Постанова № 36055906, 11.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. Справа № 804/15575/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю: представника позивача Маслак К.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року № 0004052202, винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про збільшення Комунальному виробничому підприємству Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 4965 грн. та за штрафними санкціями на суму 1241 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 203, 215, Цивільного кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач зазначає, що не існує жодного судового рішення, за якими правочини вчинені між позивачем та ПрАТ «СК «Дніпроінмед», визнані судом недійсними. Відповідачем не доведено правомірності своїх висновків щодо нереальності правочинів, оскільки податкові органи правом на встановлення нереальності ймовірності або нікчемності правочинів не наділені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.11.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення № 0004052202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності у сумі 6206 грн. (4965 грн. - основний платіж, 1241 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту від 23.10.2013 року № 901/94/04-03-22-02-25/33855098 «Про результати позапланової виїзної перевірки КВП ДМР «Міськводоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах та взаєморозрахунках з ПрАТ СК «Дніпроінмед» і відображення їх у податковому обліку за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2013 р.».

У зазначеному Акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року КВП ДМР «Міськводоканал» за договорами з ПрАТ СК «Дніпроінмед» здійснено страхування. КВП ДМР «Міськводоканал» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування віднесено витрати зі страхування за 2012 рік у загальній сумі 23643,58 грн. Відповідно до акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 09.08.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.03.2013 року», «перевіркою встановлено, що правочини з надання послуг страхування з 01.01.12 по 31.03.13 відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦКУ є нікчемними і в силу ст. 216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю». КВП ДМР «Міськводоканал» мало ймовірні поставки виконаних послуг «сумнівного сектору економіки» - здійснення посадовими особами платників податків дій, спрямованих на порушення публічного порядку, зловживання правом, порушення моральних засад суспільства - з метою отримання податкової вигоди (зменшення бази оподаткування). Враховуючи викладене, КВП ДМР «Міськводоканал» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, безпідставно віднесено витрати послуг страхування, отриманих від ПАТ «СК «Дніпроінмед» за 2012 рік, як такі, що не підтверджені первинними документами, у загальній сумі 23643,58 грн. Перевіркою встановлено порушення ст. 138, ст. 140, ст. 142 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2012 рік у загальній сумі 4965 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що між позивачем (Страхувальник) та ПрАТ «СК «Дніпроінмед» (Страховик) були укладені наступні договори про надання послуг зі страхування:

- Договір обов'язкового особистого страхування членів добровільних пожежних дружин №23/05-12/02-355/12 від 23.05.2012 року;

- Договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 21/05-12/05-347/12 від 21.05.2012 року;

- Договір добровільного страхування майна № ИМ 21/05-12/04-346/12 від 21.05.2012 р.;

- Договір обов'язкового страхування членів добровільних пожежних дружин (команд) № 01/06-12/01 ДП 354/12 від 01.06.2012 р.;

Генеральний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру № 11/06-12/02 ОПО 395/12 від 11.06.2012 року;

- Договір добровільного страхування майна №ИМ 18/06-12/01-402/12 від 18.06.2012 р.;

- Договір добровільного страхування майна №ИМ 18/06-12/02-403/12 від 15.06.2012р.

- Договір добровільного страхування майна №ИМ 18/06-12/03-404/12 від 18.06.2012р.

- Договір добровільного страхування наземного транспорту «СТАНДАРТ» № 27/06-12/01- 424/12 від 26.06.2012р.

- Договір добровільного страхування наземного транспорту «СТАНДАРТ» 27/06-12/02- 425/12 від 26.06.2012р.

- Генеральний договір обов'язкового страхування цивільно-правової вилові дальності власників наземних транспортних засобів №16/07-12/01ГО-492/12 від 16.07.2012р.

Надання послуг зі страхування підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними актами виконаних робіт по зазначеним договорам, у відповідності з якими нараховано та сплачено страхових внесків у сумі 25338,44 грн., а віднесено до валових витрат у сумі 23643,58 грн.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, вичерпний перелік яких зазначено у вказаному пункті, зокрема, такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із змісту Акту від 23.10.2013 року № 901/94/04-03-22-02-25/33855098, в ньому не зазначено підстав для проведення позапланової документальної перевірки.

У відповідності з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт від 23.10.2013 року № 901/94/04-03-22-02-25/33855098вказаним вимогам законодавства не відповідає, тобто не містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Зміст вказаного акту перевірки вказує на те, що єдиною фактичною підставою для нарахування податкових зобов'язань з'явився виключно висновок ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, викладений в Акті перевірки від 09.08.2013 року, складеному вказаним податковим органом про те, що правочини з надання послуг страхування, укладені ПрАТ «СК «Дніпроінмед» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, у зв'язку з незнаходження вказаного платника податків на час перевірки за податковою адресою.

Проте, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушника податкового законодавства ПрАТ «СК «Дніпроінмед»(анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Суд зазначає, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю.

При цьому, наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та його контрагентом спірного правочину.

Відповідачем також не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину нікчемним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Отже, належних доказів нікчемності правочину, укладеному між позивачем та ПрАТ «СК «Дніпроінмед», відповідач не надав, а також не надав доказів визнання цих правочинів недійсними судом.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що угоди, укладені з вказаним контрагентом позивача,є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.158-163, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2013 року № 0004052202, винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким збільшено Комунальному виробничому підприємству Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 4965 грн. та за штрафними санкціями на суму 1241 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» (код ЄДРПОУ 33855098) судовий збір в сумі 172,06 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 16.12.2013 року.

Суддя О.В. Серьогіна