Ухвала суду № 36058259, 04.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р.Справа № 2а-2374/12/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Анісімов О.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року пенсійний орган звернувся з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2012 року у сумі 14170,83 коп.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що СВК «Ізумрудний» перебуває на обліку в УПФУ, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач використовував працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція №21-1) підприємства, що підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Для цього територіальним органом Пенсійного фонду щорічно визначається розмір сум до відшкодування зазначених витрат, який вказується у повідомленні, що до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій надсилається відповідному підприємству. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду. Протягом березня-травня 2012 року Пенсійним фондом проводились виплати пільгових пенсій особам, які працювали на СВК «Ізумрудний», про що останній належним чином був поставлений до відома. Однак, всупереч вищезазначеному, станом на момент подачі позову витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2012 року СВК «Ізумрудний» у повному обсязі не відшкодовані, що обумовило звернення до суду. Таким чином, у відповідача наявний борг у розмірі 14170,83 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" (ідентифікаційний код 00233709) на користь управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період березень - травень 2012 року у сумі 14170 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят) грн. 83 коп.

Не погоджуючись з даною постановою суду СВК «Ізумрудний» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №163331 відповідач є юридичною особою. Відповідно до матеріалів справи відповідач у своїй діяльності використовував та використовує працю найманих працівників, тобто є роботодавцем, а тому в розумінні законів №1058 та №400 він є страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особам які працювали в СВК "Ізумрудний" на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій і показників.

Відповідно до матеріалів справи у СВК "Ізумрудний" із переліку осіб, яким УПФУ виплачувались пільгові пенсії у період березень-травень 2012 року, за Списком №1 працювала одна особа, а саме ОСОБА_1, за Списком №2 працювало дві особи, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 6,68 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за березень-травень 2012 року, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач по справі відповідно до наданих до суду першої інстанції заперечень та пояснень визнав за собою обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за березень-травень 2012 року, як особі яка працювала за Списком №1. У зв'язку з цим, ним перераховано необхідну суму коштів на рахунки Пенсійного фонду, а тому вона не є предметом позову у цій справі.

Водночас відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 СВК "Ізумрудний" будучи, в розумінні Закону №1058 страхувальником та платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відносно осіб, які працювали на СВК "Ізумрудний" за Списком №2, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

За змістом абз. 1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі по тексту - Списки), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тобто, Прикінцеві положення містять бланкетні норми, які стосовно правового регулювання відносини з приводу підстав та порядку призначення, а також покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відсилають до законодавчих актів, що діяли до набрання чинності Законом № 1058.

Законодавчим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400).

Так, у відповідності до ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

При цьому будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору Закон №400 не містить, а відтак він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" ст.13 Закону №1788, зокрема, регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно до ст.8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

За змістом п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, №21-1 (далі по тексту Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином в контексті зазначених норм підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком, працівникам, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

В ході судового розгляду встановлено, що органами Пенсійного фонду України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону №1788, як таким, що були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Підставою для призначення зазначеної пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, СВК "Ізумрудний" не оскаржено порядок та підстави призначання пенсії вищезазначеним особам.

На підставі п.6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ надіслано до СВК "Ізумрудний" відповідні повідомлення за березень-травень 2012 р. з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень-травень 2012 року, відповідно до яких сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за березень-травень 2012 року складає 976,8 грн.

Проте відповідач суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у повному обсязі УПФУ не відшкодував. Зокрема, відповідачем не відшкодовано суму у розмірі 6,68 грн., яка по своїй правовій природі є витратами на доставку пільгової пенсії, яку відповідач не врахував при проведенні зазначеного відшкодування. Викладене підтверджується наявними у справі розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які суду надані представниками сторін.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сума заборгованості відповідача перед УПФУ у розмірі 6,68 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за березень-травень 2012 року, призначеної на пільгових умовах підлягає стягненню у повному обсязі.

Стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії особам які працювали в СВК "Ізумрудний" та їм було призначено пільгову пенсію відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, слід зазначити наступне.

Згідно матеріалів справи відповідно до п.«в» ст.13 Закону №1788 пільгова пенсія за віком була призначена ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, відповідно до п. «д» ст.13 Закону №1788 пільгова пенсія за віком була призначена ОСОБА_8 Підставою для призначення зазначених пенсій стали довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які містяться у матеріалах справи.

За змістом ст.2 Закону №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону №1788, а згідно п.2 ст.4 Закону №400 ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків. Закон №400 будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

Отже відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відповідно до пунктів "в" та "д" ст.13 Закону №1788, до досягнення працівниками пенсійного віку.

На підставі п.2 Прикінцевих положень Закону №1058 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону №1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З системного аналізу вказаної норми з іншими нормами Законів №1058, №400,№1788 встановлено, що вона не стосується спірних правовідносин, оскільки не поширюється на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «в» та «д» ст.13 Закону №1788. Зокрема ця норма була направлена на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком №1, встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів.

Вказана норма регулює інші правовідносини, а не змінює чинний порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що є предметом розгляду у цій справі.

За змістом преамбули Закону №2464 ним визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

На підставі ст.1 Закону №2464 під єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже за своєю правовою сутністю єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є відмінним від сум, які відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ, як фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст.13 Закону №1788. Крім цього, Законом №2464 порядок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з" ст.13 Закону №1788 не змінився, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин, а тому до них необхідно застосовувати положення Закону №400.

В ході судового розгляду встановлено, що при проведенні свого розрахунку ціни позову, представник відповідача помилково не включив до ціни позову витрати на доставку пільгових пенсій. При цьому судом, на підставі первинних документів, була проведена перевірка правильності формування ціни позову, відповідно до якої встановлено, що ціна позову зазначена позивачем вирахувана вірно.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ізумрудний" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі № 2-а-2374/12/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян