Постанова № 36058324, 11.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р. справа № 2а-332/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників:

позивача Нікулиці Л.Т.

відповідача-1 Кривошеїної І.О.

відповідача-2 Чимбар А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсталь», про стягнення коштів, одержаних за нікчемною угодою, -

в с т а н о в и в :

05 січня 2010 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.01.2010 р. (а.с. 76-78, 80-81), просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехсталь» (далі - ТОВ «Промтехсталь») на користь Відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського» (далі - ВАТ «ДМЗ ім. Петровського») грошові кошти в розмірі 38 043 400 грн. 96 коп., та стягнути з ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» в дохід держави грошові кошти в сумі вартості товару в розмірі 38 043 400 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що у період з січня по березень 2009 року, на виконання договору постачання від 30.12.2008 р. № KV 326-08 ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» (покупець) було отримано від ТОВ «Промтехсталь» (постачальник) феросплавну продукцію на загальну суму 38 043 400 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ - 6 340 566 грн. 83 коп. Проте, за результатами перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», СДПІ з ВПП у м. Дніпропетровську дійшла висновку, що договір № KV 326-08 від 30.12.2008 р. між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» є таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, і в силу статей 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Вказані висновки податкового органу обґрунтовані, насамперед, тим, що факт перевезення феросплавної продукції згідно договору від 30.12.2008 р. № KV 326-08 не підтверджено належним чином оформленими документами на перевезення такої продукції. Також, згідно пояснень комерційного директора ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» Суковатіна М.І, транспортування феросплавів на завод ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» здійснювалось автотранспортом ТОВ «Промтехсталь». Водночас, під час перевірки встановлено, що останнє не має власного чи орендованого транспорту, доставка феросплавів здійснювалась автотранспортом контрагентів-постачальників. Проте, вказані обставини не підтверджені товарно-транспортними накладними, та суперечать показанням засновників та посадових осіб контрагентів-постачальників, згідно яких транспортування феросплавів на завод ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» здійснювалось автотранспортом ТОВ «Промтехсталь». Крім того, перевіркою відповідача встановлено, що постачальниками феросплавної продукції ТОВ «Промтехсталь», зокрема, були ТОВ «АМК-24», ПП «Комерційний центр «Сфайрат» та ПП «Дніпро-Пром-Стайл», які не мали адміністративно-господарських, виробничих та трудових ресурсів на здійснення відповідної діяльності, що свідчить про те, що господарська діяльність вказаних підприємств, в порушення ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, не була спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Окрім цього, в межах розслідування кримінальної справи № 99097005 було встановлено, що поставка феросплавів на ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» була здійснена ТОВ «Нікопольський завод феросплавів» по прямим угодам, без залучення третіх осіб, а надані ТОВ «Промтехсталь» сертифікати якості на поставлену згідно договору від 30.12.2008 р. № KV 326-08 продукцію виробництва ТОВ «Нікопольський завод феросплавів» насправді останнім не видавались. Враховуючи вищевикладені обставини, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську зазначила про те, що договори поставки, укладені між ТОВ «Промтехсталь» з ПП КЦ «Сфайрат», ТОВ «АМК 24» не спричиняють реального настання правових наслідків, та в силу приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними. З огляду на це, договір від 30.12.2008 р. № KV 326-08, укладений між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ «Промтехсталь» також не спричиняє ніяких правових наслідків, є нікчемним, а суми витрат та суми ПДВ, безпідставно віднесені відповідачем до складу, відповідно, валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за таким договором є дохідною частиною бюджету, власністю держави, та мають бути стягнуті з ТОВ «Промтехсталь» на користь ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», а з останнього - на користь державного бюджету (а.с. 3-11).

Ухвалою від 06.01.2010 р. за даним адміністративним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 2).

В судовому засіданні 07.06.2011 р. за клопотанням представника відповідача-1 Кривошеїної І.О. (а.с. 106-108) допущено заміну відповідача-1 - Відкритого акціонерного товариства «ДМЗ ім. Петровського», на Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», у зв'язку із зміною найменування останнього (а.с. 145-146).

Також, ухвалою суду від 07.06.2011 р. провадження по справі № 2а-332/10/0470 зупинено до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-5466/10/0470 (а.с. 147).

Ухвалою суду від 24.05.2013 р. провадження по справі № 2а-332/10/0470 поновлено, справу призначено до судового розгляду (а.с. 171).

04.06.2013 р. представником відповідача-1 за довіреністю Кривошеїною І.О. були надані письмові заперечення на адміністративний позов, у яких остання зазначила, що на підставі акту № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 р. документальної невиїзної перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Промтехсталь», СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000698813/0 від 08.12.2009 р. про донарахування платнику податків податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 14 266 276 грн. 20 коп., у тому числі 7 925 709 грн. - за основним платежем, 6 340 567 грн. 20 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено відповідачем в адміністративному порядку до органів державної податкової служби усіх рівнів, за результатами якого скарги ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Відповідно, позивачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000698813/1 від 29.12.2009 р., № 0000698813/2 від 08.02.2010 р., № 0000698813/3 від 28.04.2010 р., які були оскаржені платником податків в судовому порядку, за результатами якого, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 р. по справі № 2-а-5466/10/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р., позовні вимоги ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» задоволені у повному обсязі. При цьому, при вирішенні справи № 2-а-5466/10/0470 судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що факт отримання ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» товару від ТОВ «Промтехсталь» підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами, а саме, податковими накладними, рахунками, накладними, приходними ордерами. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідальність за поставку товару згідно договору від 30.12.2008 р. № KV 326-08 була покладена на постачальника - ТОВ «Промтехсталь», яким мали бути оформлені відповідні транспортні документи, а відсутність вказаних документів у покупця - ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» не є доказом безтоварності господарських операцій, проведених з ТОВ «Промтехсталь». Також, не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції сертифікати якості товару, оскільки вони необхідні лише при пред'явленні претензії щодо неякісного товару, у разі виявлення його невідповідності. Окрім цього, судами першої та апеляційної інстанції встановлено факт використання ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» придбаного у ТОВ «Промтехсталь» товару (феромарганцю, феросилікомарганцю) у власній господарській діяльності, а саме, у виробництві металопродукції зі сталі, що, в свою чергу, призвело до отримання відповідачем певного оподатковуваного доходу, який був підтверджений податковим органом при проведенні перевірки. Отже, реальність виконання договору від 30.12.2008 р. № KV 326-08 встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Щодо твердження позивача про те, що укладення договору від 30.12.2008 р. № KV 326-08 здійснено його сторонами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що, враховуючи норми ст. ст. 215, 228 Цивільного кодексу України, свідчить про його нікчемність, представник відповідача зазначила, що вказаний договір повністю відповідає вимогам Цивільного кодексу України, та законодавству України. Водночас, доказів порушення відповідачем внаслідок укладення вказаного договору публічного порядку або моральних засад суспільства позивачем не надано. Крім того, застосування відповідачем на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України наслідків нікчемності правочину у вигляді стягнення понесених за ним витрат в дохід держави є неправомірним, оскільки належить до компетенції суду, а не органу податкового органу. Окрім цього, адміністративний позов містить посилання на фіктивність підприємств-контрагентів постачальника позивача - ТОВ «Промтехсталь», яке підтверджено жодними доказами. Крім того, позивачем не зазначено, яке відношення має ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» до взаємовідносин ТОВ «Промтехсталь» зі своїми контрагентами. Також, позиція відповідача обґрунтована посиланням на порушення податковим органом п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки складений позивачем акт документальної невиїзної (камеральної) перевірки, який став підставою для здійснення податковим органом відповідних донарахувань податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, не містить жодного посилання на наявність у податковій звітності відповідача будь-яких арифметичних або методологічних помилок. Правова позиція відповідача, на його думку, підтверджується витягом висновку судово-економічної експертизи № 2355/2356-11 від 03.02.2012 р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз по аналогічній справі (а.с. 186-194, 199-213).

В судовому засіданні 11.06.2013 р. представник позивача за довіреністю Нікулиця Л.Т. позовні вимоги підтримала, просила адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача-1, відповідача-2 за довіреностями Кривошеїна І.О., Чимбар А.Д. проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях відповідача-1 від 04.06.2013 р.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року), суд розглядає справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло на час проведення перевірки та звернення позивача до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (до 02.11.2010 р. - Відкрите акціонерне товариство «ДМЗ ім. Петровського») зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25.04.1997 р. (а.с. 116), та перебуває на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС (а.с. 15).

Згідно свідоцтва № 03313803, виданого 26.08.1999 р., відповідач є платником ПДВ.

У період з 09.11.2009 р. по 20.11.2009 р. службовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Промтехсталь», за результатами якої складено акт № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 р. (а.с. 39-54).

Перевіркою встановлено порушення платником податків:

- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), у результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. на загальну суму 7 925 708 грн. 53 коп.;

- п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), у результаті чого завищено значення р. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з ПДВ за вересень 2009 року на суму 3 402 840 грн., з яких: за грудень 2008 року - на 1 301 190 грн., за січень 2009 року - на 2 101 650 грн.

Так, перевіркою встановлено, що згідно договору № KV 326-08 від 30.12.2008 р., укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» (замовник) та ТОВ фірмою «Промтехсталь» (постачальник), останнім на адресу платника податків у І кварталі 2009 року було поставлено феросплави на загальну суму 38 043 400 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ - 6 340 566 грн. 83 коп., а саме:

- у січні 2009 року - на суму 12 609 899 грн. 46 коп., у тому числі ПДВ - 2 101 649 грн. 91 коп.;

- у лютому 2009 року - на суму 13 419 630 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ - 2 236 605 грн. 16 коп.;

- у березні 2009 року - на суму 12 013 870 грн. 54 коп., у тому числі ПДВ - 2 002 311 грн. 76 коп.

Водночас, згідно акту № 2489/232/23938654 від 01.09.2009 р. планової виїзної перевірки ТОВ фірми «Промтехсталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., постачальниками ТОВ фірми «Промтехсталь» були: ПП «Крістіна-Д», ПП «КЦ «Сфайрат», ТОВ «Європейський бізнес альянс», ТОВ «ІБК «Жилпромбуд», ТОВ «АМК 24», ПП «Дніпроспецпром Д», ТОВ «Стаєр 2006», ТОВ ТПА «Балатон Бонд», ПП «Алєкта».

Зокрема, згідно договору № МФ-01/09 від 01.01.2009 р. ТОВ «АМК-24» на адресу ТОВ фірми «Промтехсталь» було поставлено феросплавну продукцію на загальну суму 18 665 416 грн. 92 коп., у тому числі ПДВ - 3 110 910 грн. 32 коп., що підтверджено податковими накладними.

Також, згідно договору № МФ-12/08 від 01.12.2008 р., ПП «Комерційний центр «Сфайрат» на адресу ТОВ фірми «Промтехсталь» було поставлено феросплавну продукцію у 2008 році на загальну суму 6 702 735 грн., у тому числі ПДВ - 1 117 122 грн. 50 коп., у І кварталі 2009 року на загальну суму 21 605 756 грн., у тому числі ПДВ - 3 600 959 грн.

В свою чергу, постачальником реалізованої ПП «Комерційний центр «Сфайрат» на адресу ТОВ фірми «Промтехсталь» феросплавної продукції було ПП «Дніпро-Пром-Стайл». Так, згідно договору № 1520 від 24.11.2008 р., укладеного між ПП «Комерційний центр «Сфайрат» (замовник) та ПП «Дніпро-Пром-Стайл» (постачальник), ПП «Дніпро-Пром-Стайл» на адресу замовника - ПП «Комерційний центр «Сфайрат» було поставлено феросплавну продукцію (ферохром, феросілікомарганець, феромарганець) на загальну суму 6 669 грн. Водночас, перевіркою встановлено, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2009 р. ПП «Дніпро-Пром-Стайл» було визнано банкрутом. Крім того, згідно податкової звітності, наданої ПП «Дніпро-Пром-Стайл» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська за місцем реєстрації, операції з реалізації товарів (феросплавів) на адресу ПП «Комерційний центр «Сфайрат» на загальну суму 6 669 грн. не знайшли свого відображення у податковому обліку платника податків - ПП «Дніпро-Пром-Стайл».

Крім того, перевіркою ТОВ фірми «Промтехсталь» встановлено відсутність у підприємства власних чи орендованих транспортних засобів на транспортування придбаної та реалізованої на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» феросплавної продукції. Документів на підтвердження факту відвантаження та перевезення товарів від контрагентів-постачальників до покупця - ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», платником податків до перевірки також не надано.

Окрім цього, в межах розслідування кримінальної справи № 99097005 було встановлено, що сертифікати, що були видані ТОВ фірмою «Промтехсталь» на підтвердження якості феросплавної продукції виробництва, начебто, ВАТ «Запорізький завод феросплавів» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», насправді зазначеними виробниками не видавались. При цьому, ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» листом від 20.05.2009 р. № 2161-6995 повідомив, що поставка феросплавної продукції на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» здійснювалась ним за прямими угодами, без залучення посередників.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було зроблено висновок, що правочини, укладені ТОВ фірмою «Промтехсталь» з ТОВ «АМК-24», ПП «Комерційний центр «Сфайрат», суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, в силу приписів ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними, та, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України, не породжують ніяких юридичних наслідків для їх сторін.

З огляду на це, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську дійшла висновку про відсутність реальної поставки феросплавної продукції за договором № KV 326-08 від 30.12.2008 р., укладеним між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ фірмою «Промтехсталь», та спрямованість його на порушення публічного порядку держави шляхом заволодіння дохідною частиною державного бюджету, внаслідок чого вказаний договір є нікчемним.

Відповідно, безпідставне віднесення до складу валових витрат в сумі 31 702 834 грн. 13 коп., понесених ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» у зв'язку з придбанням феросплавної продукції у ТОВ фірми «Промтехсталь» за нікчемним правочином, призвело до порушення платником податків п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, з урахуванням п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також, безпідставне віднесення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 3 402 840 грн. сплачених ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» у складі вартості товару, отриманого від ТОВ фірми «Промтехсталь» за нікчемним правочином, призвело до порушення платником податків п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищезазначені висновки, зроблені податковим органом під час перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», посилаючись на порушення платником податків інтересів держави та суспільства при здійсненні неправомірної господарської діяльності, зокрема, при укладенні з ТОВ фірмою «Промтехсталь» нікчемного правочину на придбання феросплавної продукції, та на ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача-1 на користь відповідача 2, а потім з відповідача-2 в дохід держави усі одержані за результатом виконання нікчемного правочину кошти в розмірі 38 043 400 грн. 96 коп.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми законодавства України, що діяло на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на таке.

Вимоги позивача щодо стягнення в дохід держави грошових коштів в сумі 38 043 400 грн. 96 коп. обґрунтовані посиланням на нікчемність договору № KV 326-08 від 30.12.2008 р., укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ фірмою «Промтехсталь», як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Нормою ч.ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Нормами ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно статті 207 Господарського кодексу України та статті 228 Цивільного кодексу України є доведення факту наявності між сторонами мети укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, зокрема, на ухилення від сплати податків.

При цьому, для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.). Відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Під час перевірки ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» податковим органом не було встановлено, а у акті перевірки - не було зафіксовано доказів наявності у відповідача-1 або відповідача-2 при укладенні договору № KV 326-08 від 30.12.2008 р. умислу на укладення угоди, що завідомо суперечить інтересам держави або суспільства, тоді як наявність вини, що виражається в намірі порушити публічний порядок, є обов'язковою умовою для визнання правочину нікчемним в силу закону.

В ході розгляду справи, позивачем також не доведено обставин, що свідчили б про невідповідність змісту угоди дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків.

Суд зазначає, що сам по собі договір № KV 326-08 від 30.12.2008 р. не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства. Так, на час його укладення та виконання сторони були належним чином зареєстровані як платники податків; їх статутні документи та свідоцтва платників ПДВ не були визнані нечинними в судовому порядку; товар, що є предметом договору, не виключено законом із цивільного обігу, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його придбання.

Крім того, позивачем не надано рішення або вироку суду, яким було б встановлено умисел конкретних фізичних осіб, що уклали угоду від імені юридичної особи, з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (зокрема, щодо притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, тощо).

За викладених обставин, доводи позивача про те, що договір постачання феросплавної продукції № KV 326-08 від 30.12.2008 р. суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави та суспільства, дохідної частини бюджету, внаслідок чого є нікчемним, є безпідставними.

Крім того, за правопорушення у сфері оподаткування відповідальність настає у правопорушника за правилами податкового законодавства, а не веде до визнання недійсним договору чи до висновку про його нікчемність, і як наслідок, до цивільно-правової відповідальності.

За відсутності доказів того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами відповідачів, суд дійшов висновку про те, що твердження позивача ґрунтуються на обставинах, які не мають правового значення для справи.

Крім того, при розгляді даної справи судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 р., СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000698813/1 від 29.12.2009 р., № 0000698813/2 від 08.02.2010 р., № 0000698813/3 від 28.04.2010 р. про донарахування ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 14 266 276 грн. 20 коп., у тому числі 7 925 709 грн. - за основним платежем, 6 340 567 грн. 20 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися платником податків в судовому порядку, за результатами якого, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2011 р. по справі № 2-а-5466/10/0470, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 р., позовні вимоги ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» були задоволені у повному обсязі.

При цьому, вирішуючи питання щодо правомірності та обґрунтованості висновків, викладених у акті перевірки № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 р., на підставі яких були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій в межах розгляду адміністративної справи № 2-а-5466/10/0470 зазначили, що факт поставки та оприбуткування феросплавів за договором № KV 326-08 від 30.12.2008 р. підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунками, накладними, податковими накладними, прибутковими ордерами на оприбуткування феросплавів, даними бухгалтерського обліку. Також, наданими ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» документами підтверджено факт використання ним у власній господарській діяльності отриманої від ТОВ фірми «Прпомтехсталь» феросплавної продукції, що обумовлено технологічним процесом підприємства. Зазначені обставини податковим органом при розгляді справи № 2-а-5466/10/0470 не спростовані.

Що стосується висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ фірмою «Промтехсталь», Дніпропетровським окружним адміністративним судом в межах розгляду справи № 2-а-5466/10/0470 встановлено, та судом апеляційної інстанції підтверджено, що договір № KV 326-08 від 30.12.2008 р. укладений сторонами з дотриманням вимог ст. 203 Цивільного кодексу України, господарські операції з поставки ТОВ фірмою «Промтехсталь» на адресу ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» феросплавної продукції не мають ознак фіктивності, а дії сторін вказаного договору, вчинені на його виконання, направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів даного виду. Враховуючи викладене, підстави для визнання вказаного правочину нечинним - відсутні.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені Дніпропетровським окружним адміністративним судом та підтверджені Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом в межах розгляду адміністративної справи № 2-а-5466/10/0470 (до розгляду якої було зупинено провадження у даній адміністративній справі) щодо протиправності та необґрунтованості висновків, викладених СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську у акті перевірки № 1894/08-02/3-05393056 від 20.11.2009 р., зокрема, щодо нікчемності правочину, укладеного між ВАТ «ДМЗ ім. Петровського» та ТОВ фірмою «Промтехсталь», не потребують доказування в межах розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, підстави для застосування податковим органом до відповідачів 1, 2 передбачених ст. 208 Господарського кодексу України наслідків недійсності господарських зобов'язань за договором № KV 326-08 від 30.12.2008 р. - відсутні.

Крім цього, суд зазначає, що позивачем ні у позовній заяві, ні під час розгляду справи не надано розрахунку заявлених ним позовних вимог на загальну суму 38 043 400 грн. 96 коп., та не наведено їх жодного математичного обґрунтування.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем заявлені вимоги позовної заяви не доведені.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог податкового органу.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 17.06.2013 р.

Суддя В.В. Чорна