Рішення № 36053139, 10.12.2013, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/3366/13-ц

Провадження № 2/477/1499/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Козаченка Р.В.,

при секретарі Бітюковій С.В.,

за участю:

представника позивача не зявився,

відповідачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2013 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому свої вимоги обґрунтувало наступним чином.

25 жовтня 2007 року між Банком та громадянкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-14985-251007, згідно якого відповідачці був наданий кредит шляхом відкриття карткового рахунку на умовах, викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. За договором вона зобовязалася здійснювати погашення кредиту щомісячно частинами у строки, визначені Правилами, яка виникла за попередній звітний місяць, а також за овердрафтом та відсотки за користування кредитною лінією. Однак вона належним чином не виконала умови договору, внаслідок чого станом на 25 вересня 2013 року за нею утворилася заборгованість в сумі 24628,98 грн. з яких 5875,11 грн. борг по тілу кредиту, 7267,33 грн. борг по відсоткам,

11486,54 грн. борг за комісію.

Посилаючись на те, що відповідачка відповідно до вищезгаданого договору належним чином не виконала його умови щодо своєчасної виплати боргу і в добровільному порядку не перерахувала заборгованість, тому позивач просив стягнути заборгованість в судовому порядку, а також понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився, про його час та місце був повідомлений належним чином, згідно заяви, зазначеної в позові, просив розглянути справу без його участі.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки через проблеми з роботою та заробітною платою не могла вчасно погасити кредит, з чим зверталася до Банку, але позитивної відповіді від них не отримала.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, судом було встановлено, що 25 жовтня 2007 року між Банком, яке в той час мало статус товариства з обмеженою відповідальністю, та ОСОБА_1 був укладений в письмовому виді кредитний договір № 002-14985-251007, згідно якого їй був наданий кредит шляхом оформлення та надання кредитної картки та відновлювальної кредитної лінії на суму 30000 грн. з початковим лімітом в сумі 3000 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості (а.с. 13, 14) відповідачка користувалася кредитом не відмовляючись від нього, в тому числі і збільшеним кредитним лімітом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Крім цього, положення статей 546, 548-552 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання, в тому числі неустойкою у виді пені та штрафу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що Банк повністю виконав взяті на себе зобовязання, а позичальниця навпаки - порушила умови Договору в частині вчасного повернення кредиту, а також процентів за користування ним та комісії, в звязку з чим станом на 25 вересня 2013 року за нею рахується заборгованість в загальному розмірі 25078 грн. 98 коп. Позивач, використовуючи своє право стягнення пені в сумі 450 грн., заявив вимогу про стягнення боргу без неї.

Оскільки суд вважає доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та його неналежного виконання відповідачкою в частині погашення кредитних платежів, тому на підставі ст.ст. 526, 530, 549, 1049, 1050, 1054 ЦК України заборгованість підлягає стягненню в повному розмірі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, в сумі 264 грн. 29 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» загальну заборгованість за кредитним договором № 002-14985-251007 від 25 жовтня 2007 року, що утворилася на 25 вересня 2013 року, в розмірі 24628 (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 98 коп. та судові витрати у виді судового збору в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко