Вирок № 36050123, 12.12.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10555/13-к

1-кп/639/464/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Корнейченко Н.О.,

за участю прокурора Ачкасової С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим в ЄРДР 31 жовтня 2013 р. №12013220500002626 за підозрою:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня - технічна, не працюючого, раніше судимого: 21.12.1992 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.3 ст.140 , ч.3 ст.81 , ст.17 , ч.3 ст.140 , ч.3 ст.144 , ч.3 ст.143 , ч.1 ст. 229-6 , 208 , ч.3 ст.141 , 42 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі ; 02.02.1998 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.3 ст.140 , ч.3 ст.140 , 208 , 42 КК України до 5 років позбавлення волі ; 05.11.2002 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі , з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України на 3 роки; 02.10.2003 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.309 , 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі ; 08.09.2006 року звільнений з місць поз0бавлення волі умовно - достроково на невідбутий строк 5 місяців 16 днів, згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.08.2006 року, 10.02.2012 року Жовтневим районним судом м. Xаркова ч.3 ст.185, ч.2 ст.309, ч.1, ч.4 мт.358 КК, ст.70 України до 4 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.01.2013 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 30 жовтня 2013 року, в денний час, точний час в ході досудового слідства встановити не надалось можливим, шляхом відкриття калитки, проник у двір домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де помітив неподалік від калитки чавунні плити, що належали ОСОБА_3, після чого у нього виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вказаних чавунних плит.

ОСОБА_1, реалізуючи виниклий злочинний намір, діючи умисно, повторно, з корисних спонукань, переслідуючи мету наживи, знаходячись на території житлового будинку ОСОБА_3, шляхом вільного доступу, таємно викрав з території вищевказаного домоволодіння чавунні плити у кількості 4-х штук, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3491 від 08.11.2013 року, - 134 грн, 40 коп., після чого з викраденим майном з місця скоєння правопорушення зник, обернув викрадене майно на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що він 30 жовтня 2013 року, в денний час, через калитку зайшов у двір домоволодіння АДРЕСА_3 щоб скоротити шлях, у дворі він помітив неподалік від калитки чавунні плити, після чого вирішив їх вкрасти, щоб здати у пункт прийому металобрухту. Він по черзі виніс чотири плити на вулицю, але шляхом до пункту прийому був затриманий співпрацівниками міліції, які вилучили у нього вказані плити. Зазначений злочин він скоїв через скрутне матеріальне положення, оскільки він не може знайти роботу.

До працівників міліції претензій він не має, у скоєному щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності до обвинуваченого ОСОБА_1 будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілої, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням на територію домоволодіння, вчинена повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному та скоєння злочину через скрутне матеріальне становище.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він неодружений, раніше неодноразово судимий у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не погашена у встановленому законом порядку, не працює, за місцем мешкання та праці характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно тяжкий злочини, дані про його особу, обставини, які пом'якшують його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції .

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які пом'якшують його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Суд вирішує питання про речові докази на підставі вимог ст.ст. 98, 100 КПК України.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 2 (двох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково - дослідного експертно криміналістичного Центру при ГУМВС України в Харківській області за експертні послуги, судові витрати за проведення експертиз в сумі - 391 гривню 20 коп.

Речові докази по справі: чавунні плити у кількості 4-х штук, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, - повернути останній як власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин