Рішення № 36052990, 10.12.2013, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 1401/1415/12

2/467/6/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря Романенко Т.І.

представника позивачів ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної власності, визнання права власності, виділення частки нерухомого майна у натурі

треті особи: Арбузинське районне комунальне підприємство БТІ Миколаївської області, відділ містобудування, архітектури, ЖКГ та розвитку інфраструктури Арбузинської райдержадміністрації

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивачі ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної власності, визнання права власності, виділення частки нерухомого майна у натурі, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно рішення апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року за кожним із позивачів визнано право власності на 1/6 частину цілісного майнового комплексу перукарні, який займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187 по вул. Шевченка смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області. Посилаючись на те, що кімнату, зазначену у технічній документації за №5, можливо виділити як окремий обєкт нерухомості, позивачі прохали припинити право спільної часткової власності між ними, ОСОБА_8, ОСОБА_12, та між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на нежитлову будівлю № 187 по вул. Шевченка в смт. Арбузинка Миколаївської області; виділити позивачам у натурі нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» як окремий обєкт нерухомого майна; визнати за позивачами право власності на нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» площею 32.9 кв.м.

Представник позивачів у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та прохала припинити право спільної часткової власності ОСОБА_8 та ОСОБА_12 на цілісний майновий комплекс перукарню, яка займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187 по вул. Шевченка смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, виділити позивачам у натурі нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» цілісного майнового комплексу перукарні, яка займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187 по вул. Шевченка смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області як окремий обєкт нерухомого майна; визнати за позивачами право власності на нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» площею 32.9 кв.м цілісного майнового комплексу перукарні, яка займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187 по вул. Шевченка смт. Арбузинка Арбузинського району Миколаївської області, а також стягнути з відповідачів витрати на проведення експертизи, сплату судового збору та витрати, повязані з виготовлення технічної документації.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позовної заяви та пояснили суду, що оскільки тільки вони внесли приватизаційні папери для приватизації перукарні, то саме вони мають право власності у рівних долях на перукарню, а не позивачі. Зазначили, що у кожному з залів, позначених на плані літ.» 5» і літ. « 1» є по три робочих місця, не погоджувалися на сплату їм грошової компенсації позивачам, ні на виплату грошової компенсації позивачам.

Представники відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 заперечували проти задоволення позову.

Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_11 у судове засідання не зявилися.

Представники третіх осіб - Арбузинського районного комунального підприємства БТІ Миколаївської області, відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та розвитку інфраструктури Арбузинської райдержадміністрації у судове засідання не зявилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухавши сторони, представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного Кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до зазначених правових норм співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є у спільній частковій власності. За відсутністю згоди порядок володіння та користування майном визначається судом за позовом одного або декількох співвласників.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2011 року за кожним з сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_8 визнано право власності на 1/6 частини цілісного майнового комплексу перукарні, яке займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187, розташованої по вул. Шевченка смт. Арбузинка Миколаївської області; а за ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_5 на 1/18 частини вказаної перукарні.

Таким чином, позивачі ОСОБА_8, ОСОБА_12 на підставі вказаного рішення суду є власниками 1/3 частини, а відповідачі - 2/3 частин цілісного майнового комплексу перукарні, яке займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187, розташованої по вул. Шевченка смт. Арбузинка Миколаївської області.

Угоди між сторонами про виплату грошової компенсації не досягнуто.

Згідно із ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, у розумінні зазначеної правової норми вимога співвласника про виділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, повинна вирішуватися за умовою можливості такого виділу за домовленістю співвласників, оформленою письмовим і нотаріально посвідченим договором, або у судовому порядку за відсутності цих обставин, але з урахуванням прав та інтересів інших власників цього майна.

Виділ у натурі часток перукарні, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину з самостійним виходом.

Згідно технічного паспорту будівлі, в якій розташована перукарня, від 1 лютого 2013 року, перукарня, що розташована в будинку смт. Арбузинка, вул. Шевченко, 187 має наступні приміщення: основна кімната площею 32, 9 кв.м літ. « 1»; коридор площею 10.5 кв.м літ.» 2»; допоміжна кімната площею 3.2 кв.м літ.»3»; допоміжна кімната площею 5.5 кв.м літ.» 4»; основна кімната площею 32, 9 кв.м літ.» 5»; допоміжна кімната площею 6.9 кв.м літ. » 6»; допоміжна кімната площею 3.2 кв.м літ.» 7». Загальна площа приміщення складає 95.1 кв. м, із них: основна 65.8 кв. м., допоміжна 29.3 кв.м.

Спірне приміщення має статус перукарні.

Відповідно до висновку № 23-24 судової будівельно-технічної експертизи від 2 жовтня 2013 року ринкова вартість приміщень перукарні визначена на момент проведення експертизи у розмірі 260116 грн. У висновку експерта також зазначено, що враховуючи мінімальне розходження площ, рівне 1.20 кв.м, можливість незбереження цільового призначення приміщення літ. « 5», що дозволяє не організовувати підсобні приміщення, у тому числі і туалет, є технічна можливість виділу приміщення літ. « 5» площею 32.9 кв. м позивачам ОСОБА_8 та ОСОБА_12 без збереження цільового призначення.

Суд погоджується з висновком експерта про можливість виділу кімнати, позначеної під літ.» 5», поскільки виділ приміщення літ. « 5» є технічно можливим і не буде порушувати інтереси відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які не надають перукарські послуги населенню і не користуються приміщенням перукарні як його власники, а також відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є фізичними особами-підприємцями, що надають перукарські послуги і на момент винесення рішення суду працюють там перукарями, при чому ОСОБА_4 надає перукарські послуги чоловікам, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 жінкам.

«Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів» ДСПІН 2.2.2.022-99, затвердженими постановою заступника Головного державного санітарного лікаря України від 25 березня 1999 року № 22 дозволяється улаштування жіночих, чоловічих та універсальних залів, ними також передбачено, що на одне робоче місце у жіночому залі повинно приходитись не менше 8,0 кв.м, у чоловічому не менше 6,0 кв.м, в універсальному - не менше 8,0 кв.м.

За такого, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 зможуть надавати послуги чоловікам і жінкам в універсальному залі, площа при цьому на трьох працівників не повинна бути меншою 8х3 = 24 кв.м, а робочий зал перукарні, позначений на плані літ. « 1» має площу 32.9 кв.м. Тому площа цього залу, який залишиться відповідачам після виділу, буде відповідати вказаним вище санітарним правилам. Крім того, у власності відповідачів будуть знаходиться всі допоміжні приміщення перукарні, де мають знаходитися водопровідні, каналізаційні, електричні мережі.

Тому суд вважає, що у разі задоволення позовних вимог щодо виділу кімнати відповідно до запропонованого позивачами варіанту відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не позбавляються можливості експлуатувати приміщення за його цільовим призначенням як перукарню.

Кімната, яку позивачі прохають виділити у натурі, не має санвузлу, каналізаційних мереж, і не буде використовуватися ними як перукарня.

Висновок експерта щодо того, що з урахуванням планування перукарні, необхідності визначеного складу і площі приміщень, технічно неможливо визначити варіант поділу перукарні, при якому ОСОБА_4 зможе надавати перукарські послуги чоловікам, а ОСОБА_2 і ОСОБА_13 жінкам із збереженням цільового призначення стосується випадку поділу перукарні між усіма її власниками.

З позивачів підлягає стягненню на користь відповідачів у рівних долях сума грошової компенсації за перевищення площу 1,2 кв.м, яка визначена експертом у розмірі 3282 грн. 22 к.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову.

З кожного з відповідачів підлягає стягненню у рівних долях сплачений позивачами судовий збір при подачі позову до суду.

Також на користь держави з відповідачів підлягає стягненню судовий збір за відрахуванням суми судового збору, сплаченого позивачами при подачі позову з урахуванням вартості кімнати, яка виділяється позивачам.

Крім того, з відповідачів на користь позивача ОСОБА_8 підлягають стягненню витрати за проведення експертизи по справі у розмірі 3678 грн.

Інші витрати витрати, повязані з виготовленням технічної документації на перукарню та послуги банку не підлягають стягненню з відповідачів, поскільки вони не є судовими витратами у розумінні ст. 79 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3,5,8,10,11,57-60,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про припинення права спільної власності, визнання права власності, виділення частки нерухомого майна у натурі задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_8, ОСОБА_9 на цілісний майновий комплекс перукарні, яке займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187, розташованої по вул. Шевченка смт. Арбузинка Миколаївської області.

Виділити у натурі ОСОБА_8, ОСОБА_9 як окремий обєкт права власності нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» площею 32.9 м у цілісному майновому комплексі перукарні, яке займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187, розташованому по вул. Шевченка смт. Арбузинка Миколаївської області на належні їм частки у нежитловому приміщенні зі спільної часткової власності.

Визнати право власності за ОСОБА_8, ОСОБА_9 на нежитлову кімнату, позначену на плані технічної документації під цифрою « 5» площею 32.9 м у цілісному майновому комплексі перукарні, яке займає 951/8840 нежитлової будівлі № 187, розташованому по вул. Шевченка смт. Арбузинка Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по 273 (двісті сімдесят три) грн. 52 к. кожному як грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 по 273 (двісті сімдесят три) грн. 52 к. кожному як грошову компенсацію за відхилення від ідеальної частки.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 по 613(шістсот тринадцять) грн. з кожного як витрати за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 витрати на оплату судового збору у розмірі по 22(двадцять дві) грн. 28 к. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 витрати на оплату судового збору у розмірі по 22(двадцять дві) грн. 28 к. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 на користь держави судовий збір у розмірі по 105(сто пять) грн. 43 к. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд на протязі 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Т.М.Кологрива