Постанова № 36058127, 05.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 р. Справа № 804/13672/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в якому позивач просить:

визнати неправомірними дії відповідача стосовно неперерахування помилково зарахованої суми пенсії на банківський рахунок ОСОБА_2 в сумі 93,51 грн.;

стягнути з відповідача помилково зараховану суму пенсії на банківський рахунок ОСОБА_2 в сумі 93,51 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на порушення банком умов укладеного з позивачем договору від 01.01.2012 року та вимог постанови Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999р. «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734», в частині обов'язку щодо повернення уповноваженим банком органам Пенсійного фонду не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача суми пенсій та грошової допомоги, зарахованих на поточний рахунок пенсіонера разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті.

Відповідач подав до суду заперечення, позовні вимоги не визнав, вважає, що Банком в повному обсязі виконані умови договору від 01.01.2012 року та жодним чином не порушено вимог постанови Кабінету Міністрів України, в межах і на виконання якої було укладено наведений договір.

Сторони в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без участі представників.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 3 указу Президента України від 04.07.1998р. за №734/98 «Про впорядкування сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України» установлено, що, починаючи з 1 січня 1999 року, виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється установами банків за рахунок коштів Пенсійного фонду України через особові рахунки пенсіонерів і одержувачів грошової допомоги (крім пенсіонерів та одержувачів грошової допомоги, які проживають у сільській місцевості, де немає відділень установ банків).

Перелік установ банків, через які здійснюється виплата пенсій та грошової допомоги, а також порядок виплати пенсій та грошової допомоги через ці установи визначаються Кабінетом Міністрів України і Національним банком України.

На виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734 «Про впорядкування сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 30.08.1999р. №1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року №734» затвердив Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі по тексту Порядок №1596).

Згідно пункту 1 Порядку №1596, цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки). Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори.

Установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри (п.4 Порядку №1596).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до п.6 Постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», для відкриття банківського рахунку між банком та клієнтом укладається договір банківського рахунку.

28 грудня 2009 року між ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» та Пенсійним фондом України укладено договір №26, відповідно до якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком №1596.

01.01.2012 року, на виконання договору від 28 грудня 2009 року №26, між Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові та ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Директора Чернігівського регіонального управління ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» укладено договір, відповідно до якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги.

На обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Чернігові перебувала пенсіонерка ОСОБА_2.

Позивачем 06.06.2013 року на рахунок установи Банку було перераховано кошти в сумі 1426,11 грн. на виплату пенсії ОСОБА_2 за червень 2013 року для зарахування вказаної суми на поточний рахунок одержувача.

Отже, на момент зарахування коштів на рахунок ОСОБА_2 а ні Фонд а ні Банк не мали відомостей про смерть ОСОБА_2.

11.06.2013 року позивач звернувся до Чернігівського регіонального управління відділення Банку (лист за №9508/06) з письмовою вимогою повернути вказану суму у розмірі 1426,11 грн. у зв'язку із смертю пенсіонера, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Разом з тим, відповідно до ст.1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Положеннями пункту 13 Порядку №1596 визначено, що у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Суд зауважує, що наведені положення Порядку №1596 слід застосовувати з урахуванням положень угоди, укладеної між органом Пенсійного фонду та уповноваженим банком, оскільки, як зазначено в п.4 вказаного Порядку, установи уповноважених банків проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в тому числі і відповідно до угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України.

Згідно параграфу 4 статті 8 розділу IV Договору від 01.01.2012 року суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті, банк повертає Фонду, за їх письмовим розпорядження, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера або одержувача допомоги.

Згідно письмових пояснень відповідача по рахунку ОСОБА_2 станом на день отримання Банком відомостей про смерть одержувача на рахунку пенсіонера знаходилась сума 1332,60 грн.

Крім того, відповідачем зазначено, що до повідомлення позивачем про смерть одержувача кошти в розмірі 100 грн. списані з пенсійного рахунку на підставі договору «Копілка».

На виконання вимоги позивача Банком 14 червня 2013 року сума коштів, яка знаходилась на рахунку ОСОБА_2, у розмірі 1332,60 грн. була перерахована позивачу, що останнім не заперечується.

Наведене свідчить про те, що відомості про смерть ОСОБА_2 надійшли до Банку після виконання ним зобов'язань по перерахуванню пенсії на рахунок пенсіонера, а також після того, як з рахунку пенсіонера кошти у сумі 100,00 грн. були списані по договору «Копілка».

З огляду на встановлені у справі обставини з урахуванням вимог чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, а також беручи, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору від 01.01.2012 року, суд приходить до висновку про відсутність у Банка обов'язку з повернення позивачу суми в розмірі 93,51 грн., оскільки така сума не була наявна на поточному рахунку одержувача-пенсіонера на дату надходження відомостей до банку про смерть такого одержувача. За викладених обставин позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова