Рішення № 36047357, 10.12.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

262/6229/13-ц

2/262/1819/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 рокум. Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Лебеденко С.В.

при секретарі Коструб М.Ю.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що 24 березня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк» (на теперішній час ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ДО17/СЖ-023.08.1. Відповідно до умов кредитного договору Банк взяв на себе зобовязання надати відповідачу кредит в доларах США на споживчі цілі у розмірі 38000 доларів США. Сума кредиту у повному обсязі була надана відповідачем ОСОБА_3. Факт видачу кредиту відповідачу за кредитним договором підтверджується заявою на видачу готівки № 219 -8 від 25 березня 2008 року. Таким чином, Банк в повному обсязі виконав свої обовязки перед відповідачем за кредитним договором. Кредит був виданий відповідачу під обовязок сплати ним ОСОБА_3: процентів за користування грошовими коштами в розмірі 15 % річних. Відповідно до п.п. 4.1 4.3 кредитного договору боржник взяв на себе обовязок погашати кредит рівними частками в сумі 681 доларів США щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, починаючи з квітня місяця 2008 року шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку; повернути одержані кредити за умовами кредитного договору не пізніше 24 березня 2023 року; сплачувати ОСОБА_3 нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 10 числа включно кожного календарного місяця, починаючи з місяця, наступного за звітним, а також 24 березня 2023 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами. Відповідач неодноразово порушував дані умови кредитного договору. Станом на 12 серпня 2013 року розмір заборгованості відповідача перед ОСОБА_3 складає 57741, 21 долари США та 3 525 264, 90 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 36329, 37 доларів США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 21411, 84 доларів США; пеня за прострочку виконання грошових зобовязань 3 507 262, 48 гривень; три проценти річних 18002, 42 грн..Просили стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 57 741, 21 доларів США та 3 525 264, 90 гривень та судовий збір в сумі 3441 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відповідно до письмових заяв просив відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість прибути до судового засідання. (а.с. 52, 75), однак не додав документи, що підтверджують поважність причин неявки до судового засідання. Від представника позивача також надходила заява про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення. (а.с. 60). Однак, представник позивача ані для ознайомлення з матеріалами справи, ані в судове засідання також не зявилась.

Відповідач надав на адресу суду заперечення проти позову, згідно яких зазначив, що для того, щоб у позичальника (відповідача) виникло зобовязання дострокового виконання боргових зобовязань, позивач повинен був направити йому вимогу про дострокове виконання зобовязань. Та при цьому, позивачем не надано жодного доказу направлення зазначеної вимоги. Також просив суд врахувати, що на момент отримання кредиту матеріальне становище відповідача та його родини було стабільним, але у звязку з економічною кризою, підвищенням вартості долара та погіршенням матеріального становища, він не має можливості виплачувати кредит в тому розмірі, який почав нараховувати банк. На сьогоднішній день є безробітним. У звязку з чим неодноразово звертався до керівництва банку з проханням відстрочити йому виконання зобовязань за договором, але отримав відмову. Окрім того, не зважаючи на скрутне матеріальне становище, він продовжує сплачувати кредит та проценти, хоча і не в повному обсязі. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх заявленими безпідставно, оскільки вимоги про дострокове повернення кредиту та нарахованих процентів він не отримував. Також просив суд застосувати спеціальну позовну давність в один рік до позовних вимог у частині стягнення пені відповідно заборгованості за кредитним договором. (а.с. 56-58). В доповненнях на заперечення відповідач зазначив, що в долученому до позовної заяви, розрахунку заборгованості, не наведено жодних правильних розрахунків та їх нормативного обґрунтування. Вважає, що розмір позовних вимог не є доведеним. (а.с. 68-69). Також відповідач надав суду клопотання про зменшення розміру неустойки, згідно якого, вважає, що стягнення з нього пені у розмірі 3 507 262, 48 грн. є порушенням принципу справедливості. Розмір пені є непомірно великим, оскільки майже в сім разів перевищує розмір суми заборгованості за кредитом та процентами. Просив суд зменшити розмір пені до 1 % від суми 3 507 262, 48 грн., розрахованої банком, яка становить 35 072, 63 грн.. (а.с. 64-65).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 536 того ж Закону за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк чи інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.

Відповідно до Кредитного договору № Д017/СЖ-023.08.1 від 24.03.2008 року, укладеного між ВАТ «РодовідБанк» (на теперішній час ПАТ «РодовідБанк») та ОСОБА_2, Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит на споживчі цілі у розмірі 38000 доларів США строком по 24 березня 2023 року зі сплатою 15 % річних. В свою чергу ОСОБА_2 зобовязався погашати кредит рівними частками в сумі 681 долар щомісячно в строк до 10 числа кожного місяця, повернути одержаний кредит не пізніше 24 березня 2023 року, сплачувати ОСОБА_3 нараховані проценти. (а.с. 5-7).

ОСОБА_3 виконав свої зобовязання перед відповідачем у повному обсязі, надавши йому грошові кошти в сумі 38000 доларів США, що підтверджується копією заяви на видачу готівки. (а.с. 8).

В свою чергу відповідач взяті на себе зобовязання виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед ОСОБА_3.

Відповідно до розрахунку, наданого суду позивачем станом на 12.08.2013 року борг відповідача перед ОСОБА_3 складає 57 741, 21 доларів США та 3 525 264, 90 гривень, з яких:

1.Заборгованість за основною сумою кредиту 36329, 37 доларів США, з яких:

-поточна 24 496, 00 доларів США; - прострочена 11 833, 37 доларів США.

2.Заборгованість по процентам за користування кредитними коштами 21 411,84 доларів США, яких:

-поточна 462,83 доларів США; - прострочена 20 949, 01 доларів США.

3.Заборгованість за пенею,з яких:

-пеня за порушення строків повернення кредиту 1 305 806, 15 гривень; - пеня за порушення строків виплати відсотків 2 201 456, 33 гривень.

4.Відповідальність за порушення грошового зобовязання згідно ст. 625 ЦК України 18 002, 42 гривень, з яких:

-3 % річних за прострочення виконання зобовязань зі своєчасного повернення кредиту 6 701, 74 гривень; 3 % за прострочення виконання зобовязань зі своєчасної сплати нарахованих відсотків 11 300, 68 гривень. (а.с. 24-29).

Позивачем ПАТ «Родовід Банк» листом від 21.10.2010 року відповідачу була направлена вимога про дострокове повернення кредиту та сплату нарахованих процентів. (а.с. 30). Про отримання відповідачем даної вимоги свідчить копія поштового повідомлення. (а.с. 31).

За зазначених обставин, посилання ОСОБА_2 на те, що він не отримував вимогу про дострокове повернення кредиту, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом та нарахованими процентами в сумі 57741, 21 доларів США, що еквівалентно 461 352 гривень 26 коп. (згідно офіційного курсу НБУ гривні щодо іноземних валют 10.12.2013 року долар США 799,3000).

З розрахунку розміру заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за пенею складає 3 507 262, 48 гривень. При цьому пеня нарахована з 2008 року.

Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Крім того, ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи наведене, суд вважає можливим зменшити розмір пені з 3 525 264, 90 гривень до суми боргу, тобто до 461 352 гривень 26 коп..

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 18 002, 42 гривень також підлягають задоволенню.

В запереченнях на позовну заяву ОСОБА_2 зазначив, що розрахунок суми заборгованості, наданий Банком суду є невірним.

Ч. 1 ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте, в порушення вимог вищезазначеної статті, будь-які докази щодо неправильності розрахунків, відповідачем суду не надані. Крім того, за повідомленням представника позивача в судовому засідання, відповідач після подачі позову до суду, взагалі не звертався до ОСОБА_3 з приводу розрахунку заборгованості за кредитом.

Доводи ОСОБА_2 щодо неможливості сплатити заборгованість за кредитом, внаслідок скрутного матеріального становища та світової фінансової кризи, не можуть бути підставою для його звільнення від відповідальності по сплаті боргу.

Ч. 1 статті 625 ЦПК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Також, у відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого в доход держави судового збору в сумі 3441 гривень належить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Серпуховська, буд. 122, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712, кореспондентський рахунок № 32008171201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) заборгованість за кредитним договором 57741, 21 доларів США, що еквівалентно 461 352 гривень 26 коп., пеню в сумі 461 352 гривень 26 коп., 3 % річних в сумі 18002, 42 гривень та судовий збір в сумі 3441, 00 гривень, а всього 944 147 гривень 94 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.В. Лебеденко