Рішення № 36053140, 04.12.2013, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/383/13

Справа № 470/1273/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.,

при секретарі Шелестюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк ( далі ПАТ КБ ) «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1, в якому вказав, що 20 квітня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк ( далі ЗАТ КБ ) «ПриватБанк», який змінив свою назву на ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за яким банк надав позичальнику споживчий строковий кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк дії картки. Відповідач взяті на себе зобовязання по сплаті кредиту, відсотків та штрафів не виконав, а тому станом на 30 вересня 2013 року в нього утворилася заборгованість.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просив стягнути з нього 45072 грн. 40 коп. кредитної заборгованості та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_2 ( за довіреністю ) у своїй заяві позовні вимоги банку підтримала у повному обсязі, а справу просила розглянути без представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання надав письмову заяву, в якій заперечував проти задоволення позову банку, посилаючись на пропущення позивачем строків позовної давності та безпідставне нарахування подвійних відсотків, а справу просив розглянути без його участі.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, доходить наступного.

Судом встановлено, що 20 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою і Тарифами банку, згідно якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 3 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом на весь строк дії картки ( а. с. 7, 32-35 ).

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1054-1056-1 цього Кодексу регулюються правила виконання зобовязань по кредитному договору. Крім того, за ч.2 ст.1050 ЦК України та умовами кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобовязань банк має право вимагати відшкодування збитків, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій, сплати пені.

ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконав, а тому станом на 30 вересня 2013 року, в нього утворилася заборгованість, як зазначив позивач, в розмірі 45072 грн. 40 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом 9097 грн. 70 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом 33352 грн. 20 коп., штраф ( фіксована частина ) 500 грн., штраф ( процентна складова ) - 2122 грн. 50 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком ( а. с. 4-6 ).

Між тим, як вбачається із цього ж розрахунку, сума боргу за прострочені відсотки складається із нарахованих 36 % річних ( 1522 грн. 44 коп. ), що передбачені в Заяві позичальника, та 72 % річних ( 31829 грн. 76 коп. ), що передбачені Наказом ЗАТ КБ «ПриватБанк» № 1663 від 31 серпня 2005 року, яким встановлений обовязок позичальника сплатити банку за прострочену заборгованість 6 % в місяць ( а. с. 36-37 ). Проте доказів того, що саме цей Наказ є складовою кредитного договору і, підписуючи Заяву, позичальник розумів його зміст, матеріали справи не містять, а тому суд вважає за необхідне відмовити в стягненні з відповідача нарахованих до сплати 72 %, що становить 31829 грн. 76 коп.

Згідно з ч.3, 4 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відповідності із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, який позивач пропустив, звернувшись до суду з позовом лише 11 листопада 2013 року, а тому його вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8330 грн. 64 коп., заборгованості по процентам в розмірі 1441 грн. 73 коп. задоволенню не підлягають, оскільки знаходяться за межами цього строку.

Натомість, стягненню з відповідача підлягають 767 грн. 06 коп. основного боргу та 80 грн. 71 коп. заборгованості по процентам ( 36 % ), які знаходяться у межах строку позовної давності.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 06 листопада 2013 року № 6-116 цс/13 та від 20 листопада 2013 року № 6-126 цс/13, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених ст.355 ЦПК України.

Згідно з п.5.10 Правил користування платіжною карткою при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із зобовязань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, клієнт зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

З цього слідує, що з відповідача слід стягнути 500 грн. штрафу ( фіксована частина ) та 42 грн. 39 коп. штрафу ( процентна складова ), виходячи із наступного розрахунку: ( 767 грн. 06 коп. + 80 грн. 71 коп. х 5 % ).

Крім цього, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 13 грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційних банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на розрахунковий рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором від 20 квітня 2006 року станом на 30 вересня 2013 року в розмірі 1390 ( одна тисяча триста девяносто ) грн. 16 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 767 грн. 06 коп., заборгованість по процентам за користуванням кредитом 80 грн. 71 коп., штраф ( фіксована частина ) 500 грн., штраф (процентна складова ) 42 грн. 39 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на розрахунковий рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г. В. Міщенко