Рішення № 36049433, 13.12.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/5411/13 Головуючий у 1 інстанції: Кущ Т.М.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Кочеткової І.А.

Суддів Воробйової І.А.

Маловічко С.В.

при секретарі: Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Н-Транс», ОСОБА_2 на рішення Розівського районного суду Запорізької області від 27 серпня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Н-Транс» до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_2, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року ПП «Н-Транс» звернулось до ОСОБА_3 та ПАТ «СК «Оранта-Січ» про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В позові зазначало, що 21 червня 2010р. о 19.50 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому автомобілем «ВАЗ-21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись зі швидкістю 60 км/год. в напрямку від м. Маріуполь до м. Запоріжжя, на перехресті вулиць Леніна та Визволителів в смт. Розівка Розівського району Запорізької області внаслідок порушення пункту 10.1, дорожньої розмітки 1.1 ( п.1 розділу 34 «Дорожня розмітка») Правил дорожнього руху України допустив зіткнення з належними ОСОБА_2 автомобілем вантажним сідловим тягачем «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричепом бортовим «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ПП «Н-Транс» ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку. На час скоєння ДТП вказаний вантажний автомобіль разом з напівпричепом перебував в оренді ПП «Н-Транс» відповідно до договору № 14/1 оперативної оренди транспортного засобу від 21 грудня 2009 року. Внаслідок зіткнення транспортних засобів автомобіль вантажний сідловий тягач «DAF-95ХF430» отримав технічні пошкодження, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 64196 грн. 82 коп. - вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, який з урахуванням 70% фізичного зносу складає 26165 грн. 45 коп. Позивач зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 квітня 2013 року у вказаному ДТП встановлено вину водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ВАТ «СК «Оранта-Січ» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Посилаючись на здійснення ПП «Н-Транс» відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля відповідно до пп. 3.2.4 п. 3.2 розділу 3 Договору оренди, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 завдану ПП «Н-Транс» матеріальну шкоду в розмірі 38 696 грн. 82 коп. та франшизу в розмірі 510 три., а всього 39 206 грн. 82 коп., а з відповідача ВАТ «СК«Оранта-Січ» в межах ліміту відповідальності завдану ПП «Н-Транс» матеріальну шкоду в розмірі 24 990 грн. Крім того, позивач просив стягнути суму понесених ним судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Рішенням Розівського районного суду Запорізької області від 27 серпня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП «Н-Транс» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в сумі 26 165 грн. 45 коп., судові витрати в сумі 261 грн. 67 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ПП «Н-Транс» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПП «Н-Транс», ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків фактичним обставинам справи, просять його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 червня 2010р. о 19.50 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним йому автомобілем «ВАЗ-21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись зі швидкістю 60 км/год. в напрямку від м. Маріуполь до м. Запоріжжя, на перехресті вулиць Леніна та Визволителів в смт. Розівка Розівського району Запорізької області внаслідок порушення пункту 10.1, дорожньої розмітки 1.1 ( п.1 розділу 34 «Дорожня розмітка») Правил дорожнього руху України допустив зіткнення з автомобілем - вантажним сідловим тягачем «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом бортовим «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ПП «Н-Транс» ОСОБА_4, який рухався у зустрічному напрямку.

Автомобіль «DAF-95ХF430» вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричеп бортовий «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, належать ОСОБА_2. (а.с. 18, 40).

На час ДТП автомобіль вантажний сідловий тягач «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з напівпричепом бортовим «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, перебували в оренді ПП «Н-Транс» відповідно до договору № 14/1 оперативної оренди транспортного засобу від 21 грудня 2009 року, згідно якого приватний підприємець ОСОБА_2 як власник вказаних транспортних засобів передала в оренду ПП «Н-Транс» на строк до 21.11.2010р. вказаний автомобіль з причепом.

З огляду на вказані обставини, колегія вважає, що суд правильно визнав, що ПП «Н-Транс» на момент ДТП на відповідній правовій підставі було володільцем вантажного сідлового тягача «DAF-95ХF430», а тому має право на вимоги щодо відшкодування спричиненої матеріальної шкоди та на пред»явлення відповідного позову.

Автомобіль «ВАЗ-21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на праві власності належить ОСОБА_3 (а.с.50).

Внаслідок зіткнення транспортних засобів автомобіль вантажний сідловий тягач

«DAF-95ХF430» отримав технічні пошкодження, та за звітом № 249 від 17.07.2010р. про оцінку вартості відновлювального ремонту ця вартість складає 64 196,82 грн., що з урахуванням 70% фізичного зносу автомобілю дорівнює 26165 грн. 45 коп. ( а.с. 26-46).

При з»ясуванні питання щодо вини водіїв у вказаній ДТП судом повно та всебічно проаналізовано матеріали справи, зокрема: постанова заступника Куйбишевського міжрайонного прокурора Запорізької області від 13 грудня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за вищевказаною подією ДТП; постанова судді Розівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2011 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за ознаками ч.4 ст.122 КУпАП України відносно ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності; рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 11 червня 2013 року, в якому по спору між тими ж сторонами встановлено на підставі висновку комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 17.07.2012р. порушення ОСОБА_3 п. 10.1, дорожньої розмітки 1.1 ( п. 1 розділу 34 «дорожня розмітка») Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв»язку з настанням ДТП, та на їх підставі зроблено обґрунтований висновок про те, що особою, винною в скоєнні вказаної ДТП є ОСОБА_3 ( а.с. 22, 23, 85-91).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну третім особам, застрахована ВАТ «СК «Оранта-Січ», правонаступником якого є ПАТ «СК «Оранта-Січ», в особі Розівської філії за Полісом № ВС/7824921 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тип договору 1, зі строком дії з 04 серпня 2009 року до 03 серпня 2010 року, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 25500 гри. (на одного потерпілого), з франшизою на суму 510 грн. Забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «ВАЗ-21093», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 (а.с.54).

ОСОБА_2 24 червня 2010 року подала до ВАТ «СК «Оранта-Січ» заяву про виплату страхового відшкодування, у якій нею заявлена майнова вимога про сплату страхового відшкодування як за пошкоджений автомобіль «DAF-95ХF430» - вантажний сідловий тягач державний, реєстраційний номер НОМЕР_2, так і за бортовий напівпричіп «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ( а.с. 92).

Відмови ВАТ «СК «Оранта-Січ» у виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку 21 червня 2010 року у матеріалах справи немає, що ніким не оспорюється.

З письмових заперечень ВАТ «СК «Оранта-Січ» та пояснень представника страхової компанії в судових засіданнях, зокрема, в апеляційній інстанції вбачається, що на момент подання ОСОБА_2 заяви про виплату страхового відшкодування не було з»ясовано, хто є винною особою у події ДТП, та відслідковувалась винуватість обох учасників події, тому заявнику було рекомендовано звертатись до суду ( а.с. 84).

22 вересня 2011р. ОСОБА_2 звернулась до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до ПП «Н-Транс», ПрАТ «СК «Іллічівське», ОСОБА_3, ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_4 про стягнення майнової і моральної шкоди, в якому ставила питання про відшкодування лише матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням бортового напівпричепу «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, в розмірі 49 844,40 та моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 квітня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 червня 2013р., вказаний позов задоволений частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2: з ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» у відшкодування матеріальної шкоди 18 744,16 грн. - вартість відновлювального ремонту напівпричепа бортового ТRАХ-S393DOR», державний

реєстраційний номер НОМЕР_3, з врахуванням 70 % зносу; з ОСОБА_3 у

відшкодування матеріальної шкоди - 30 513 грн. та на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. ( а.с. 47-53, 85-91).

Питання про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобілю «DAF-95ХF430» - вантажний сідловий тягач державний, реєстраційний номер НОМЕР_2, в тій цивільній справі не ставилось і не вирішувалось.

З позовом про стягнення на свою користь вартості відновлювального ремонту автомобілю «DAF-95ХF430» - вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в сумі 64 196,82 грн. звернулось ПП «Н-Транс» в цій цивільній справі на правах орендаря цього автомобілю та просило розподілити цю суму наступним чином: з ПАТ «Оранат-Січ» стягнути -24 990 грн., з ОСОБА_3 - 38 609,82 грн. та франшизу 510 грн.

Задовольняючи цей позов частково та стягуючи на користь позивача з ОСОБА_3 суму на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 26 165,45 грн., суд першої інстанції вважав, що відсутні правові підстави для покладення відповідальності за відшкодування матеріальної шкоди в сумі ліміту відповідальності у розмірі 24 990 грн. на ПАТ «СК «Оранта-Січ», оскільки позивач у встановленому законом порядку не звертався до страховика з вимогами про виплату страхового відшкодування, а також суд стягнув суму вартості відновлювального ремонту з винуватця ДТП з урахуванням зносу транспортного засобу, відповідно зменшивши заявлений в позові її розмір з 64 196,82 до 26 165,45 грн.

Основними доводами апеляційних скарг ПП «Н-Транс» та ОСОБА_2 є те, що суд безпідставно відмовив в стягненні зі страхової компанії матеріальної шкоди в сумі ліміту відшкодування у розмірі 24 990 грн., так як ОСОБА_2 подавалась заява страховику про виплату страхового відшкодування за обидва транспортні засоби - автомобіль та напівпричіп, а вказати ПП «Н-Транс» як особу, на користь якої вона воліє виплатити відшкодування за автомобіль, вона була позбавлена можливості через відсутність будь-якого рішення страховика за її заявою, та надання ним усної відповіді про необхідність звернення до суду через невизначеність винуватця ДТП. Також апелянти вважають, що суд безпідставно зменшив розмір вартості ремонту автомобілю, неправомірно врахувавши його знос.

Дослідивши вказані доводи апеляційних скарг, колегія встановила наступне.

Частиною 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон, у редакції, чинній на час скоєння ДТП) передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до статті 9.2 вказаного закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Згідно частини 35.1 ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно з Полісом № ВС/7824921 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, підписаним між ОСОБА_3 та ВАТ «СК «Оранта-Січ», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

За матеріалами справи та вище встановленими обставинами ДТП вбачається, що внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія ОСОБА_3, були пошкоджені два транспортні засоби, належні ОСОБА_2, якими є вантажний сідловий тягач «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та напівпричіп бортовий «ТRАХ-S393DOR», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, але які на час дорожньо-транспортної події знаходились в оренді у ПП «Н-Транс».

За умовами договору № 14/1 оперативної оренди - згідно з пунктом 3.2.4 у випадку пошкодження вантажного автомобілю внаслідок ДТП терміново повідомити про це орендодавця, а також здійснити за свій рахунок його необхідний ремонт. Згідно з пунктом 3.2.6 цього ж договору по закінченню строку договору оренди - 21.11.2010р. орендар зобов»язаний повернути вантажний автомобіль повністю придатним для подальшої його

експлуатації. Але цим договором не було передбачено відновлювального ремонту напівпричепу, у зв»язку з чим ОСОБА_2 особисто як його власник стягнула суму відновлювального ремонту напівпричепу у судовому порядку на свою користь, та за рішенням суду частину матеріальної шкоди було стягнуто в межах ліміту відповідальності зі страхової компанії «СК «Оранта-Січ».

ПП «Н-Транс», на якому полягав обов»язок здійснити ремонт пошкодженого вантажного автомобілю, та який на відповідній правовій підставі володів ним під час ДТП, та, як з»ясовано судом і не спростовано іншими особами, які приймають участь у справі, передав ОСОБА_2 цей вантажний автомобіль після закінчення строку дії договору оренди відремонтованим, в такому разі підпадає під ознаки третьої особи, якій під час ДТП заподіяна матеріальна шкода, і тому має право на її відшкодування страховою компанією, яка застрахувала відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_3

Отже, за вказаних обставин у справі наявні два потерпілих: ОСОБА_2 як власник пошкодженого напівпричепу, який ніким не відремонтовано, та ПП «Н-Транс» як орендар вантажного автомобілю, який здійснив його відновлювальний ремонт.

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції поклав всю відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ПП «Н-Транс» пошкодженням орендованого вантажного автомобілю, на відповідача ОСОБА_3, оскільки позивач не звертався до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Проте погодитись з цими висновками колегія не може.

Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникли у державі. Суди не вправі відмовляти в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Рішення суду про відмову в задоволенні позову через неподання особисто потерпілим страховику заяви про виплату страхового відшкодування унеможливить подальше звернення до суду з відповідним позовом до ПАТ «СК «Оранта-Січ» у випадку незгоди потерпілого з рішенням страхової компанії з цього питання.

Крім того, за матеріалами справи ОСОБА_2 зверталась до страховика з відповідною заявою, вказавши в ній обидва пошкоджені транспортні засоби та прохання сплатити страхове відшкодування за кожен з них, але вказати на той час про виплату відшкодування на користь ПП «Н-Транс» за пошкодження вантажного автомобілю їй перешкоджали об»єктивні обставини: не встановлення винуватця ДТП, неприйняття рішення страховиком за її заявою, пропозиція страховика звернутись до суду, нездійснення ремонту ПП «Н-Транс» на час подання вказаної заяви. А в подальшому вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди здійснювалось в судовому порядку.

Колегією також встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин стаття 37 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачала відмови у здійсненні страхового відшкодування у разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, оскільки зазначені положення були внесені до вказаного закону 17 лютого 2011р. згідно із законом № 3045-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування».

З викладеного слідує, що за позовом ПП «Н-Транс» слід було покласти відповідальність за спричинену йому матеріальну шкоду пошкодженням вантажного автомобілю на страховика в межах ліміту відповідальності за виключенням франшизи у розмірі 24990 грн., а решту суми матеріальної шкоди, не покритої лімітом відповідальність, стягнути у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України з винуватця ДТП ОСОБА_3 з урахуванням франшизи. При цьому, виплата страхового відшкодування за одним страховим випадком одночасно двом потерпілим в межах ліміту відповідальності у розмірі 24 990 грн. на кожного передбачена положеннями ст. 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та ця сума не перевищує п»ятикратного розміру ліміту.

Разом з тим, визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано послався на ст. 29 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою передбачено, що у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розраховані у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до звіту № 249 від 17 липня 2010р. про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, виконаного оцінювачем в особі ТОВ «Експерта компанія «Украавтоекспертиза», ринкова вартість пошкодженого автомобілю «DAF-95ХF430» - вантажний сідловий тягач, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент ДТП становила 150 219,83 грн., вартість його відновлювального ремонту - 64196,82 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (сума матеріальної шкоди) - 26 165,45 грн. ( а.с. 26-39).

Судом встановлено та ніким не спростовано, що на час розгляду справи вантажний автомобіль відремонтовано ПП «Н-Транс» у відповідності до умов договору оренди, але доказів на підтвердження дійсної вартості відновлювального ремонту позивачем не надано, який просив стягнути на свою користь 64 196,82 грн. за вищевказаним висновком.

Проте суд обґрунтовано та у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначив до відшкодування матеріальної шкоди суму відновлювального ремонту у розмірі 26 165,45 грн. з урахуванням фізичного зносу автомобілю, оскільки позивачем не було надано доказів, що для відновлення попереднього стану вантажного автомобілю, що мав зношеність у 70 %, були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва.

Враховуючи вказані обставини, колегія вважає, що відповідальність слід покласти на страховика в межах ліміту відповідальності у сумі 24990 грн., а суму, яка не покрита цим лімітом, у розмірі 26 165,45 - 24 990 = 1 175,45 грн., та суму франшизи у розмірі 510 грн. слід стягнути з відповідача ОСОБА_3 як винуватця ДТП, про що слід ухвалити нове рішення, скасувавши оскаржуване рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

В позовних вимогах ПП «Н-Транс» щодо стягнення на його користь суми відновлювального ремонту у розмірі 64 196,82 грн. слід відмовити.

Одночасно з відновленням порушеного права позивача колегія вважає за необхідне з метою запобігання порушень прав відповідача в особі ПАТ «СК «Оранта-Січ» зобов»язати ПП «Н-Транс» передати страховій компанії пошкоджені в результаті ДТП 21.06.2010р. складові частини вантажного автомобілю, які були замінені, після відшкодування матеріальної шкоди, стягнутої за цим рішенням.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України слід розподілити між відповідачами судові витрати, які слід стягнути з них на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімаль-

ної заробітної плати, а за подання апеляційної скарги у розмірі 50 % від сплаченого за подання позову розміру судового збору.

Розрахунок судового збору, який підлягає стягненню з ПАТ «СК «Ораната-Січ», за подання позовної заяви до суду першої інстанції: 24990 х 1 % : 100 = 249,90 грн.; за подання апеляційної скарги 249,90 : 2 = 124,95 грн., а всього 249,90 + 124,95 = 374,85 грн.

Розрахунок судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_3, за подання позовної заяви не може бути меншим від 0,2 розміру мінімальної зарплати, що складає 1218 грн. : 5 = 243,60 грн.; за подання апеляційної скарги 243,60 : 2 = 121,80 грн., а всього 243,60 + 121,80 = 365,40 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Приватного підприємства «Н-Транс» та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Розівського районного суду Запорізької області від 27 серпня 2013 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Приватного підприємства «Н-Транс».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», юридична адреса: 69104 м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 16, код ЄДРПОУ 02307292, на користь Приватного підприємства «Н-Транс», юридична адреса: 87515, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Артема, буд. 82, код ЄДРПОУ 31190976 на відшкодування матеріальної шкоди 24990 грн. - вартості відновлювального ремонту автомобілю вантажного сідлового тягача «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та судовий збір у сумі 374,85 грн., а всього 25 364,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого: АДРЕСА_1, на користь Приватного підприємства «Н-Транс», юридична адреса: 87515, м. Маріуполь Донецької обл., вул. Артема, буд. 82, код ЄДРПОУ 31190976, на відшкодування матеріальної шкоди 1 175,45 грн. - вартості відновлювального ремонту автомобілю вантажного сідлового тягача «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, франшизу у сумі 510 грн., та судовий збір у сумі 365,40 грн., а всього 2050,85 грн.

Зобов»язати Приватне підприємство «Н-Транс» передати Публічному акціонерному товариству «Страхова компанія «Оранта-Січ» пошкоджені в результаті ДТП 21.06.2010р. замінені складові частини автомобілю вантажного сідлового тягача «DAF-95ХF430», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, після сплати страховиком суми, стягнутої за цим рішенням на відшкодування шкоди.

В задоволенні позову ПП «Н-Транс» в іншій частині - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: С.В. Маловічко

І.А. Воробйова