Постанова № 36046946, 10.12.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

10 грудня 2013 року Справа № 903/889/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Гулова А.Г.

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка Мицька Р.М. (пост. дов. №273/10 від 14.12.2012 р.)

відповідача - пред-ка Наумчука В.А. (пост. дов. №846/08 від 11.02.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Волинської області від 01.10.13 р. у справі № 903/889/13

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 530 833.86 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2013 р. у справі № 903/889/13 задоволено частково позов дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до державного комунального підприємства «Луцьктепло» про стягнення 530833,86 грн. Підлягає до стягнення з державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 2081,72 грн. пені, 23067,07 грн. 3% річних, а також 1720,50 грн. судового збору. В частині стягнення з державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованості у сумі 467285,19 грн. провадження у справі припинено. Відмовлено у позові в частині стягнення 1401,86 грн. суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 18735,5 пені.

Позивач дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення господарського суду Волинської області, у якій просить скасувати рішення у справі № 903/889/13 в частині зменшення розміру пені на 90% та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 20817,22 грн.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2013 р. у справі № 903/889/13 в частині зменшення розміру пені на 90% прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права - ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України та норм процесуального права - ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 43 ГПК України, тому воно має бути скасовано в цій частині та прийнято нове рішення про стягнення пені у повному обсязі.

Посилаючись на п.3 ст.83 ГПК України, скаржник пояснює таке. Господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Оскільки вказана норма не містить переліку таких випадків, скаржник вважає, що це випадки невиконання або неналежного виконання зобов'язання з вини обох сторін, або якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Скаржник стверджує, що відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував на наявність таких виняткових обставин, і оскільки виняткові обставини у відповідача відсутні, суд не мав право зменшувати розмір нарахованої пені.

Окрім того, скаржник звертає увагу на власний майновий стан і зазначає, що загальний розмір заборгованості ДК «Газ України» перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий протягом 1998- 2010 років природний газ становить більше 31 млрд. 740 тис.грн. Вказану заборгованість ДК «Газ України» в силу ст.ст.525, 526, 617 ЦК України зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує її доводи, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На підтвердження своєї правової позиції зазначає, що основним видом господарської діяльності відповідача є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання населенню, бюджетним та іншим організаціям м.Луцька. Чинні тарифи, які затверджені постановами НКРЕ, НКРКП та рішеннями виконкому Луцької міської ради не покривають затрат підприємства на виробництво теплової енергії та надання послуг з теплопостачання всупереч ч.1 ст.20 Закону України «Про теплопостачання», де передбачено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Всі грошові кошти, які надходять на підприємство, спрямовуються на погашення поточної заборгованості за природний газ, електроенергію, воду, на сплату податків і виплату заробітної плати працівникам підприємства, а також на підготовку теплового господарства до опалювального сезону. Як наслідок згаданих вище чинників, фінансова діяльність відповідача за 2012 рік є збитковою, сума чистого збитку становить 34 474 тис. грн.

Також звертає увагу, що відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 15.03.2012 р. у справі № 5004/165/12 підлягає стягненню з державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 20696724,06 грн. основного боргу, 130850,46 грн. пені, 308746,08 грн. - 3 % річних та 108524,04 грн. інфляційних втрат за незалежне виконання умов договорів № 06/10-11/93-ТЕ-3 від 30.12.2010 р., № 06/11-11/93-БО-3 від 28.01.2011 р., № 06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011 р. за період з 21.04.2011 р. по 26.12.2011 р. Вказана сума заборгованості була самостійно погашена відповідачем позивачеві в сумі 18571334,20 грн., що встановлено господарським судом Волинської області при розгляді скарги державного комунального підприємства «Луцьктепло» на дії державного виконавця по справі № 5004/165/12. Відповідач пояснює такоє, що заборгованість за договором № 06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2001 в сумі 467285,19 грн. обліковується у державного комунального підприємства «Луцьктепло» як непогашена.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.08.2011 р. дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та державне комунальне підприємство «Луцьктепло» уклали договір № 06/11-11/93-БО-3СВ поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання /а.с.9-13/.

Відповідно п.1.1 договору постачальник дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» зобов'язаний поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі відповідно до п.1.2 цього ж договору, а саме - до 257 тис. м3 в період з 06.08.2011 р. по 30.09.2011 р. включно.

Ціна за 1000 м3 природного газу встановлена 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. Крім того встановлено:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

податок на додану вартість за ставкою - 0%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та

розподільчими трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 м3 природного газу - 3368,97 грн., крім того - ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 3425,97 грн. (п.3.1. договору).

Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 3.1.1. договору).

За умовами п.4.1. договору сторони погодили, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

за вересень 2011 року - оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки, оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.5.1. договору строк поставки газу визначений з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року включно.

Згідно з п.5.3.4 договору покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором (п.7.1. договору).

Згідно з п.7.3. договору у разі порушення покупцем умов п.4.1. договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 10.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06 серпня 2011 року і діє в частині поставки газу по 30 вересня 2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Матеріалами справи підтверджено, що 30.08.2011 р. дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та державне комунальне підприємство «Луцьктепло» уклали додаток № 1 до договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/11-11/93-БО-3ОВ від 30 серпня 2011 року, якою визначили умови поставки і обліку газу, порядок приймання-передачі та інші права та обов'язки сторін без зміни ціни/вартості газу та строків оплати.

Договір та додаток №1 підписано представниками сторін і скріплено їх печатками /а.с.9-13, 14-16/.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання договору протягом серпня-вересня 2011 року дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України» поставила, а державне комунальне підприємство «Луцьктепло» прийняло природний газ для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання в загальному обсязі 136,395 м3 на загальну суму 467285,19 грн., про що складено двосторонні акти приймання-передачі природного газу від 31.08.2011 р. та від 30.09.2011 р., які підписані представниками сторін і скріплені їх печатками /а.с.17, 18/.

Отже, на умовах зазначеного договору між сторонами дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та державним комунальним підприємством «Луцьктепло» склалися правовідносини з поставки, які врегульовані нормами пар.1,3 глави 54 ЦК України та пар.1 глави 30 ГК України.

Згідно зі ст.265 ГК України, ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст.525-526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем у визначені договором терміни оплата за отриманий природний газ не проведена, заборгованість становить 467285,19 грн. і підтверджена, крім зазначених первинних документів, - актом вивірки розрахунків, виконаної сторонами станом на 30.06.2013 р./а.с.19/.

Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 15.03.2012 р. по справі № 5004/165/12 задоволено позов дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення з державного комунального підприємства «Луцьктепло» 20696724,06 грн. основного боргу, 130850,46 грн. пені, 308746,08 грн. - 3 % річних та 108524,04 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції за незалежне виконання в період з 21.04.2011 р. по 26.12.2011 р. умов договорів № 06/10-11/93-ТЕ-3 від 30.12.2010 р., № 06/11-11/93-БО-3 від 28.01.2011 р. та договору № 06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011 р., виконання якого є предметом у даній справі.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом спору у справі № 5004/165/12 було, зокрема, стягнення заборгованості з державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» по договору №06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011 р. в сумі 467285,19 грн., а також - боргу з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних та пені за період прострочення з 21.09.2011 р. по 26.12.2011 р.

Тобто, господарським судом у справі № 5004/165/12 прийнято рішення про стягнення боргу 467285,19 грн. - з того ж предмету і підстав, що у даній справі, тому провадження у справі в частині стягнення боргу 467285,19 грн. підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України. При цьому припинення провадження у справі з підстав, передбачених ст.80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідач не надав доказів відшкодування боргу у період з 27.12.2011 р. по 20.08.2013 р., отже вимоги позивача про стягнення відсотків річних в сумі 23067,07 грн. за період прострочення розрахунків з 27.12.2011 р. по 20.08.2013 р. є правомірною, грунтується на правильному розрахунку /а.с.55/ і підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні боргу з урахуванням індексу інфляції, оскільки такі втрати з урахуванням встановленого індексу інфляції за період простроченої заборгованості відсутні /а.с.57/.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Умовами п.7.3. договору за несвоєчасну оплату отриманого газу передбачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

З метою перевірки розрахунків, колегія суддів витребувала від господарського суду Волинської області справу № 5004/165/12 за позовом прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 22691686,67 грн..

Вивчивши розрахунки нарахування пені внаслідок порушення строків оплати за договором № 06/11-11/93-БО-3СВ від 30.08.2011 р. у справах № 5004/165/12 та № 903/889/13, колегія суддів встановила, що нарахування пені здійснено по кожному періоду наявної заборгованості, так у справі №5004/165/12 пеня нарахована за період з 21.09.2011 р. по 20.10.2011 р. з боргу в сумі 155127,92 грн. та за період з 21.10.2011 р. по 26.12.2011 р. з боргу в сумі 467285,19 грн. У справі № 903/889/13 пеня нарахована по кожній поставці природного газу: так, пеня нарахована за період з 27.12.2011 р. по 21.03.2012 р. з суми боргу 155127,92 грн. та за період з 27.12.2012 р. по 21.04.2012 р. - з суми боргу 312157,17 грн., і становить 5590,81 грн. та 15226,41 грн. відповідно.

Судовою колегією встановлено, що надані позивачем розрахунки пені є арифметично вірними. Перевіривши розрахунок нарахування пені у даній справі в період з 27.12.2011 р. по 21.04.2012 р. /а.с.54-55/ у сукупності з розрахунком стягнутої суми пені у справі № 5004/165/12, колегія суддів встановила, що позивачем правильно здійснено нарахування пені з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано в межах шестимісячного строку - у відповідності до норм ч.6 ст. 232 ГПК України та , і належною до стягнення визначена сума пені 20817,22 грн.

Посилаючись на ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України та ст.83 ГПК України, відповідач звернувся до господарського суду Волинської області з клопотанням про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з державного комунального підприємства «Луцьктепло» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором поставки природного газу від 30.08.2011 р. № 06/11-11/93-БО-3СВ до 10 % від заявленої суми.

Клопотання мотивоване тим, що стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі значно погіршить важке фінансово-економічне становище підприємства, утруднить розрахунок за газ, поставлений НАК «Нафтогаз України» у 2013 році, що поставить під загрозу своєчасний початок та безперебійне проходження наступного опалювального сезону. На підтвердження своєї позиції відповідачем подано бухгалтерську довідку про дебіторську заборгованість за послуги по теплопостачанню, баланс та звіт про фінансові результати роботи підприємства за 2012 рік, а також надано інформацію по роботі з боржниками станом на 01 червня 2013 року.

Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, врахувавши те, що основним споживачем теплової енергії, яка була поставлена відповідачу і використовувалась для опалення, гарячого постачання та інших господарських і технологічних потреб, є бюджетні установи та населення, яке є найбільшим боржником підприємства і якому пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується, незважаючи на прийняття Закону України № 2795-УІ "Про внесення змін до статті 2 Закону "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", оскільки розмір пені та порядок її стягнення не встановлений.

Колегією суддів враховано слідуюче.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснив, що вирішуючи, в тому й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку відповідач зазначив про складний фінансовий стан, обумовлений значною дебіторською заборгованістю за послуги з теплопостачання, спожиті бюджетними установами та організаціями і іншими споживачами, а також - першочерговою необхідністю виконувати поточні розрахунки за газ протягом опалювального сезону.

Наведені відповідачем обставини (щодо складного фінансового становища) підтверджені бухгалтерською довідкою про наявну дебіторську заборгованність, балансом ДКП «Луцьктепло» на 31.12.2012 р., звітом про фінансові результати за 2012 рік /а.с.65, 67-68/, а також - інформацією по роботі з боржниками станом на 01.06.2013 р., з якої вбачається, крім іншого, наявність значної дебіторської заборгованості по пільгам і субсидіям - у сумах 5973,9 тис.грн. і 2721,9 тис.грн. відповідно.

Про попередження загрози негайного обмеження постачання природного газу на котельні підприємства відповідача компанією «Нафтогаз України» у зв'язку із заборгованністю за спожитий природний газ свідчить лист ПАТ по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» від 03.09.2013 р. на підставі листа НАК «Нафтогаз України» № 26-4475/1.5-13 від 02.09.2013 р. /а.с.69/.

Крім того, відповідач пояснив (і позивач не заперечує), що відповідачем відшкодовується заборгованність перед дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за іншими договорами на поставку природного газу. Зокрема, відповідно до ухвали господарського суду Волинської області від 25.03.2013 р. у справі № 5004/165/12 встановлено, що відповідач в період зупинення виконавчого провадження самостійно перерахував стягувачу/ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» суму боргу 18571334,2 грн./а.с.114-117/.

Колегії суддів також надані докази про те, що відповідачем вживаються заходи до відшкодування боргу за договором № 06/11-11/93-БО-зСВ від 30.08.2011 р. (який є предметом розгляду/оцінки у даній справі), - платіжним дорученням № 857 від 09.12.2013 р. перераховано 10285,19 грн./а.с.127/.

Правом на зменшення неустойки в порядку ст.83 ГПК наділений не лише суд першої інстанції, але - і апеляційний господарський суд, оскільки апеляційний суд відповідно до ст.ст.99, 101 ГПК України повторно переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами.

Колегія суддів оцінила наведені обставини в їх сукупності і дійшла висновку про наявність підстав для зменшення належної до стягнення суми пені. При цьому колегія суддів виходить з того, що державне комунальне підприємство «Луцьктепло» виробляє теплову енергію та постачає її споживачам, зокрема, установам і організаціям, які фінансуються з державного і місцевого бюджетів, а також населенню - за чітко регульованими тарифами, встановленими НКРЕ та рішеннями виконкому Луцької міської ради, і таким споживачам пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується.їПри цьому навіть за умови нерентабельності та значної дебіторської заборгованості, вартість наданих послуг не може змінена/збільшена. Такі обставини заслуговують на увагу, оскільки обумовлюють складний фінансовий стан і, відповідно, є причиною неналежного виконання зобов'язання відповідача перед позивачем. Тому колегія суддів вважає необхідним врахувати майновий стан відповідача, а також те, що відповідач вживає заходів до виконання грошових зобов'язань перед позивачем, про що зазначено вище.

Вбачається, що суд першої інстанції, встановивши вищеперелічені обставини справи та підстави порушення відповідачем грошового зобов'язання, визнав даний випадок винятковим, і правомірно скористався правом суду на зменшення розміру пені - відповідно до ч.1 ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України та зменшив належну до стягнення пеню до 2081,72 грн. Судом першої інстанції правильно враховано, що у разі коли господарський суд на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшує розмір пені, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Отже, що рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2013 р. у справі № 903/889/13 відповідає матеріалам справи, грунтується на нормах законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, і підстав для його зміни чи скасування за ст.104 ГПК України немає. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області від 01.10.2013 р. у справі №903/889/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.