Постанова № 36044737, 29.11.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25525/13-а

Провадження №2-а/761/519/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 листопада 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши одноособово, у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі в м. Києві, де просить суд визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплаті їй довічного грошового утримання як судді у відставці та зобов»язати відповідача вчинити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з червня 2013 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання Територіального управління Державної судової адміністрації в місті Києві.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він вийшов у відставку з посади судді Дарницького районного суду міста Києва і на даний час перебуває на обліку у відповідача, одержуючи щомісячне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді районного суду. Згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року розмір заробітної плати діючих суддів підвищився, що підтверджується довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації в м.Києві від 16.09.2013 року за №524. Крім того, позивач зазначає, що рішенням Конституційного суду України від 03.06.2013 року визнанні неконституційними положення граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів. На даний час розмір оплати праці діючих суддів збільшився, а тому підлягає збільшенню і розмір щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач зазначає, що відповідач у перерахунку довічного грошового утриманні йому відмовив згідно листа від 23.09.2013 року, посилаючись на те, що перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання передбачено тільки для суддів Конституційного суду України, а суддям всіх інших судів такий перерахунок законодавством не передбачений.

В зв»язку з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку довічного грошового утримання, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі у м.Києві отримав матеріали позовної заяви позивача, але у встановлений законом строк заперечення до суду не подав.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, керуючись ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суд вважає достатніми підстави для прийняття рішення в скороченому провадженні без проведення судового засідання.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з»ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтується позов, об»єктивно дослідивши всі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді судді та вийшов у відставку з посади судді Дарницького районного суду м.Києва.

Згідно з п.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів", судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених ст.37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

Крім того, відповідно до постанови ВРУ від 15.12.1992р. "Про порядок введення в дію Закону України" "Про статус суддів", з подальшими змінами, в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється, виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

На підставі цього Закону України «Про статус суддів», діючого на час виходу позивача у відставку, йому було призначено щомісячне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % заробітної плати діючого судді.

Після виходу позивача у відставку набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 від 07.07.2010 р., відповідно до якого була запроваджена нова формула обчислення заробітної плати суддів, внаслідок чого з 01.01.2012 р. розмір заробітної плати суддів загальних судів всіх рівнів, в тому числі й суддів Верховного суду України, був значно підвищений в силу положень ч. ч. 3, 4 ст. 129 Закону № 2453.

Одночасно, цим Законом для суддів загальних судів було введено обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, який не мав перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 5 ст. 138 Закону № 2453). Виключення із загального правила було застосовано лише для суддів Конституційного Суду України, за якими було збережено право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України (ч. 4 ст. 138 Закону № 2453).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 03.06.2013року №3-рп/2013 визнано неконституційними:

-частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України „Про судоустрій і статус судців" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI;

-статтю 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

-абзац другий пункту 2 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI, зі змісту якого вбачається, що виплата суддям пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої, третьої статті 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV та без проведення інших перерахунків, передбачених законодавством.

Між тим, підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону № 2453 в редакції до змін, внесених Законом № 3668-УІ, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-УІ у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668- VI та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року №3668-VI, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010року №2453-УІ встановлена гарантія матеріального забезпечення судді у відставці, яка не може бути знівельована, у зв'язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана.

Згідно ч.5 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим за його заявою, про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що судді, що працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитись у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, а саме нарахування та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.

Крім того, у відповідності до ст. 6.4 Європейської хартії про статус суддів, суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Враховуючи те, що позивач є суддею у відставці, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на основні елементи соціального захисту, зокрема, правом на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно стажу його роботи - понад 20 років на посаді судді.

Судом встановлено, що позивачем було одержано довідку від 16.09.2013 року №524, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в м.Києві, відповідно до якої суддівська винагорода судді Дарницького районного суду м.Києва, який працює на відповідній посаді станом на січень 2013 року складає - 20 646 грн.

З»ясовано, що позивач 18.09.2013 року звернувся до УПФУ у Шевченківському районі в м.Києві із заявою про перерахунок розміру щомісячного грошового утримання, яке має становити 90% від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді районного суду.

Відповідач Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі у м.Києві у перерахунку довічного грошового утримання позивачу відмовив листом від 23.09.2013 року №В-367/09, посилаючись на те, що статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено перерахунок та виплата грошового утримання тільки для суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на такий перерахунок. Тому, на думку відповідача, законних підстав для перерахунку позивачу грошового утримання немає.

Згідно зі ст. 130 Конституції України, ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» однією із гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення.

Частиною 1 ст. 2 КАС України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтерес фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів держави влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владні управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду Україн визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо було порушена встановлена Конституцією України процецура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Відповідач вважає, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання Законом № 2453 передбачений тільки для суддів Конституційного Суду України, шо прямо суперечить вищезазначеному рішенню Конституційного Суду України і є не виконанням судового рішення. Разом з тим, наявність у Законі спеціальної норми, що стосується суддів Конституційного Суд України, не скасовує інші вище зазначені норми цього Закону, які вказують на необхідність зміни розміру довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із зміною розміру заробітної плати працюючого судді.

В той же час, вимоги ст. 138 Закону № 2453 не встановлюють заборони перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям місцевих (районних) судів у відставці.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на перерахунок його суддівського довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від грошового утримання судді, що працює на відповідній посаді, в сумі - 18 581,40 грн. (20 646 грн. х 90%) на підставі наданої йому довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 16.09.2013 року № 524, тому відмова відповідача здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є неправомірною.

Враховуючи ті обставини, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання 18.09.2013 pоку, позов до суду поданий 02.10.2013 p., тобто в межах строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України, довічне грошове утримання ОСОБА_1 підлягає перерахунку з 03.06.2013 року.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для часткового задоволення вимог позивача, зокрема з часу винесення Конституційним Судом України рішення №3-рп-2013, а саме з 03 червня 2013 року.

Твердження відповідача у листі-відмові на адресу позивача від 23.09.2013 року про те, що здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям Верховного Суду України законом не передбачено, суд не приймає до уваги, оскільки вказані твердження базуються на власному та суб»єктивному тлумаченні положень чинного законодавства.

В порядку ст. 94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі - 34 грн.41 коп., що підтверджується відповідною квитанцією про його оплату.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3,8,19,22,46, 64 Конституції України, ст.ст.43,44 Закону України «Про статус суддів», ст.ст. 129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та ст.ст. 2, 11, 21, 41, 69-71, 89, 94, 97, 122 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати щорічне довічне грошове утримання судді у відставці, - задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 - неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва (код ЄДРПОУ 26087323) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 03 червня 2013 року з розрахунку 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді Дарницького районного суду міста Києва на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві від 16.09.2013 року № 524, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання, з урахуванням фактично проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 34 грн. 41 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: (