Вирок № 36047596, 12.12.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/10172/13-к

1-кп/248/498/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Харцизьк

Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.

при секретарі судового засідання Боровко А.І.,

за участю:

прокурора Гущина П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку Донецької області кримінальне провадження № 12013050550002337 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, з освітою 8 класів, працює на Харцизькому трубному заводі обробником металу, розлучений, не судився в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 03 жовтня 2013 року близько 11 години, маючи намір позичити грошові кошти, прийшов до будинку свого батька ОСОБА_2 за місцем його проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, в приміщенні якого, на кухні, почав просити позичити йому 5 гривень, в чому ОСОБА_2 йому відмовив, словесно ображаючи обвинуваченого. З почуття образи, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, ОСОБА_1, стоячи до потерпілого ОСОБА_2 обличчям до обличчя, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому один удар кулаком лівої руки в ділянку правого ока. В результаті умисних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 заподіяно велике проникаюче поранення склери з випаданням оболонок, гифемою, гемофтальмом правого ока, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які викликали стійку втрату працездатності в розмірі понад 35%.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно 03 жовтня 2013 року близько 11 години, маючи намір позичити грошові кошти для придбання сигарет, прийшов до будинку свого батька ОСОБА_2 за місцем його проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, в приміщенні якого, на кухні, почав просити позичити йому 5 гривень, в чому батько йому відмовив, словесно ображаючи. З почуття образи, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, він, ОСОБА_1, стоячи до батька обличчям до обличчя, з метою спричинення йому тілесних ушкоджень, умисно наніс потерпілому один удар кулаком лівої руки в ділянку правого ока. Батько закрив око рукою, пішов у ванну, з ока текла кров. Потім батько лікувався з приводу заподіяної ним зазначеної травми, яка є тяжким тілесним ушкодженням. У вчиненому щиро розкаявся, попросив вибачення в потерпілого ОСОБА_1, заявлений прокурором цивільний позов про стягнення з нього в користь комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоровя «Обласна травматологічна лікарня», коштів на лікування потерпілого в розмірі 4672 гривні визнав повністю.

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами зі сторони обвинувачення, які підтверджують його винність у вчиненні кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують його особу.

Таким чином, судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, поєднане зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, виходячи з класифікації злочинів, передбачених ст. 12 КК України, а також із особливостей та обставин його вчинення, зокрема форми вини, мотиву, мети, способу вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали;

- особу винного, який на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, позитивну характеристику за місцем проживання;

- наявність обставин, що помякшують покарання, зокрема щире каяття у вчиненому;

- наявність обставин, які обтяжують покарання, зокрема вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Разом з тим, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, обставини справи, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, тому вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання відповідає меті його призначення, є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Зважаючи на наявність невідшкодованих витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 4673 гривні, з приводу якого прокурором в інтересах держави в особі комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоровя «Обласна травматологічна лікарня» заявлено цивільний позов на вказану суму, враховуючи його повне визнання обвинуваченим, відповідно до ст. ст.128, 129 КПК України зазначений цивільний позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 в користь комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоровя «Обласна травматологічна лікарня» грошові кошти у вказаному розмірі.

Керуючись ст. ст. 368 371, 373 376 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоровя «Обласна травматологічна лікарня» (р/р 35429004002483, МФО 834016, ЗКПО 20366499 УДКС України в Донецькій області) 4673 гривні витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім особисте зобовязання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя