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (що станом на момент звернення з позовом складає 4588,00 грн.) .

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовом сплачено 10% розміру ставки судового збору майнового характеру, а саме: у розмірі 458,90 грн., враховуючи те, що судом задоволено 1/4 частини від загальної суми зобов"язань та штрафних санкцій по спірним податковим - повідомленням рішенням, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму судового збору у розмірі 2982.10 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове податкове повідомлення-рішення від 04.07.2013 року №0000164100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 51 211,30 грн. (п"ятдесят одна тисяч двісті одинадцять гривень тридцять копійок) і застосування штрафних санкцій у сумі 25605,65 грн. (двадцять п"ять тисяч шістсот п"ять гривень шістдесят п"ять копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" (адреса: м.Харків, вул. Сумська, буд. 132 ; код ЄДРПОУ 14310052 ) на користь Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2982.10 грн. (дві тисячі дев"ятсот вісімдесят дві гривні десять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.