Ухвала суду № 36055883, 11.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 53

Головуючий в I інстанції Кравченко О.Ю.

суддя доповідач Безрученко Ю.О.

___________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

суддів Безрученко Ю.О., Могутової Н.Г.

при секретарі Папченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод» на рішення Краматорського міського суду від 05 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Краматорський холод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 28 лютого 2013 року вона була звільнена з ТОВ «Краматорський холод» на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Відповідач, порушуючи положення ст. 115 КЗпП України, виплату заробітної плати не проводив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року в сумі 5 183,97 грн. Позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5 183,97 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду в сумі 3 000,00 грн.

Рішенням Краматорського міського суду від 05 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Краматорський холод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Краматорський холод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10 660,1 грн., моральну шкоду в сумі 500,00 грн., а всього 11 160,10 грн. В іншій частині позову відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням ТОВ «Краматорський холод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що розгляд справи відбувся без участі представника ТОВ «Краматорський холод», оскільки судом першої інстанції неправомірно було допущено до участі у справі адвоката ОСОБА_2, який відповідно до договору про надання правової допомоги є представником фізичної особи ОСОБА_3 та не є представником підприємства. Крім того, при визначенні розміру заборгованості по заробітній платі судом включено в розрахунок нараховані виплати за тимчасову непрацездатність та чергову відпустку, що суперечить нормам діючого законодавства. Судом безпідставно стягнуто моральну шкоду.

В засідання апеляційного суду представник ТОВ «Краматорський холод» не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином листом, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення 06 грудня 2013 року (а.с. 125) і телефонограмою №1622, зареєстрованою у відповідному порядку від 04 грудня 2013 року (а.с.123), клопотань про перенесення розгляду справи та інших клопотань до апеляційного суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином листом і телефонограмою №1623, зареєстрованою у відповідному порядку від 04 грудня 2013 року (а.с.124), клопотання про відкладання розгляду справи (а.с. 126) апеляційним судом відхилено, оскільки не зазначено поважність причини неможливості явки в судове засідання та не надано ніяких документів про підтвердження неможливості явки в судове засідання, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення з вини відповідача строків розрахунку при звільненні на користь позивачки підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 10 660,10 грн. та моральна шкода в розмірі 500,00 грн.

З таким висновком суду в оскаржуваній його частині можна погодитись.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону відповідає.

По даній справі виник спір із приводу порушення ТОВ «Краматорський холод» законодавства про оплату праці з передбачених ст.ст. 116, 117 КЗпП України підстав.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ТОВ «Краматорський холод» включено до ЄДРПОУ та є юридичною особою (а.с.22).

Позивачка з 18 жовтня 2012 року працювала у ТОВ «Краматорський холод» головним бухгалтером та була звільнена з підприємства 28 лютого 2013 року за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) (а.с.11-13).

З довідки наданої ТОВ «Краматорський холод» (а.с.80), станом на 28 лютого 2013 року заборгованість по заробітній платі складала 4 353,06 грн. Зазначена заборгованість по заробітній платі виплачувалася позивачем частинами протягом квітня - серпня 2013 року шляхом перерахування на картковий рахунок позивачки у ПАТ «ПриватБанк» (а.с.55-68, 77-78).

Повний розрахунок з позивачкою підприємство провело 28 серпня 2013 року. Станом на 28 серпня 2013 року заборгованості по заробітній платі ТОВ «Краматорський холод» перед ОСОБА_1 не існує (а.с.80).

Відповідно до вимог розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи, що передували події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Саме з довідки ТОВ «Краматорський холод» (а.с.52) середньоденна заробітна плата позивачки ОСОБА_1 за 2 останні місяці до звільнення складає 88,10 грн.

Інших довідок в обґрунтування апеляційної скарги апелянтом не надано та матеріали справи не містять доказів, що при визначенні розміру заборгованості по заробітній платі судом включено в розрахунок нараховані виплати за тимчасову непрацездатність та чергову відпустку.

Кількість робочих виходів позивачки за 5-тиденним робочим тижнем за офіційно опублікованими статистичними даними «Про норму тривалості робочого часу» у оприлюднених листах Міністерства праці і соціального захисту населення України за період з 01 березня 2013 року по 28 серпня 2013 року складає 121 робочий день.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 10 660,10 грн. (88,10 грн. х 121 день).

Доводи апеляційної скарги, що судом прийнято в розрахунок нараховані виплати за тимчасову непрацездатність (січень 2013 року) та чергову відпустку (лютий 2013 року) спростовано матеріалами справи, а саме довідкою №25 ТОВ «Краматорський Холод» від 10 липня 2013 року, з якої вбачається, що в січні 2013 року та лютому 2013 року позивачка працювала на підприємстві, та нарахована їй заробітна плата за січень 2013 року складає 842,53 грн., за лютий 2013 року - 1 888,58 грн. (а.с.54).

Як роз'яснено у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Крім того, згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільнення сум, фактично з ним розрахувався.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправомірно допустив до участі у справі у якості представника позивача адвоката ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги (а.с.39) та не має законних повноважень на представництво в суді саме ТОВ «Краматорський Холод», не є підставою для скасування рішення суду, оскільки таке порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, що відповідає положенням частини 3 статті 309 ЦПК України.

Ураховуючи, що КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди у разі порушення трудових прав працівників, а стаття 2371 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин справи, висновок суду про стягнення грошового еквівалента моральної шкоди є правильним.

Розмір грошового відшкодування 500,00 грн. відповідає характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті позивачки у зв'язку із затриманням розрахунку при звільненні.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.

Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і не ґрунтуються на вимогах закону, а тому, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський холод» відхилити

Рішення Краматорського міського суду від 05 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: