Рішення № 36047452, 12.12.2013, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2176/13-ц

Провадження №: 2/0343/710/13

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 рокум. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючої судді Монташевич С. М.,

секретаря Менделяк А. І.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_2 до Тяпчанської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії Тяпчанської сільської ради № 202-12/12 від 24 листопада 2012 року та рішення 15 сесії Тяпчанської сільської ради № 249-15/13 від 08.07.2013 року про відмову у включенні в перелік на продаж земельної ділянки площею 0,12 га несільськогосподарського призначення: землі житлово-громадської забудови, код цільового призначення згідно КВПЦЗ-03.14 "Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" для реконструкції частини належної йому автозаправної станції під пункт з технічного обслуговування, магазин супутніх товарів, кафе, мотель, автостоянку в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1а; визнати за ним право на купівлю земельної ділянки площею 0,12 га несільськогосподарського призначення: землі житлово-громадської забудови, код цільового призначення згідно КВІІЦЗ - 03.14 "Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови" для реконструкції частини належної йому автозаправної станції під пункт технічного обслуговування, магазин супутніх товарів, кафе, мотель, автостоянку в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1-а Долинського району Івано-Франківської області; стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_3 та ним, посвідченого 10.04.2012 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №210, належить автозаправна станція, що розташована за адресою: Івано-Франківська область Долинський район с. Тяпче вул. Незалежності, 1а.

Придбаний ним об"єкт нерухомого майна за договором купівлі-продажу знаходиться на земельній ділянці, площею 0.12 га, якій присвоєно індексно-кадастровий № 2622087101:01:001:0523.

Для реконструкції частини автозаправної станції під пункт технічного обслуговування, магазин супутніх товарів, кафе, мотель, автостоянку в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1а 02.07.2012року ним був укладений договір оренди земельної ділянки № 7 терміном на 11 місяців, а 04.09.2012 року - договір оренди земельної ділянки терміном на п»ять років. Площа земельної ділянки - 0,12 га, цільове призначення земельної ділянки: землі житлово-громадської забудови, код цільового призначення згідно КВПЦЗ - 03.14 «Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови». Будь-якої іншої земельної ділянки, крім вказаної, за ним не обліковується.

З метою придбання у власність орендованої земельної ділянки, площею 0,12 га, за вказаною адресою, на якій розташована належна йому на праві приватної власності автозаправна станція, без зміни її цільового призначення, він подав в Тяпчанську сільську раду заяву про купівлю земельної ділянки.

До заяви він додав договір оренди земельної ділянки, який посвідчує право користування земельною ділянкою, документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, а саме: договір купівлі-продажу автозаправної станції та витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно, а також документ, що посвідчує його особу.

На підставі рішення 12 сесії Тяпчанської сільської ради від 24.11.2012 року № 202-12/12 йому відмовлено включити в перелік на продаж земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0.12 га . Мотиви відмови: договір оренди, який укладений на п»ять років, діє тільки два місяці і будь-які роботи на даній земельній ділянці не проводяться.

В липні 2013 року він повторно звернувся в Тяпчанську сільську раду з метою придбання земельної ділянки у власність.

Відповідно до рішення 15 сесії Тяпчанської сільської ради від 08.07.2013 року за №249 15/13 йому знову відмовлено у зв'язку з недоцільністю включати дану земельну ділянку в перелік продажу.

Рішення сесії сільської ради про відмову у включенні в перелік на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1а є незаконними і підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог ст. 128 Земельного кодексу України. Він як власник нерухомого майна, яке розташоване на орендованій ним земельній ділянці, має право на її купівлю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини, просила позов задоволити.

Представники відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснили, що Тяпчанська сільська рада є дотаційною, тому депутати вирішили, що краще, якщо спірна земельна ділянка буде в оренді і щомісячно будуть поступати кошти. З кожною сесію все більше голосів проти продажу цієї ділянки. Крім того, встановлена орендна плата є невеликою. Жодних порушень з боку відповідача немає, оскільки рішення приймалися у встановленому законом порядку, більшістю голосів та виражають волю відповідача. Це право сільської ради продавати чи не продавати земельну ділянку. Крім того, навіть у випадку скасування оскаржуваних рішень, щоб вирішити питання про продаж земельної ділянки, знову буде збиратися сесія та шляхом голосування прийматиме рішення. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується нотаріально посвідченим та зареєстрованим в реєстрі за № 210 договором купівлі-продажу від 10.04.2012 року, витягом з Державного реєстру правочинів № 11200470 від 10.04.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав ОКП "Івано-Франківське ОБТІ" № 33958373 від 26.04.2012 року, що позивач є власником автозаправочної станції, що розташована по вул. Незалежності, 1а в с. Тяпче Долинського району Івано-Франківської області (а.с. 5-8).

Належна ОСОБА_2 на праві приватної власності вказана вище автозаправна станція розташована на земельній діняці, площею 0,12 га, яка відведена за рахунок земель під спорудами, під проїздами, проходами та площатками та передана позивачу в оренду на підставі договору оренди земельної ділянки № 7 від 02.07.2012 року на 11 місяців, а згодом на підставі договору від 04.09.2012 року на 5 років (а.с. 9-13).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

З положень ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п. "б" ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Судом встановлено, що орендована позивачем земельна ділянка є ділянкою несільськогосподарського прозначення, знаходиться в с. Тяпче та належить до земель комунальної власності, тобто є власністю територіальної громади с. Тяпче, від імені якої діє Тяпчанська сільська рада.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить згідно п.п. "а", "б", "в" ч. 1 ст. 12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено ч.ч. 5-7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як встановлено ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Ч. 6 вказаної статті передбачено, що рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином продаж земельної ділянки є правом власника, а не його обов"язком. Діючи в інтересах територіальної громади, Тяпчанська сільська рада винесла рішення № 202-12/12 від 24.11.2012 року та № 249-15/13 від 08.07.2013 року, якими відмовила у включенні в перелік на продаж земельну ділянку площею 0,12 га несільськогосподарського призначення для реконструкції частини автозаправочної станції під пункт технічного обслуговування, магазин супутніх товарів, кафе, мотель, автостоянку в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1а Долинського району у зв"язку з недоцільністю (а.с. 16-17). Мотивує свою відмову тим, що вигідніше для сільської ради та територіальної громади села передавати дану земельну ділянку в оренду, розмір якої хоча і є мінімальний, проте дозволяє їм отримувати щомісячні поступлення у бюджет, а у випадку продажу вони втратять право на неї і надходження припиняться, що має значення для них, оскільки вони є дотаційними.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийняті з дотриманням вимог ст.ст. 26, 46, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земельного та цивільного законодавства, в межах компетенції відповідача та у встановленому законом порядку. Позивач не довів будь-яких порушень зі сторони Тяпчанської сільської ради при прийнятті оскаржуваних рішень. А тому, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовна вимога про визнати незаконним та скасувати рішення 12 сесії Тяпчанської сільської ради № 202-12/12 від 24 листопада 2012 року та рішення 15 сесії Тяпчанської сільської ради № 249-15/13 від 08.07.2013 року не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як цивільним, так і земельним законодавством передбачено право фізичних осіб на набуття у власність, в тому числі шляхом укладення цивільно-правових договорів, земельних ділянок, незалежно від їх форм власності, а завданнями цивільного судочинства відповідно до ст. 1 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В судовому засіданні встановлено, що право ОСОБА_2 на купівлю земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,12 га для реконструкції частини належної йому автозаправної станції під пункт технічного обслуговування, магазин супутніх товарів, кафе, мотель, автостоянку в с. Тяпче по вул. Незалежності, 1-а Долинського району ніким не порушене, не оспорюється та не є невизнаним. Тяпчанська сільська рада не відмовила конкретно позивачу у купівлі вказаної земельної ділянки, а в загальному відмовляється включати її в перелік продажу, оскільки вважає її відчуження таким, що суперечить економічним та іншим інтересам територіальної громади. А тому у задоволенні вимоги позивача про визнання за ним права на купівлю вказаної вище земельної ділянки слід відмовити за недоведеністю.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 12, 80, 90, 116, 122, 127, 128 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 11, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 46, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 60 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 208, 209, 215, 218 Цивільного процесуального України, суд,-

Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Тяпчанської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень Тяпчанської сільської ради № 202-12/12 від 24.11.2012 року "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_2" та № 249-15/13 від 08.07.2013 року "Про відмову у включенні в перелік продажу земельну ділянку несільськогосподарського призначення", а також про визнання права на купівлю земельної ділянки за недоведеністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Зміст повного рішення виготовлено 13.12.2013 року.

Суддя: