Ухвала суду № 36041531, 14.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/7953/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Шипуліної Т.М.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київською окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-1508/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" звернулось до Київською окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування рішення.

Постановою Київською окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2009 № 0001892302 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ' у розмірі 17 230 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Київською окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, посадовими особами ДПА в Київській області з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій була проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазину, який розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 47, за результатами якої був складений акт від 15.04.2009 № 0158101323/32294926.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 8, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме позивач здійснював торгівлю продовольчими товарами, алкогольними напоями і тютюновими виробами за готівковий розрахунок та в реалізації знаходилися 16 найменувань товару без наявності цінників (прейскурантів) у грошовій одиниці України. В магазині не ведеться облік товарних запасів, оскільки в магазині відсутні будь-які облікові документи (податкові накладні, товарно-транспортні накладні) на товар, що знаходиться в магазині, на загальну суму 8615,39 грн.

На підставі вказаного акта перевірки прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2009 № 0001892302 яким позивачу, нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17502,78 грн. з яких 272 грн. фінансова санкція за відсутність цінників на товар та 17230,78 грн. фінансова санкція за не ведення у встановленому порядку обліку товарів за місцем їх реалізації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за реалізацію товарів без цінників, так як позивач не оспорював рішення податкового органу про застосування штрафу за вказане порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно п. 8 наказу позивача №1 від 01.01.2008, на підприємстві застосовується комп'ютерна бухгалтерська програма "1С - Підприємство", "SAP". Згідно наказу позивача № 683/1 від 02.04.2008 "Про розміщення бухгалтерської служби та встановлення місця зберігання (архів підприємства) первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку", місцем зберігання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку позивача є м. Київ, вул. Філатова, 7.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що закон допускає товарних запасів як на складах, так і за місцем їх реалізації. Оприбуткування товарів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки відповідач не заперечував ведення позивачем обліку товарних запасів і наявності у нього облікових документів на товар взагалі, а відсутність облікових документів на товар у паперовій формі саме у місці їх реалізації не є порушенням порядку ведення обліку встановленого законом, то застосування штрафних (фінансових) санкцій за вказане порушення є неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київською окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 у справі № 2а-1508/10/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київською окружного адміністративного суду від 18.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 у справі № 2а-1508/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді Т.М. Шипуліна О.І. Степашко