Постанова № 36058231, 08.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 листопада 2013 року 12:54 № 826/14388/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Семченко В.В.,

представника відповідача - Кальковець В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Галам» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними дій, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство «Галам» (надалі - ПП «Галам», позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач), в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, в результаті якої було складено Акт №229/26-55-22-07/36386622 від 10.07.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р.;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо формування в Акті №229/26-55-22-07/36386622 від 10.07.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. висновків: «Перевіркою встановлено порушення, а саме: правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено порушення вимог п.187 ст.187, п. 198.1 ст.198, п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2013 по 31.05.2013;

- заборонити відповідачу на підставі Акту №229/26-55-22-07/36386622 від 10.07.2013 р.про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013р. по 31.05.2013р., проводити коригування та будь-які зміни в інформаційних базах податкової служби щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань сформованих позивачем за період діяльності з 01.04.2013р. по 31.05.2013р.;

- зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності позивача, зазначених останнім в податкових деклараціях за квітень, травень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено порядок проведення зустрічних перевірок. В акті відсутня інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки, не доведено в акті наявність підстав для проведення зустрічної звірки. Не досліджено та не отримано первинні документи за перевіряємий період. Обране відповідачем найменування довідки (про неможливість проведення звірки) не відповідає, ані змісту самого акту, в якому викладено висновки податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій, ані діям контролюючого органу, котрі були здійснені у спірних правовідносинах і полягали у встановленні правильності справляння ПДВ. А також, неправомірно в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, викладені висновки та обґрунтування як за результатом перевірки, що є перевищенням повноважень, наданих законом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що дії з проведення зустрічної звірки вчинені у повній відповідності вимогам законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Позивач з 25.02.2009 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі міста Києва за №51598.

Відповідачем 10.07.2013р. були здійснені заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, п. 4.4 наказу ДПА України №236 від 22.04.2011 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Методичні рекомендації) та з урахуванням матеріалів отриманих від ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва службовою запискою №4104/07-06/52 від 04.06.2013р., а саме: висновку №1491 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивачем.

За результатом проведених заходів відповідачем складено акт №229/26-55-22-07 від 10.07.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 р. по 31.05.2013р. з причин наявності запису у ЄДР про відсутність його за місцезнаходженням (стан платника - 8).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п. 73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Аналогічні положення містяться в Постанові Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010р. «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Постанова №1232), якою визначено механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

За змістом Постанови №1232 зустрічна звірка проводиться з підстав, якщо під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Разом з тим існує єдиний порядок направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, затверджений наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пп. 2.1, 2.3 п. 2 Методичних рекомендацій для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, зокрема, при відборі для проведення зустрічних звірок особлива увага звертається на суб'єктів господарювання з якими платником податків вчинено правочини, стосовно яких виникли сумніви щодо реальності їх вчинення, та/або наявні факти, що свідчать про їх недійсність (пп. 2.3.6), а також тих, що мають стан, відмінний від нульового, зокрема: 8 «до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням» (пп. 2.3.1).

Судом відзначається, що в матеріалах справи наявний висновок №1491 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивачем, отриманий від ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва, а також наявність відомостей про запис на момент складання акту у Єдиному державному реєстрі про відсутність позивача за місцезнаходженням, які вказують на наявність законних підстав для проведення зустрічної звірки.

Водночас, судом звертається увага, що відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови №1232 з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Натомість, абз. 2 цього ж пункту встановлено, що зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Отже, зі змісту викладеної норми вбачається, що обов'язковість надіслання запиту не встановлена для податкового органу (ініціатора), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, тобто якщо в одній особі органу виступають, як ініціатор, так і виконавець.

Абзацом 6 пп. 3.2 п. 3 Методичних рекомендацій, також, передбачена можливість проведення органом ДПС - ініціатором зустрічної звірки самостійно у разі коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому самому органі ДПС, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Таким чином, твердження позивача про відсутність правових підстав у відповідача для вжиття заходів з проведення зустрічної звірки та порушення останнім порядку її ініціювання є необґрунтованими, та такими, що невірно тлумачать норми права.

Згідно пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Відтак, зміст викладених норм вказує на те, що саме за результатами здійснених зустрічних звірок складається довідка, а у разі встановлення фактів, зокрема, як у даній справі про відсутність суб'єкта господарювання за податковою адресою, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що в повній мірі спростовує доводи позивача про не відповідність обраного відповідачем способу оформлення його дій.

А також беззаперечним є факт, що складання акту з найменуванням «про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання» вказує саме на її не проведення податковим органом, у зв'язку з чим, як наслідок, необґрунтованими є посилання позивача на норми, які поширюються на правовідносини та дії, які стосуються суто вже проведеної зустрічної звірки, при проведенні якої і підлягає дослідженню первинна документація, що надається платником податку на запит податкового органу.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків та не вбачає правових підстав для її задоволення.

Окрім того, Додатком №3 до Методичних рекомендацій встановлено форму та вимоги щодо змісту і об'єму інформації, яка підлягає відображенню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Суд оцінивши акт на відповідність вимогам, встановленим Методичними рекомендаціями, дійшов висновку, що акт не суперечить їм, ні за формою, ні за змістом. При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Таким чином, викладені відповідачем обставини та їх аналіз в акті є нічим іншим як реалізація функцій податкового органу на виконання вимог наведеної норми, а не, як стверджує позивач, судженнями податкового органу щодо обставин господарської діяльності позивача при фактичному проведенні звірки, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що акт складений відповідачем з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням компетенції.

В свою чергу, висновки, викладені в акті перевірки, в силу ст. 17 КАС України, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими, ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків. Тому в судовому порядку не підлягає оцінюванню будь-які висновки, викладені в актах, що складаються за результатами спірних перевірок.

Між тим, судом звертається увага вдруге, що у даній справі щодо позивача не проводилась, ні перевірка, ні звірка, а навпаки був складений акт про неможливість проведення звірки, у зв'язку з чим такий акт, також, не порушує права платника податку безвідносно до змісту такого акту, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позову щодо протиправності дій з включення до акту перевірки будь-яких даних.

Відповідно до ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Податковому органу відповідно до ст. 66 Податкового кодексу України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, зміни в облікові дані операцій по податках здійснюються на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В розрізі викладеного позовна про заборону внесення будь-яких змін та коригувань в інформаційних базах спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи судом не були порушені.

Щодо вимоги позивача про відновлення в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності позивача, зазначені останнім в податкових деклараціях за квітень, травень 2013 року, судом відзначається, що будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Відтак, самі по собі дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей про проведення податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів на підставі акта про неможливість проведення звірки, не впливає на права позивача у сфері податкових відносин, у зв`язку з чим такі вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Галам» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний протягом 13.11.2013 року.

Суддя В.П. Шулежко