Ухвала суду № 36040651, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1754/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «Ітрако» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30.10.2012, картки відмови від 30.10.2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач Підприємство з іноземними інвестиціями «Ітрако» звернулися в суд з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100190000/2012/211986/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/70343.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що позивачем 18 жовтня 2012 року подано до Київської регіональної митниці вантажну митну декларацію №100210000/2012/555464 та відповідну декларацію митної вартості на товари - фарби друкарські для офсетного друку.

Митну вартість товару позивач визначив за ціною договору (основним методом) з урахуванням витрат на транспортування: фарба друкарська чорна для офсетного друку (код товару 3215110000) - 1,4712 євро/кг.; фарба друкарська кольорова для офсетного друку (код товару 3215190000) - 2,6612 євро/кг.

На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав контракт №038/97/01 від 21 липня 1997 року, доповнення до контракту від 08 жовтня 2012 року, інвойс від 10 жовтня 2012 року №419959, копію вантажної митної декларації країни відправлення від 10 жовтня 2012 року №MRN12DE633365203958E3, довідку про транспортні витрати від 12 жовтня 2012 року.

Київською регіональною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/211986/2, згідно якого проведено коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом (№2ґ), а саме: митна вартість товару «Фарба друкарська, кольорова, для офсетного друку» (код товару 3215190000) за однин кг становить 5,29 євро, товару «Фарба друкарська, чорна, для офсетного друку» (код товару 3215110000) - 3,65 євро.

Рішення вмотивоване тим, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості з урахуванням умов поставки.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/70343.

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, зокрема в доповненні до контракту не вказані умови оплати за товар, зазначені в інвойсі; пов'язаність продавця та покупця вплинула визначення рівня митної вартості товарів; надані позивачем додаткові документи не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи правомірність прийняття спірного рішення та карки відмови, колегія суддів зважає на наступне.

Статтею 4 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частина тринадцята та чотирнадцята статті 58 Митного кодексу України встановлюють, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

В матеріалах справи відсутні докази, того що Київською регіональною митницею надано позивачу письмові обґрунтування впливу на ціну оцінюваних товарів обставини пов'язаності продавця та покупця.

Апелянтом в обґрунтування своїх вимог не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Щодо розбіжностей відповідачем зазначає, що в доповненні від 08.10.2012 року №1387 до контракту від 21.07.1997 року №038/97/01 не вказані умови оплати за товар зазначені в інвойсі від 10.10.2012 року №419959.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Числове значення вартості оцінюваного товару, зазначене в доповненні до контракту від 08 жовтня 2012 року, є ідентичним тому, що зазначене в інвойсі від 10 жовтня 2012 року №419959.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно інвойсу від 08 жовтня 2012 року №419959 вартість фарби друкарської чорної для офсетного друку (код товару 3215110000) становить 1,340 євро/кг.; фарби друкарської кольорової для офсетного друку (код товару 3215190000) становить 2,520 євро/кг.

Згідно з декларацією митної вартості від 18 жовтня 2012 року ціна імпортованого позивачем товару становить 9 839,79 євро/103 188,06 грн., у тому числі 5 000,00 грн. витрати на транспортування.

Київською регіональною митницею не доведено, що заявлена позивачем митна вартість не відповідає ціні, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Позивачем на підтвердження митної вартості товарів надало необхідні та достатні документи.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Апелянтом не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості товарів.

Положення частини другої статті 55 Митного кодексу України, містять перелік вимог до письмового рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.

Рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/211986/2 не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, крім того не зазначено обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проаналізувавши положення Митного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що коригування митної вартості товарів проведено протиправно у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 30 жовтня 2012 року №100190000/2012/211986/2, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30 жовтня 2012 року №100210000/2012/70343 прийнятої на підставі зазначеного рішення.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Київською регіональною митницею не доведено правомірність підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів та видачі картки відмови.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської регіональної митниці - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 12.12.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.