Ухвала суду № 36040783, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/489/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської обласної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Антонов» до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року позивач Державне підприємство «Антонов» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Київською регіональною митницею проведено планову документальну перевірку дотримання Державним підприємством «Антонов» законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2009 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 18.09.2012 року №5/12/100000000/14307529.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог митного законодавства у зв'язку з заниженням митної вартості імпортованих товарів за вантажними митними деклараціями №122000113/2010/007827 від 20.04.2010 року та №122000113/2010/013979 від 06.07.2010 року.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 735 339,98 грн..

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Між Державним підприємством «Антонов» та підприємством GEVEN S.p.A. (Неаполь, Італія) 22.02.2010 року укладено контракт №АН-01-19(158).

Відповідно до умов контракту продавець зобов'язувався: а) розробити та провести сертифікацію певного товару (крісла авіаційні); б) виготовити та надати товар покупцю, який у свою чергу, зобов'язувався профінансувати розробку, виготовлення, витрати на сертифікацію, оплатити та прийняти товар.

Кошти за розробку та сертифікацію крісел перераховані за платіжними дорученнями № 70 від 06.04.2010 року на суму 19996,00 євро та № 171 від 19.08.2010 року на суму 8803,00 євро.

Оплата за товар (крісла авіаційні) у сумі 11053,00 євро, проведена у формі безвідкличного документарного акредитиву.

Під час ввезення на митну територію України товар (крісла авіаційні) задекларовано позивачем за вантажною митною декларацією № 122000113/2010/007827 від 20.04.2010 року, в якій в р.42 «Загальна сума за рахунком» зазначено 117671,00 грн. (11053,00 євро).

Відповідно до акта перевірки при декларуванні товару за вантажною митною декларацією № 122000113/2010/007827 від 20.04.2010 року позивачем не враховано витрати, понесені позивачем на користь підприємства GEVEN S.p.A. за проведення робіт за межами митної території України, пов'язані із розробкою товару та його сертифікацією (28799,00 євро або 306596,14 грн.), внаслідок чого порушено вимоги статті 267 Митного кодексу України, що призвело до зменшення бази оподаткування та несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість на суму 61322,33 грн..

Між Державним підприємством «Антонов» та ВАТ «Омское машиностроительное конструкторское бюро» 22.09.2009 року укладено договір №93.

Відповідно до умов зазначеного договору, виконавець зобов'язується виконати у відповідності до даного договору та здати замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу.

Оплата та виконання робіт, передбачених відомістю виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 року підтверджуються відповідними актами прийому-передачі №1/93, №2/93, №3/93, №1 та платіжними дорученнями №3 від 11.01.2010 року, №2 від 11.01.2010 року та №1 від 11.01.2010 року.

Під час ввезення на митну територію України товари, виготовлені ВАТ «Омское машиностроительное конструкторское бюро» відповідно до 4-ї стадії відомості виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 року, задекларовані позивачем за вантажною митною декларацією №122000113/2010/013979 від 06.07.2010 року, в якій в р.42 «Загальна сума за рахунком» зазначено 2 815 876,65 грн., та сплачено податок на додану вартість у розмірі 564 121,12 грн..

Позивачем при визначенні митної вартості товару не враховано витрати, понесені на користь ВАТ «Омское машиностроительное конструкторское бюро» за проведення робіт за межами митної території України.

Відповідач вважає, що митна вартість товарів, задекларованих за вантажною митною декларацією №122000113/2010/013979 від 06.07.2010 року, повинна становити з урахування витрат на транспортування.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень підпункту "г" пункту 2 абзацу другого статті 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - в тому числі вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Для віднесення понесених позивачем витрат за проведення робіт за межами митної території України, пов'язані із розробкою товару та його сертифікацією згідно контракту №АН-01-19(158) від 22.02.2010 року та витрат по проведенню відповідних випробувань згідно договору №93 від 22.09.2009 року необхідна обов'язкова умова поставки її покупцем безоплатно або за зниженими цінами, проте такі умови відсутні.

Позивачем сплачено податок на додану вартість із сум, сплачених за проведення робіт, пов'язаних із розробкою товару та його сертифікацією та витрати по проведенню відповідних випробувань не повинні включатись до митної вартості товарів на підставі статті 267 Митного кодексу України.

У митного органу були відсутні правові підстави для збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та застосування штрафних санкцій.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Митним органом не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 року.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської обласної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.