Постанова № 36055876, 11.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в суді

Категорія: ст.483 ч.1 МК України 1-ї інстанції: Попревич В.М.

Доповідач: Кленцарь В.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Донецьк

Суддя судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Кленцарь В.Б., при секретарі Шатохіної А.А., за участю прокурора Горлачова С.М., представника митниці Дегтярьова С.М., захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 та доповнень до неї, наданих захисником ОСОБА_3 на постанову судді Київської районного суду м.Донецька від 06 листопада 2013 року, якою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, працюючого прохідником V розряду Пат „Шахтоуправління СоцДонбас", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у порушенні митних правил за ст.483 ч.1 КУпАП та накладено штраф у розмірі сто відсотків вартості товару, тобто 68642 гривень 53 копійок, з конфіскацією на користь держави товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, а саме транспортного засобу автомобіля „AUDI A3" р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва), -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 визнано винним в тому що він 11 січня 2013 року через митний пост «Успенка» Східної митниці по смузі руху «зелений коридор», ввезено на митну територію України транспортний засіб автомобіль „AUDI A3" р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Литва), VIN код НОМЕР_2, 1998 р/в, загальною вартістю 68642 гривень 53 копійок. В якості підстави для переміщення автомобіля через митний кордон України ОСОБА_4 було надано документ, що підтверджує реєстрацію автомобіля в Республіці Литва НОМЕР_3, доручення від 25.12.2012 №ТП - 12/0003D- 02КО, договір про представництво від 25.12.2012 №б/н, укладений з підприємством ІІ «TRANSFER TRAVEL INVEST» які були одержані за відсутності законних підстав, тобто незаконним шляхом, чим вчинив дії, спрямовані на переміщення транспортного засобу автомобіля „AUDI A3" р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Республіка Литва) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів документів, одержаних незаконним шляхом.

В апеляційній скарзі на зазначену постанову ОСОБА_4 просить скасувати останню та закрити провадження по адміністративній справі, захисник ОСОБА_3 в доповненнях до апеляційної скарги теж вимагає постанову суду 1-ї інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку с відсутністю в діях ОСОБА_4 складу правопорушення.

Свої вимоги мотивували тим, що судом порушено строк накладання адміністративного стягнення, вважають, що вартість транспортного засобу, встановлена судом невірно, постанова прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, вважають, то спірний транспортний засіб є транспортним засобом комерційного призначення, а тому не є товаром, передбаченим ст.481 ч.1 МК України, крім того при складанні протоколу порушені вимоги законодавства щодо складання та оформленню протоколу. Вважають, що неможливо визнати в якості доказів відповідь митних органів Литовської Республіки, про те, що діяльність підприємства ІІ «TRANSFER TRAVEL INVEST» є фіктивною, та трудових договорів з громадянами України не укладало, а ОСОБА_4 з питань працевлаштування до компетентних органів Литовської Республіки не звертався, так як це не підтверджено рішенням суду, або постановою про порушення кримінальної справи.

Заслухавши захисника ОСОБА_3, який наполягав на задоволенні вимог апеляції та доповнень до неї, представника митниці Дегрярьова С.М., та прокурора Горлачова С.М., які вважали апеляцію ОСОБА_4 та доповнення до неї, надані захисником ОСОБА_3, необґрунтованими, перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 статті 266 МК України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Згідно з ч.3 статті 335 МК України разом з митною декларацією подається рахунок або інший документ, який визначає вартість товару.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз'яснено, що незаконно одержаними слід визнавати документи, які особа отримала за відсутності законних прав або з порушенням встановленого порядку.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 п.1 та п.2 є неспроможними, з наступних підстав.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_4 (л.с.31-35) на підприємстві «TRANSFER TRAVEL INVEST» він тільки рахувався та ніякої діяльності не вів. Свої документи, тобто паспорт, закордонний паспорт та гроші у сумі дві тисячі євро передав знайомому на ім'я Андрій, через дві неділі йому надали документи об його працевлаштуванні на Литовськом підприємстві. С директором цього підприємства ніколи не бачився та не спілкувався, а автомобіль ввіз на територію України для особистого користування. На Трудову біржу Литовської Республіки не звертався. Працює на шахті „СоцДонбас" прохідником. Автомобіль на реєстрацію у Державтоінспекції не поставив.

Неспроможні і доводи апеляції ОСОБА_4 викладені у п.3 з наступного.

Так, згідно ст.4 п.57 МК України товари - це будь-які речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі, п.59, вказаної статті, передбачає, що транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовується в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами паливом, що містяться в їхніх звичайних банках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення, а п.60, цієї ж статті, передбачає, що транспортні засоби особистого користування - це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більш однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безплатно.

Таким чином, приходжу до висновку, що ОСОБА_4 використовував автомобіль в якості транспортного засобу особистого користування і відповідно до ст.4 п.57 МК України даний автомобіль є товаром.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 у п.4, також є неспроможними, так як вартість автомобіля визначена при проведенні автотоварознавчої експертизи (л.с.50-54), до проведення, якої експерт був попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст.384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову експерта від виконання покладених на нього обов'язків.

Дана експертиза проведена належним експертом та обґрунтовано не викликала сумнівів у суду першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Крім того, вважаю, що доводи викладені у п.5 апеляції є неспроможними, оскільки згідно пояснень ОСОБА_5 (л.с.58-60) автомобіль „AUDI A3" р.н. НОМЕР_1 ввезено та територію України громадянином України ОСОБА_4 в режимі тимчасового ввезення строком до одного року.

Згідно матеріалам справи, 11.01.2013 року на митну територію України громадянином України ОСОБА_4 було ввезено транспортний засіб автомобіль „AUDI A3" р.н. НОМЕР_1, а 16.08.2013 до Східної митниці Міндоходів надійшов лист від Департаменту митної справи Міндоходів від 09.08.2013 №14469/7/99-99-24-03-10-17, яким надана офіційна відповідь митних органів Литовської Республіки на запит про надання адміністративної допомоги в проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортних засобів громадянами України, власником якого є підприємство ІІ «TRANSFER TRAVEL INVEST» (вул.Твенкиню, 8-А, Шакяй д., стар.Домейкава, самоупр. Каунаського району, Литва), код 302818561. У відповіді зазначається, що вказане підприємство жодних даних про економічну діяльність відповідним органам не надає, та є ознаки того, що діяльність підприємства є фіктивною. Трудових договорів з громадянами України зазначене підприємство не укладало, та з питань їх працевлаштування до компетентних органів Литовської Республіки не зверталось.

Згідно законодавства Литовської Республіки іноземна особа для працевлаштування на території Литовської Республіки зобов'язана отримати дозвіл на роботу. Дозвіл на роботу видається Трудовою біржею Литовської Республіки.

Таким чином, урахуванням вище наведеного, прихожу до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що документи які були підставою для переміщення транспортного засобу через митний кордон України, а саме: доручення від 25.12.2012 №ТТІ-12/0003D-02КО, видане громадянину України ОСОБА_4, та договір про представництво №б/н, укладений 25.12.2012 підприємством «TRANSFER TRAVEL INVEST». з громадянином України ОСОБА_4 є такими, що одержані за відсутності законних підстав, тобто незаконним шляхом. Крім того дана відповідь отримана на підставі Протоколу про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною від 26.01.1998 року, тобто на законних підставах, та є доказом по справі, якому суд дав належну оцінку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те що, правопорушення передбачене ст.483 ч.1 МК України не є триваючим є неспроможними, оскільки триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, які припиняються або

виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Таким чином, дане правопорушення є триваючим, тобто триває це правопорушення до тих пір, поки факт його скоєння не буде виявлено компетентним органом (посадовою особою) тому, у даному випадку, моментом, з якого починається закінчення строку давності, є момент виявлення адміністративного правопорушення, тобто має обчислюватись з дати складання протоколу про порушення митних правил яким встановлено порушення.

Доводи викладені в доповненнях наданих захисником ОСОБА_3 також вважаю необґрунтованими, оскільки ніяких порушень при складанні протоколу про притягнення ОСОБА_4 до відповідальності не встановлено, останньому були роз'яснені його процесуальні права, в том чіслі і права передбачені ст.63 Конституції України.

Тому, суд дійшов правильного висновку про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 та обґрунтовано не закрив провадження по справі.

На підставі викладено, керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, та доповнень до неї наданих захисником ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Київської районного суду м.Донецька від 06 листопада 2013 року у відношенні ОСОБА_4 про притягнення його до відповідальності за ст.483 ч.1 МК України залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя