Рішення № 36057480, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19090/13 11.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 4 579,16 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Лабик Р.Р., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 4 579,16 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/19090/13, розгляд справи призначено на 30.10.2013 р.

22.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився та подав документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/19090/13 позивач виконав.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/19090/13 відповідач виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явився, а також враховуючи необхідність витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 27.11.2013 р.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник позивача з'явився та подав письмові заперечення на відзив відповідача.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник відповідача з'явився.

У судовому засіданні 27.11.2013 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 27.11.2013 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

11.12.2013 р. представником позивача було подано клопотання про продовження строку розгляду спору та клопотання про витребування доказів.

У судове засідання 11.12.2013 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 11.12.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши у судовому засіданні 11.12.2013 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору та про витребування доказів, суд відмовив у задоволенні вищезазначених клопотань.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2011 року між Козак Ларисою Вікторівною (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ТП69881Га/11к (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО.

22.08.2012 р. приблизно о 16 год. 15 хв. по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, водій Бакуменко В.І., керуючи автомобілем марки «Фольцваген», державний номерний знак 002-05 КЕ, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.08.2012р. Бакуменка В.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

В якості доказу розміру матеріального збитку, завданого страхувальнику позивача (потерпілому) в результаті скоєння вищезазначеної ДТП, позивачем було додано до позовної заяви копію калькуляції/висновку (Аудатекс), з якої вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО, становить 5 579,16 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 8.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика), для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Згідно з п. 8.5. Методики калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ.

Судом встановлено, що електронний розрахунок вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, складений за системою «Аудатекс», рекомендований переліком рекомендованих нормативних актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, який прописаний у Методиці.

З огляду на вищенаведене, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО, в результаті його пошкодження при вищезазначеній ДТП складає 5 579,16 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1.002.12.01036/VESKO22560 від 10.09.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО, внаслідок ДТП, яка сталась 22.08.2012 р. приблизно о 16 год. 15 хв. по вул. Леніна а с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 579,16 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 1.002.12.01036/VESKO22560 від 10.09.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 579,16 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 43214 від 12.09.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак 002-05 КЕ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1216233.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/1216233 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак 002-05 КЕ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Фольцваген», державний номерний знак 002-05 КЕ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/1216233, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/1216233 встановлено франшизу в розмірі 1000,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АВ/1216233, при визначенні розміру позовних вимог.

Позивач звернувся до відповідача з Претензією на суму 5 579,16 грн. вих. № ЛВ 116 від 22.02.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вищезазначену претензію отримав, проте в порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.

У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи листа вигодонабувача.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на вищенаведене, відсутність згоди вигодонабувача на виплату страхового відшкодування страхувальнику або на рахунок СТО для відновлення транспортного засобу не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, 07.04.2011 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (далі - вигодонабувач) було укладено Генеральний договір № ІМА-11/1-2011 про співробітництво, відповідно до умов якого позивач зобов'язаний після настання кожного страхового випадку та визначення суми страхового відшкодування письмово протягом 2 (двох) робочих днів після підписання страхового акту або документу, що його замінює по змісту, надіслати до банку, в електронному вигляді, на адресу insurance@credit-agricole.com.ua запит з метою з'ясування способу сплати страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач погодив з вигодонабувачем страхову виплату на рахунок СТО, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією електронного реєстру із зазначенням всіх даних страхувальників, на користь яких позивачем було сплачено страхове відшкодування.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо необхідності вирахування ПДВ з суми страхового відшкодування, сплаченого позивачем на рахунок СТО для проведення відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номерний знак АІ 0888 СО, у зв'язку з недоведеністю позивачем того факту, що зазначене СТО є платником податку на додану вартість, також спростовуються матеріалами справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 579,16 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145; ідентифікаційний код: 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 579 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя О.В. Нечай